Постанова

від 08.04.2014 по справі 905/5012/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2014 справа №905/5012/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агапова О.Л. суддів:Гези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Пеленова О.О. за участю представників сторін: від позивача:Гумуржи Т.В. - представник за дов. від відповідача: Артамонова А.А. - представник за дов. від ВДВС: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торезьке АТП", м.Торез Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 20 березня 2014р. за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торезьке АТП", м.Торез Донецької області про визнання незаконними дій ВДВС Торезького МУЮ щодо винесення постанов про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., визнання недійсними постанови про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р. та постанови №3-02-60/ про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., скасування цих постанов та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа №905/5012/13 від 22.10.2013р. у справі№ 905/5012/13 (суддя Колесник Р.М.) за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес», м. Сніжне Донецької області до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП», м. Торез Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 145070,06грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2014р. відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП», м. Торез Донецької області про визнання незаконними дій ВДВС Торезького МУЮ щодо винесення постанов про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., визнання недійсними постанови про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р. та постанови №3-02-60/ про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., скасування цих постанов та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у справі №905/5012/13 (суддя Колесник Р.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес», м. Сніжне Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП», м. Торез Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 145070,06грн.

Ухвала господарського суду мотивована правомірністю оскаржуваної постанови начальника ВДВС Торезького МУЮ від 14.01.2014р. про скасування процесуального документу - постанови державного виконавця ВДВС Торезького МУЮ від 25.11.2013р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. по справі № 905/5012/13, що зумовлює висновки суду про відмову в задоволенні скарги в цій частині.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП», м. Торез Донецької області, звернулось з апеляційною скаргою про її скасування.

В апеляційній скарзі заявник посилається та те, що спірна ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що ним було добровільно виконано рішення в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, тому начальником ВДВС Торезького МУЮ незаконно скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №40443889 щодо примусового виконання наказу. Апелянт стверджує, що зобов'язання сторін на суму 147 653,95 грн., у тому числі щодо виконання наказу господарського суду Донецької області № 905/5012/13 від 22.10.2013р. - припинились шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Отже, на думку скаржника виконавче провадження підлягає закінченню.

Крім того, заявник скарги посилається на те, що чинним законодавством не передбачено можливості відмови від вчиненого стороною зарахування, також не передбачено надання підтвердження стягувача про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес», м. Сніжне Донецької області, у відзиві на апеляційну скаргу вказав на її безпідставність. Вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, а тому такою, що не підлягає скасуванню.

Відділ державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції відзив на скаргу не надав. Ним надане клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі уповноваженого представника виконавчої служби за наявними у справі матеріалами у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та розгляд справи без участі представника виконавчої служби.

Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття апеляційної скарги до провадження. З врахуванням скороченого терміну розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду та відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

31.01.2014р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торезьке АТП" на дії Відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, у якій Товариство просило суд визнати незаконними дій ВДВС Торезького МУЮ щодо винесення постанови про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р. та постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., визнання недійсними цих постанов та їх скасування, та зупинення стягнення на підставі наказу №905/5012/13 від 22.10.2013р.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що начальником ВДВС Торезького МУЮ незаконно скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 40443889 щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №905/5012/13 від 22.10.2013р., поновлено виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника, адже ним було добровільно виконано рішення в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

17.02.2014р. до канцелярії суду надійшла заява скаржника про уточнення вимог скарги, в якій він просив суд визнати незаконними дії ВДВС Торезького МУЮ щодо винесення постанов про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., визнати недійсними постанови про скасування процесуального документу від 14.01.2014р., про відновлення виконавчого провадження від 16.01.2014р., про арешт коштів боржника від 20.01.2014р. та постанови №3-02-60/ про арешт коштів боржника від 20.01.2014р., скасувати ці постанови та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа №905/5012/13 від 22.10.2013р.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду та скарга розглянута з її врахуванням.

При розгляді справи господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 13.08.2013р., яке змінено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. в частині 3% річних, позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» у розмірі 139484,14 гривень, 3% річних у розмірі 5274,63 гривень, судовий збір у розмірі 2895,18 гривень.

22.10.2013р. господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

24.10.2013р. стягувач звернувся до ВДВС Торезького МУЮ із заявою №479/13 про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного наказу.

28.10.2013р. заступником начальника ВДВС Торезького МУЮ Сердюковою Ю.В. відкрито виконавче провадження №40443889 з виконання наказу, накладено арешт на все майно боржника та надано строк для добровільного виконання наказу до семи днів.

15.11.2013р. боржником на адресу стягувача було направлено заяву від 14.11.2013р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 147653,95 гривень, в якій зазначив, що 23.09.2013р. ТОВ «Транспортні системи України» та боржником укладено договір про відступлення права вимоги, за яким до боржника перейшло право вимоги до стягувача щодо виконання зобов'язання з оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №Д-00002012 від 30.11.2011р. на суму 164322,26 гривень, та, враховуючи, що ця заборгованість стягувачем сплачена не була, зобов'язання зі сплати боржником 147653,95 гривень за рішенням суду по справі № 905/5012/13 є таким, що припинено (т.1 а.с. 206-207). Дану заяву отримано стягувачем 19.11.2013р. (т.1 а.с. 209).

18.11.2013р. боржником до ВДВС було надано клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення в повному обсязі з посиланням на зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 147653,95 гривень.

21.11.2013р. стягувачем направлені заперечення щодо заяви про зарахування однорідних вимог, в яких позивач у справі наголошував на тому, що у нього не виникало зобов'язань перед ТОВ «Транспортні системи України» за видатковою накладною №Д-00002012 від 30.11.2011р. на суму 164322,26 гривень, адже товар за нею стягувачем не отримувався, печатка на ній не проставлялась, у бухгалтерському обліку дана операція не відображалась.

25.11.2013р. заступником начальника ВДВС Торезького МУЮ Сердюковою Ю.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №40443889 на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням на виконання боржником рішення суду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (т.2 а.с. 24).

14.01.2014р. начальником ВДВС Торезького МУЮ Стьожкою М.О. скасовано постанову від 25.11.2013р. про закінчення виконавчого провадження №40443889 у зв'язку з тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутнє документальне підтвердження стягувача про зарахування суми однорідних зустрічних вимог у рахунок погашення боргу за судовим наказом, який наданий стягувачем на примусове виконання (т.2 а.с. 27).

16.01.2014р. заступником начальника ВДВС Торезького МУЮ Сердюковою Ю.В. у зв'язку із скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження №40443889 було відновлено (т.2 а.с. 26).

20.01.2014р. заступником начальника ВДВС Торезького МУЮ Сердюковою Ю.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, що міститься на його банківському рахунку (т.1 а.с. 197).

Вважаючи, вказані постанови незаконними ТОВ "Торезьке АТП", звернулось зі скаргою на дії державного виконавця, яка залишена судом без задоволення.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у справі не підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ст. 602 зазначеного вище кодексу, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

В постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2008р. № 37/638 викладена правова позиція стосовного того, що зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після відкриття виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог .

Таким чином, правомірним є висновок господарського суду щодо можливості проведення зарахування зустрічних зобов'язань боржника перед стягувачем на стадії виконання судового рішення, що може призвести до повного його виконання.

Проте, судова колегія апеляційного суду зазначає, що до повноважень державного виконавця в силу приписів ст. 11 Закону не входить оцінка, в даному випадку, правомірності та можливості проведення сторонами виконавчого провадження зарахування зустрічних однорідних вимог.

Місцевим господарським судом вірно зазначено, що документи, які надаються на підтвердження добровільного виконання судового рішення, мають носити безумовний характер, тобто містити достовірну та достатню інформацію щодо фактичного виконання рішення та не потребувати від державного виконавця дій щодо оцінки достовірності наданих документів, встановлення доведеності факту надіслання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу стягувача, встановлення чи перевірки факту наявності зустрічних грошових зобов'язань, їх дійсності.

Тобто, державний виконавець має отримати беззаперечні докази того, що фактично відбулося повне виконання рішення суду, щодо примусового виконання якого відкрите виконавче провадження.

На думку колегії суддів, право на стягнення заборгованості, яке підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження. Отже, залік зустрічних однорідних вимог на цій стадії повинен здійснюватися винятково на підставах і в порядку, визначених Господарським процесуальним кодексом України і Законом України «Про виконавче провадження».

В свою чергу, угода про залік зустрічних однорідних вимог, здійснена на стадії виконання судового рішення, не є підставою для завершення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним його виконанням.

З матеріалів справи вбачається, що наказ № 905/5012/13 передбачав винятково стягнення з відповідача коштів, як спосіб виконання відповідного рішення суду, а судове рішення підлягає виконанню тільки у спосіб, вказаний у судовому наказі (виконавчому документі). Залік зустрічних однорідних вимог, який здійснений на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення між стягувачем та боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка у випадку затвердження судом є підставою для закінчення виконавчого провадження. Крім того, сторони виконавчого провадження не позбавлені права в

іншому, встановленому Розділом XIV ГПК України або

приписами Закону України "Про виконавче провадження" порядку вирішити питання закриття виконавчого провадження з виконання наказу в даній справі.

В силу положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, в тому числі державної виконавчої служби, при виконанні своїх обов'язків та повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Так, у переліку підстав для закінчення виконавчого провадження, який містить стаття 49 Закону України "Про виконавче провадження", відсутня така підстава, як зарахування зустрічних однорідних вимог сторін виконавчого провадження.

Окрім цього, варто звернути увагу, що до повноважень державного виконавця належить саме виконання судового рішення щодо стягнення грошових коштів, а не вирішення питання та встановлення факту припинення виконання грошового зобов'язання зарахуванням, що є компетенцією суду.

В контексті наведених положень, судом вбачається можливим закінчення виконавчого провадження у випадку повного виконання рішення суду у разі, коли заява про це (закінчення) надійде саме від стягувача, який зазначить про вчинення сторонами правочину щодо зарахування зустрічних однорідних зобов'язань, та що призведе до повного фактичного виконання рішення суду.

Подання такої заяви боржником та, тим більше, наявність у розпорядженні державного виконавця станом на час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження категоричних заперечень стягувача з приводу зарахування, мало бути оцінене державним виконавцем як таке, що не дає підстави стверджувати, що між сторонами відбулося повне фактичне виконання рішення суду, оскільки вирішення спору, який вочевидь існує між сторонами з приводу зарахування та припинення розглядуваних зобов'язань, до компетенції державного виконавця не входить.

При цьому, не приймаються до уваги посилання боржника на те, що залік є одностороннім правочином, оскільки вони не спростовують висновків суду, а зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин створює, змінює чи припиняє права та обов'язки саме щодо його сторін, і лише у відносинах між ними може вважатись таким, що відбувся. Стосовно ж державного виконавця, такий правочин правові наслідки може створити лише в контексті підтвердження з боку стягувача як особи, щодо якої чи на користь якої виконується рішення суду, того, що таке виконання дійсно відбулося в повному обсязі, тобто відбулося фактичне виконання рішення суду.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заява про залік є способом приведення (включення) у дію самої процедури заліку, який має бути здійснений взаємно і добровільно сумлінними учасниками господарських відносин шляхом здійснення відповідних проводок по рахунках бухгалтерського обліку, зафіксувавши, таким чином, факт безготівкового розрахунку зі своїм контрагентом. Завершенням цієї господарської операції може бути, наприклад, складанням акта звіряння взаємних розрахунків і/або укладанням мирової угоди в порядку, визначеному Законом «Про виконавче провадження».

Саме виконавче провадження в цьому випадку підлягає закінченню у зв'язку з визнанням судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження. Мирова угода ж ґрунтується на згоді сторін і їхній добрій волі щодо проведення заліку.

Звідси слідує, що сама заява про залік не є безумовною підставою для заліку грошових вимог і, таким чином, не визначає того моменту, з якого починається дія заліку. Отже, дія кредитора-боржника по пред'явленню заяви про залік грошових вимог повинна мати зворотню дію (сприяння) з боку боржника-кредитора.

У протилежному випадку - це спір про право, що може бути вирішений тільки судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, щодо відсутності у державного виконавця права винести постанову про закінчення виконавчого провадження за п.8 ч.1 ст. 49 Закону, оскільки лист боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог до стягувача за умови наявності у державного виконавця заперечень стягувача щодо правомірності такого правочину, не може сприйматися як достатній доказ фактичного виконання рішення суду, щодо якого відкрито виконавче провадження.

З матеріалів справи, постановою від 14.01.2014р. начальник ВДВС Торезького МУЮ скасував постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.11.2013р., оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження стягувача про зарахування суми зустрічних однорідних вимог у рахунок погашення боргу за судовим наказом, який наданий стягувачем на примусове виконання, отже встановив відсутність підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону для закінчення виконавчого провадження.

З огляду на встановлені судом обставини, дослідивши підстави, якими керувався державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.11.2013р., а також правильність оцінки начальником ВДВС Торезького МУЮ дій підлеглого йому державного виконавця, обґрунтованим є висновок суду попередньої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови начальника ВДВС Торезького МУЮ від 14.01.2014р. про скасування процесуального документу - постанови державного виконавця ВДВС Торезького МУЮ від 25.11.2013р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. по справі № 905/5012/13.

Отже, враховуючи попередні висновки про законність дій ВДВС Торезького МУЮ щодо відновлення виконавчого провадження №40443889 та вищевикладені приписи законодавства, судова колегія погоджується з думкою місцевого суду про правомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти боржника, а тому скарга в цій частині також правомірно залишена без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу господарського суду Донецької області такою, що ґрунтується на законодавстві та матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101, 102, 103, 105, 106, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торезьке АТП", м. Торез Донецької області, на ухвалу господарського суду Донецької області від 20.03.2014року у справі №905/5012/13 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.03.2014року у справі №905/5012/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Суддя Т.Д.Геза

Суддя Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 7 прим.

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - у справу

2 прим. - апеляційному суду

1 прим. - ВДВС

1 прим. - ГСДО