Ухвала

від 25.03.2014 по справі 810/6063/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6063/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Іноземного підприємства «Кока-кола Беверіджис Україна Лімітед» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року Іноземне підприємство «Кока - Кола Беверіджиз» звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 9 серпня 2013 року № 0005092202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що наявні в матеріалах справи документи первинного бухгалтерського та податкового обліку містять усі дані стосовно змісту операції. Вказані документи містять всі необхідні реквізити, які передбачені положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції позивача. У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагент позивача неправомірно виписав податкові накладні на надання послуг, а висновки податкового органу викладені в Акті перевірки не підтверджені фактично і є необґрунтованими.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесене відповідачем з дотриманням вимог законодавства та доводи, наведені в позовній заяві не можуть бути підставою для його скасування.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за квітень 2013 за результатами якої складено Акт від 29.07.2013 № 45/22-1/21651322 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» в частині віднесення до податкового кредиту сум податку на додатку на додану вартість за податковими накладними у розмірі 199793,00 грн. за квітень 2013 року; підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1, підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 № 0005092202, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 299690,00 грн., з них 199793,00 грн. за основним платежем і 99897,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган дійшов до висновку про відсутність у ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» (код ЄДРПОУ 36186173) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань і відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у квітні 2013 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач», предметом яких було надання рекламних послуг, спрямованих на поширення, популяризацію і збільшення обсягів продажу продукції торгових марок «Coca-Cola Company» на території України, про що укладено договір від 20.12.2011 № ІН-ССВ-12/03-2013. У подальшому, між сторонами договору укладено додаток від 01.02.2013 № 8 відповідно до якого ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» зобов'язується надати послуги з організації і проведення рекламної Акції під умовною назвою «Coca-Cola. Разом смачніше».

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано податкову накладну, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок - фактуру, платіжне доручення, реєстр отриманих податкових накладних, розрахунок вартості послуг ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач» за проведення рекламної акції, тендерне рішення, а також фотокартки проведення рекламних акцій.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договором укладеним між позивачем та його контрагентом, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент укладання договору контрагент позивача у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на податковому обліку в органах податкової служби, як платник податку на додану вартість .

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в ході розгляду справи підтверджено реальність здійснення господарської операцій позивача з контрагентом ТОВ «Рекламна Агенція «Інтач», суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2013 року № 0005092202.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 1 квітня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.