Рішення

від 04.04.2014 по справі 218/2002/13-ц

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 218/2002/13-ц

№ провадження 2/218/14/14

РІШЕННЯ

ім'ям України

04 квітня 2014 року Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Федченко В.М.,

при секретарі Демко В.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представників

відповідача Степанченко Н.С., Литвиненко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Амвросіївка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача в особі ПАТ «Амвросіївський хлібозавод» про скасування наказів №138 від 19.06.2013 про накладення дисциплінарного стягнення та №155 від 05.07.2013 про припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,0 гривень. Свої вимоги мотивував тим, що упродовж тривалого часу перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював водієм на автомобілі з перевезення хлібобулочних виробів. Звільнений незаконно і з порушенням з боку відповідача трудового законодавства. Просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги, скасувати вищезазначені накази відповідача, поновити його на роботі, а також стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення відповідачем його трудових прав.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, в тому числі і з підстав, викладених у позові. Просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача суду пояснив, що позивача було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а потім незаконно звільнено з роботи, оскільки той обгрутовано відмовився виходити в рейс через несправність гальмової системи та правомірно відмовився займатися ремонтом автомобіля після завершенняч робочої зміни в надурочний час. Тобто, працювати понад встановленого законом робочого часу. Також, після надання представником відповідача довідки про середньоденний заробіток просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за вимушений прогул за період з 05.07.2013 року по 04.04.2014 року в розмірі 13459,60 грн. з розрахунку 18 робочих днів щомісячно та середньоденного заробітку в розмірі 83,6 грн..

Первісний представник відповідача Степанченко Н.С. позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову. Суду пояснила, що позивача було звільнено на законних підставах за систематичні порушення трудового законодавства та посадової інструкції. Крім того, позивач відмовлявся від написання пояснювальних записок з приводу порушення ним трудової дисципліни, а також від отримання наказів про накладення дисциплінарного стягнення та про звільнення. У зв'язку із цим копія наказу про звільнення надсилалася позивачу поштою.

Представник відповідача Литвиненко І.П. також вважає заявлені позовні вимоги такими, що суперечать трудовому та цивільному законодавству, оскільки позивача було звільнено на законних підставах за систематичні порушення трудової дисциліни та правил внутрішнього розпорядку. Просив суд залишити позов без задоволення.

Опитаний в якості свідка контролер технічного стану автомобілей ПАО „Амвросіївський хлібозавод" ОСОБА_5 суду пояснив, що після робочої зміни 17.06.2013 року позивач з посиланням на несправність гальмової системи відмовився від запланованого на 18.06.2013 року рейсу в м.Донецьк. Стан закріпленого за позивачем автомобіля в його присутності перевіряли водії ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8. За руль сідав ОСОБА_6. Перевіркою було встановлено, що гальма на закріпленому за позивачем автомобілі спрацьовували після другого натискання на педаль. Вважає, що автомобиль знаходився у справному стані. За результатами перевірки був складений акт, а також доповідна записка керівнику підприємства про відмову позивача виходити в рейс. 18.06.2013 року в Донецьк за сіллю на автомобілі позивача їздив водій ОСОБА_7.

Опитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що про несправність автомобіля позивача йому нічого невідомо, оскільки на цьому автомобілі він взагалі не їздив. Перевірка відбулася після роботи та за відсутності самого позивача. Бачив, що людина сиділа за кермом автомобіля позивача і їздила по двору. З ним та людина не спілкувалася, а тільки з механіком. Оскільки автомобіль поїхав в Донецьк, то це на його погляд означає, що з ним все було нормально. При цьому свідок так і не назвав прізвище водія, який перевіряв автомобіль позивача.

Опитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що перевірка автомобіля позивача відбулася після роботи 17.06.2013 року і за відсутності самого позивача. Автомобіль позивача він не перевіряв. До того чув, як позивач відмовлявся писати пояснювальну записку.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем у період з 2004 року по 05.07.2013 року, працював водієм. При цьому, як вбачається з пояснень позивача, з боку відповідача постійно мали місце порушення вимог трудового законодавства. Зокрема, як пояснював сам позивач, він постійно був зайнятий на доставлянні хлібобулочних виробів до магазинів району і працював майже без вихідних днів. Разом із тим, як свідчать надані відповідачем Довідки про доходи позивача, позивач відпрацьовував у середньому за перше півріччя 2013 року від 17 до 23 днів щомісячно (а.с.106, 122).

Відповідно до ст.57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Як встановлено в судовому засіданні і що не заперечується сторонами - відповідачем взагалі не ведуться графіки змінності водіїв.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ («Основні обов'язки робітників та адміністрації») Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів і службовців ПАО «Амвросіївський хлібозавод» - Робочі, керівники, спеціалісти та службовці зобов'язані: «Працювати чесно і добросовісно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації, використовувати весь робочий час для виробничої праці» (а.с.13)

Відповідно до п.1 розділу ІІІ V («Робочий час та його використання») вище зазначених «Правил…» тривалість робочого часу складає 40 годин на тиждень з двома вихідними днями: субота та неділя для керівничого персоналу, для ремонтної групи, будівельної бригади і допоміжних робочих. Початок роботи з 08-00 до 16-15 год. Перерва на обід 15 хвилин (а.с.15).

Таким чином, у вищезазначених «Правилах…» взагалі не ведеться мова конкретно за водіїв, час, графіки їхньої роботи, а також про надурочну роботу або її обов'язковість в певних конкретних випадках.

Як встановлено в судовому засіданні і що також не заперечується сторонами у справі - робочий день позивача як водія тривав з 05.00 години до 12.00 години. Тобто, сім годин на день.

Посадова інструкція водія транспортних засобів ПАО «Амвросіївський хлібозавод» зобов'язує того перевіряти технічний стан автомобіля перед виїздом на лінію і після повернення з метою недопущення виїзду на лінію технічно несправного автомобіля; при необхідності провести ремонт і налагодження несправних агрегатів, вузлів та приладів автомобіля. Забезпечувати своєчасну подачу автомобіля під погрузну згідно графіку роботи. Виконувати технічне обслуговування автомобіля: розбір, ремонт, зборку, регулювання, випробування агрегатів, вузлів, приладів і електрообладнання автомобіля тощо (а.с.17).

При цьому зазначена Інструкція не зобов'язує виконувати ремонті та інші роботи на автомобілі після завершення водієм щоденної роботи, тобто, у надурочний час.

Відповідно до ст.62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині третій цієї статті (ч.2 ст.62 КЗпП).

Жоден з перелічених в частині третій статті 62 КЗпП України випадків не підпадає під обставини, за якими відповідач намагався примусити позивача працювати у надурочний час понад встановлену тривалість робочого дня.

17.06.2013 року після виконання щоденної роботи позивач відмовився їхати за графіком на 18.06.2013 року в Донецьк за сіллю через несправність гальмової системи на закріпленому за ним автомобілі ГАЗ-53 д/н НОМЕР_1, а також залишитися на роботі надурочно і відремонтувати автомобіль за вказівкою контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_5.

З цього приводу контролером по випуску автотранспорту ОСОБА_5 була складена доповідна записка на ім'я В.о.директора ПАО «Амвросіївський хлібозавод» про відмову позивача від поїздки і про перевірку технічного стану закріпленого за позивачем автомобіля, який виявився справним, про що складено Акт і що з метою недопущення зриву графіка поїздки в м.Донецьк на автомобілі позивача буде залучено іншого водія - ОСОБА_7 за згодою останнього (а.с.20).

Згідно наданому відповідачем Акту від 17.06.2013 року перевірки технічного стану автомобіля позивача, складеному контролером технічного стану автомобілів ОСОБА_5 та водіями ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_8, - автомобіль ГАЗ-53 д/н знаходився в технічно справному стані (а.с.21).

Разом із тим, як пояснив в судовому засіданні під звукозапис опитаний в якості свідка сам контролер технічного стану автомобілів ПАО «Амвросіївський хлібозавод» ОСОБА_5, - при перевірці гальмової системи закріпленого за позивачем автомобіля було встановлено, що гальма спрацьовували лише після повторного натискання на гальмову педаль. Не зважаючи на це він вважає, що гальмова система автомобіля була справною.

Опитані в судовому засіданні опитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пояснили, що 17.06.2013 року вони особисто технічний стан автомобіля позивача не перевіряли.

Явка свідка ОСОБА_7, який нібито 17.06.2013 року перевіряв стан гальмової системи на автомобілі позивача, 18.06.2013 року здійснив на ньому рейс в м.Донецьк за вантажем (а.с.22), а 19.06.2013 року написав невідомо на чиє ім"я не то розписку не то пояснення про здійснення ним цієї поїздки без паламок на технічно справному автомобілі ГАЗ-53 д/н НОМЕР_1 (а.с24), - представником відповідача не була забезпечена з причини нібито зайнятості того на роботі з перевезення хлібобулочних виробів по місту та району.

Неявка зазначеного свідка не є перешкодою для встановлення об?єктивної істини по справі.

Згідно п.31.4.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, - гальмовий шлях вимірюється з моменту натискання на гальмову педаль (рукоятку) до повної зупинки транспортного засобу. Тобто, методом одноразово натискання на гальмову педаль.

Таким чином, як слідує з пояснень самого контролера технічного стану автомобілів ПАО «Амвросіївський хлібозавод» ОСОБА_5, на закріпленому за позивачем автомобілі дійсно була несправна гальмова система, оскільки гальма спрацьовували після другого натискання на педаль.

Незважаючи на дійсну наявність несправності гальмової системи в закріпленому за позивачем автомобілі ГАЗ-53 д/н НОМЕР_1, контролером по випуску автотранспорту ОСОБА_5 17.06.2013 року була складена доповідна записка на ім'я В.о.директора ПАО «Амвросіївський хлібозавод» про необгрунттовану відмову позивача від поїздки в Донецьк 18.06.2013 року, а також фіктивний Акт про перевірку технічного стану закріпленого за позивачем автомобіля, який, нібито, виявився технічно справним (а.с.20, 21).

Наступного дня, тобто 18.06.2013 року, контролером по випуску автотранспорту ОСОБА_5 17.06.2013 року була складена доповідна записка на ім'я В.о.директора ПАО «Амвросіївський хлібозавод» Пометун А.С. про категоричну відмову позивача написати на його вимогу пояснення з приводу відмови 17.06.2013 року від ремонту свого автомобіля (а.с.25).

За наказом відповідача від 19.06.2013 року №138, виданому на підставі вищезазначених доповідних записок ОСОБА_5, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догану за неналежне виконання своїх трудових обов"язків (а.с.26).

Позивач не згоден з даним наказом і просить скасувати його як незаконний, оскільки перед накладенням на нього стягнення не була врахована та обставина, що від поїздки він відмовився через несправність гальмової системи. Крім того, автомобіль перевірявся за його відсутності (а.с.51).

Враховуючи дійсну наявність несправності гальмової системи в автомобілі позивача, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 і що у свою чергу свідчить про недостовірність змісту Акта про технічний стан автомобіля позивача від 17.06.2013 року, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які в дійсності не перевіряли технічний стан автомобіля позивача, а також законну відмову позивача працювати в надурочний час після завершення робочої зміни, - суд приходить до висновку, що наказ від 19.06.2013 року за №138 про притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

За переліченими обставинами, в тому числі й з причини незаконності наказу за №138 від 19.06.2013 року, підлягає скасуванню як незаконний наказ за №155 від 05.07.2013 року про припинення трудового договору (контракту) на підставі ст.40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов"язків (а.с.30), а позивач поновленню на роботі.

Наказ також видано на підставі доповідної записки контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_5 від 26.06.2013 року про відмову позивача після завершення рейсу від усунення поламки в автомобілі (а.с.28).

Як зазначалось вище, в ч.3 ст.62 КЗпП України викладені конкретні виняткові випадки, за яких власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи, а у Правилах внутрішнього трудового розпорядку для робітників, керівників, спеціалістів і службовців ПАО «Амвросіївський хлібозавод» та у Посадовій інструкції водія транспортних засобів ПАО «Амвросіївський хлібозавод» взагалі не ведеться мова про надурочну роботу понад встановленого робочого часу, в тому числі й пов"язану з ремонтом автотранспортних засобів, або її обов'язковість в певних конкретних випадках. Тобто, позивач законно і обгрунтовано відмовився від роботи в надурочний час.

Тому позивача незаконно звільнено з роботи за так зване «систематичне невиконання трудових обов"язків», яке не мало місце через незаконне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу за №138 від 19.06.2013 року.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за вимушений прогул. Розрахована позивачем та його представник суму середнього заробітку за період з 05.07.2013 року по 04.04.2014 року з розрахунку 18 робочих днів на місяць та середньоденного заробітку в розмірі 86,3 грн. складає 13459,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом із тим, суд вважає зазначену суму надмірною і тому стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10000,0 грн., яка підлягає оподаткуванню згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім скасування наказів №138 від 19.06.2013 про накладення дисциплінарного стягнення та №155 від 05.07.2013 про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, позивач також просить стягнути з відповідача на його користь та відшкодування моральної шкоди в сумі 3000,0 гривень.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законодавства про працю, а саме -примушення працювати у надурочний час, що є порушенням вимог ч.3 ст.62 КЗпП України, упереджене відношення з боку відповідача, незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності при відсутності на те законних підстав, а також незаконне звільнення за десять місяців до досягнення позивачем пенсійного віку.

З пояснень позивача вбачається, що незаконне звільнення змусило його пристосовуватися до нових умов життя, змінювати свої звички. Це принижувало його гідність. Все це свідчить про наявність у позивача моральної шкоди. Проте, суд вважає зазначений позивачем розмір моральної шкоди завеликим. Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає сумму в 2000 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди позивача.

Також відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн..

З оглядом на викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209 ч.3, 212-215, 293, 294, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди» - задовольнити частково.

Скасувати наказ №155 від 05.07.2013 року про припинення трудового договору між Приватним акціонерним товариством «Амвросіївський хлібозавод» та ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 на посаді водія в Приватному акціонерному товаристві «Амвросіївський хлібозавод».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» (87300, Донецька область, м.Амвросіївка, вул.Горького, 4, Ідентифікаційний код №00384064) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а також відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» (87300, Донецька область, м.Амвросіївка, вул..Горького, 4, Ідентифікаційний код №00384064) на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 09 квітня 2014 року.

СуддяВ.М. Федченко