Ухвала

від 03.07.2014 по справі 218/2002/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 218/2002/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5054/2014

Головуючий в 1 інстанції: Федченко В.М.

Категорія 53 Доповідач: Шевченко В. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«02» липня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Шевченко В.Ю.

суддів: Кіянової С.В., Краснощокової Н.С.,

при секретарі:Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» на рішення Амвросіївського районного суду від 04 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Амвросіївського районного суду від 04 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Скасовано наказ № 155 від 05.07.2013 року про припинення трудового договору між ПАТ «Амвросіївський хлібозавод» та ОСОБА_2

Поновлено ОСОБА_2 на посаді водія в ПАТ «Амвросіївський хлібозавод».

Стягнуто з ПАТ «Амвросіївський хлібозавод» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 10 000 гривень, а також на відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.

Додатковим рішенням Амвросіївського районного суду від 05 травня 2014р. резолютивну частину рішення доповнено, скасовано наказ №138 від 19.06.2013р. в.о. директора Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» Пометун А.С. «Про про оголошення догани водію ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх трудових обов»язків.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Амвросіївський хлібозавод» просить скасувати рішення суду першої інстанції від 04 квітня 2014р., ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ,посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини,які мають значення для справи; позивачем не доведені обставини, які суд першої інстанції вважав встановленими; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не надана належна оцінка доказам, наданим представником відповідача на підтвердження того, що на позивача обґрунтовано було накладено дисциплінарне стягнення у відповідності до вимог трудового законодавства України.

Сторони в засідання апеляційного суду не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с.160-168). Згідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем у період з 2004 року по 05 липня 2013 року, працював водієм. 17 червня 2013 року після виконання щоденної роботи позивач відмовився їхати за графіком на 18.06.2013 року в Донецьк за сіллю через несправність гальмової системи на закріпленому за ним автомобілі НОМЕР_1, а також залишитися на роботі надурочно і відремонтувати автомобіль за вказівкою контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_3

Наказом від 19.06.2013р. №138 ОСОБА_2 за даним фактом було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання своїх трудових обов»язків. Даний наказ було видано на підставі доповідної записки контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_3 від 17.06.2013р.

Наказом від 05 липня 2013р. його було звільнено з роботи на підставі п.3ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов»язків. Даний наказ видано на підставі доповідної записки контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_3 від 26.06.2013 року про відмову позивача після завершення рейсу від усунення поламки в автомобілі.

Враховуючи встановлені по справі обставини та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про незаконність наказу №138 від 19.06.2013 року та наказу №155 від 05.07.2013р., у зв»язку з чим вирішив поновити ОСОБА_2 на роботі, стягнувши на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 10000грн. та моральну шкоду- 2000грн.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не оскаржується, у зв»язку з чим в апеляційному порядку не переглядається ( ч.1ст.303 ЦПК України).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наказ №138 від 19.06.2013р. було видано незаконно, оскільки з досліджених під час справи доказів вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано відмовився від поїздки до м.Донецька внаслідок несправності гальмової системи автомобіля.

Такий висновок узгоджується з матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні і фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Судом встановлено, що посадовою інструкцією водія транспортних засобів, яка діяла у ПАТ «Амвросіївський хлібозавод» і з якою ОСОБА_2 був ознайомлений, в його обов»язки входила перевірка технічного стану автомобіля перед виїздом на лінію та після повернення з метою недопущення виїзду на лінію технічно несправного автомобіля (а.с.17).

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу №138 від 19.06.2013р. була доповідна записки контролера по випуску автотранспорту ОСОБА_3 Проте, як вбачається з пояснень допитаного під час розгляду справи у якості свідка ОСОБА_3, при перевірці гальмової системи закріпленого за позивачем автомобіля було встановлено, що гальма спрацьовували лише після повторного натискання на гальмову педаль. Експлуатація такого транспортного є небезпечним та заборонено вимогами Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306.

Судом також надана належна оцінка представленому відповідачем Акту від 17.06.2013 року перевірки технічного стану автомобіля позивача, складеному контролером технічного стану автомобілів ОСОБА_3 та водіями ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, згідно якого автомобіль ГАЗ-53 д/н знаходився в технічно справному стані (а.с.21). ОСОБА_2 при складанні цього Акту присутнім не був. Враховуючи дійсну наявність несправності гальмової системи в автомобілі позивача, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в дійсності не перевіряли технічний стан автомобіля позивача, суд дійшов до обґрунтованого висновку про недостовірність змісту вказаного Акта, у зв»язку з чим його не можна вважати належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Виходячи з наведеного, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов до обгрунтованого висновку про незаконність наказу за №138 від 19.06.2013 року, у зв»язку з чим правових підстав для звільнення ОСОБА_2 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов"язків не було, у зв»язку з чим позивач підлягає поновленню на роботі.

Крім того, додатковим рішенням Амвросіївського районного суду від 05 травня 2014р. резолютивну частину рішення доповнено, скасовано наказ №138 від 19.06.2013р. в.о. директора Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» Пометун А.С. «Про про оголошення догани водію ОСОБА_2 за неналежне виконання своїх трудових обов»язків». Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача приймав участь у судовому засіданні під час ухвалення вказаного додаткового рішення, проте в апеляційному порядку його не оскаржено.

Зміст апеляційної скарги не дає підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Амвросіївський хлібозавод» відхилити.

Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: