Рішення

від 20.01.2007 по справі 41/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.07р.

Справа № 41/246

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас Лекс”,

м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕС”, м. Дніпропетровськ 

про стягнення  2379,12грн.

                                                                                                             Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Фадєєва С.В., довіреність 50/06 від 11.10.06 року

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми  боргу –1464 грн., інфляційних збитків –187,27 грн., пені –659,71 грн., 3 відсотків річних –68,14 грн., всього –2379,12 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за  умовами укладеного між сторонами договору № 2378-А від 01.03.05 року.

Представник позивача позов підтримав, просить суд його задовольнити.

10.01.07 року позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю подання суду витребуваних ним документів, а саме доказів надіслання або надання відповідачу рахунків на оплату виконаних робіт, з посиланням на те, що їх пошук є досить об'ємною роботою із архівом, що потребує часу та позивач планує звернутися до Главпоштампу для отримання таких доказів.

Клопотання позивача судом не задоволено з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, тобто в даному випадку до 15.01.07 року.

Позивач був зобов'язаний подати докази надіслання або надання відповідачу рахунків ВЛ-0045 на суму 1404 грн. та ВЛ-0074 на суму 864,14 грн. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі від 15.11.06 року, тобто у позивача було достатньо часу, майже 2 місяці, для виконання вказаної вимоги суду.

Крім того, відкладення розгляду справи 10.01.07 року, тоді як спір має бути вирішений господарським судом до 15.01.07 року, унеможливлює за часом повідомити відповідача про час і місце проведення наступного судового засідання

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, вимог не заперечив, присутність повноважного представника в судовому процесі не забезпечив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с. 14).

Нез'явлення відповідача на виклик суду не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справа, згідно ст. 75 Господарського пресувального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, долученим до позовної заяви.

          За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю „Верітас Лекс” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕС” укладений договір № 2378-А від 01.03.05 року, за умовами якого виконавець (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання надати замовнику (відповідачу у справі) певні правові послуги, перелік яких міститься в п. 1.1. договору, та замовник, в свою чергу, їх сплатити.

Згідно п. 1.2. договору, кількість послуг, зазначених в його п. 1.1., не обмежена та визначається замовником (відповідачем у справі) за їх фактичною необхідністю шляхом видачі виконавцю (позивачу у справі) замовлення/запиту в порядку та в строки, встановлені Додатком № 1  „Порядок взаємодії” к діючому договору. Послуга вважається наданою з моменту отримання замовником в усному або письмовому вигляді висновку по суті поданого замовлення/запиту.

Згідно запитів відповідача б/н та дати їх складення, копії яких долучені до матеріалів справи, він звернувся до позивача з проханням надати консультації відносно питань, пов'язаних з правомірністю дії Державної податкової служби із зняття нею податкового кредиту та податкових видатків та стосовно виплати допомоги з тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.

На виконання умов договору позивачем підготовлені письмові консультації з вищеназваних питань відповідачу, копії яких додані до позову.

Вартість послуг, згідно п. 2.1. договору, сплачується за тарифом 216 грн. в час (без ПДВ). Сплаті підлягає час, затрачений на надання цих послуг юристами виконавця та юристами третіх осіб, які надають послуги за дорученням виконавця згідно п. 3.1.5. договору.

Відповідно до п. 3.2.3 договору замовник зобов'язаний сплачувати послуги виконавця у розмірі та в строки, передбачені діючим договором.

Пунктом 4.1. договору сторонами узгоджено, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунків виконавця (позивача у справі), які надсилаються замовнику (відповідачу у справі) не частіше 1 разу на тиждень. Рахунок повинен бути сплачений  відповідачем на протязі трьох календарних днів з дня його отримання.

Відповідач отримав від позивача рахунок ВЛ-0074 від 21.07.05 року на суму 2268 грн., доказом чого є посилання на нього в платіжному дорученні № 773 від 14.10.05 року, за яким відповідачем частково оплачено позивачу послуги по правовому забезпеченню діяльності в сумі 804 грн., що підтверджується випискою банку від 14.10.05 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Доказів оплати відповідачем решти суми виставленого позивачем рахунку сторонами не подано, в матеріалах справи вони відсутні.

Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить 1464 грн.

Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами взаємовідносин,  в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті наданих йому позивачем послуг.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приймаючи до уваги те, що у встановлений договором строк надані позивачем послуги відповідачем в повному обсязі не були сплачені позивачу (відсутність заборгованості, що є предметом позову, відповідачем не доведена), суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 1464 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума інфляційних збитків за період з травня по жовтень 2006 року становить 187,27 грн.., 3 % річних  за період з 22.05.05 року по 01.11.06 року –68,14 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, замовник, за прострочення вказаних в розділі 4 платежів, сплачує за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,2 % від суми заборгованості.

Нарахована позивачем сума пені за період з 22.05.05 року по 22.11.05 року складає 659,71 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків 3 % річних та пені залишаються судом без розгляду з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність боржника у разі прострочення ним свого грошового зобов'язання у вигляді сплати кредитору інфляційних збитків та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушеним зобов'язанням, за ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1. договору сторонами узгоджено, що оплата послуг здійснюється відповідачем на підставі рахунків позивача та в строк не більше 3 днів з дня отримання рахунку.

Факт отримання відповідачем рахунку № ВЛ-0074 від 21.07.05 року позивачем доведений поданою випискою банку, з якої вбачається, що рахунок частково сплачений. Задовольняючи вимогу позивача про стягнення суми боргу, суд виходив з того, що на момент розгляду справи строк оплати у відповідача наданих позивачем послуг настав. Але, розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, трьох відсотків річних та пені, суду неможливо встановити, коли саме цей строк настав, та з якої дати повинні бути нараховані збитки, 3 % річних та пеня, оскільки на вимогу суду позивачем не подано доказів надіслання або надання відповідачу рахунків на оплату наданих послуг або доказів отримання таких рахунків відповідачем з призначенням дати їх отримання.

Неподання позивачем витребуваних судом документів, без яких неможливо розглянути спір, порушує засади правосуддя, перешкоджає вирішенню справи по суті.

Поважних причин неможливості їх подання позивачем не вказано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього покладаються витрати по сплаті державного мита у визначеному діючим законодавством України мінімальному його розмірі.

На підставі вищенаведеного та

керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, п. 5 ст. 81, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДЕС” –49044, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,78/148, код ЄДРПОУ 20285654, р/р 2600401397 у ДФ „Діамант банк”, МФО 306630 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Верітас Лекс” –49044, м. Дніпропетровськ, вул. К. Цеткін,6-а, код ЄДРПОУ 30688001, р/р 26003301916 в Облуправлінні Ощадбанку України у Дніпропетровській області, МФО 305482 суму боргу –1464 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири грн.), витрати по сплаті державного мита –102 грн. (сто дві грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –72,62 грн. (сімдесят дві грн. 62 коп.)

Решту позовних вимог залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 20.01.07 року