Ухвала

від 08.04.2014 по справі 910/18969/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"08" квітня 2014 р. Справа №910/18969/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Забашта В.О. (дов. від 14.08.2013),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Інспекція)

на постанову Господарського суду міста Києва від 28.11.2013

у справі № 910/18969/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса "

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 у справі № 910/18969/13 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича, інше.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі про банкрутство боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Інспекції.

Розпорядженням секретаря судової палати суду від 07.04.2014 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято до провадження.

Заслухавши пояснення представника Інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.13 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду, призначено підготовче засідання суду та зобов'язано арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича надати суду заяву про участь у справі.

Ухвалою від 19.11.13 порушено провадження у справі № 910/18969/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 у справі № 910/18969/13 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизація Процесів Бізнеса" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Вершиніна Андрія Олександровича.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи для запобігання необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід справи про банкрутства.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначений положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачає, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після звернення в встановлений законом строк із кредиторськими вимогами до ліквідатора.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Таким чином, повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства не обмежуються чинним законодавством. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Отже, орган державної податкової служби не позбавлений права здійснити позапланову перевірку господарської діяльності боржника, а у разі виявлення порушень норм податкового законодавства та встановлення заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами. У випадку відмови ліквідатора як керівника боржника надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Слід зазначити, що боржником до Інспекції була подана заява № 24 від від 27.08.2013 року про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, яка є підставою для проведення податкової перевірки органами державної податкової служби. Доказів на підтвердження призначення податкової перевірки з метою встановлення податкових зобов'язань боржника та відповідно звернення із заявою про визнання кредитором у даній справі податковою інспекцією не надано.

Крім цього, слід зазначити, що скаржником не викладено обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана постанова про визнання банкрутом порушує його права і охоронювані законом інтереси, враховуючи, що перевірки органами державної податкової служби на момент прийняття оскаржуваного судового рішення здійснено не було.

За відсутності перевірки боржника неможливо встановити наявність чи відсутність податкового боргу, який може бути підставою для звернення Інспекції з кредиторськими вимогами до боржника в межах даної справи про банкрутство.

Колегія суддів також зазначає, що в судовому засіданні 08.04.2014 представник Інспекції підтвердив відсутність у боржника заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) станом на дату як порушення провадження у даній справі так і станом на дату прийняття оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим належить відхилити доводи скарги про наявність судових спорів щодо податкових зобов'язань банкрута на загальну суму 561281,75 грн., які можуть вплинути на платоспроможність боржника, враховуючи, що будь-яких докази на підтвердження вказаних обставин у матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 23, 24, 25, а також ст. 95 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає, що податкова інспекція на момент прийняття оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не набула статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство боржника, а оскаржуваний нею процесуальний документ не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не має права апеляційного оскарження прийнятого судом попередньої інстанції рішення відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 не підлягає розгляду в порядку апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до провадження (ст. 91 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 у справі № 910/18969/13.

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 у справі № 910/18969/13.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

Т.І. Разіна