Рішення

від 08.04.2014 по справі 922/202/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р.Справа № 922/202/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮКС-ГАЗ-ТРЕЙД", м. Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Юдін В.Л. (дов. б/н від 08.01.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс-Газ-Трейд» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтовський»(відповідач) про стягнення коштів у розмірі - 156 845 грн. 75 коп. з яких сума основного боргу у розмірі - 152 253 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі - 861 грн. 30 коп., пеня у розмірі - 3 730 грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі - 3 136 грн. 91 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором на поставку сжатого природного газу № 7 від 23.05.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2014 року.

У судовому засідання 10.02.2014 року представник позивача надав заяву б/н від 10.02.2014 року про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але через канцелярію суду надав клопотання вих. № 101 від 06.02.2014 року у якому просить відкласти розгляд справи.

12.03.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, але був належним чином повідомлений про що свідчить поштові повідомлення, які знаходиться у матеріалах справи (а.с. 33,107,118).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 17958670 юридичне місцезнаходження Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський", вул. Гв. Широнінців, буд. 1, м. Харків, 61153 - куди і направлялись ухвали суду.

Пунктом 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року).

Таким чином, оскільки неможливість присутності у судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.04.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

23.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкс-Газ-Трейд» (продавець) та Приватним акціонерним товариством «Хлібзавод «Салтовський» (покупець) було укладено договір № 7 на поставку стислого природного газу (далі-Договір)(а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити стислий природний газ (СПГ) - метан, далі -Товар в порядку та на умовах передбачених цим Договору

Пунктом 7.1. Договору сторни узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року, а у відношенні виконаня умов в частині розрахунків до повного виконання Покупцем своїх забов'язань. Договір автоматично пролангується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не проінформує другу сторону про його розірвання офіційним письмом з повідомленням про вручення не меньше ніж за 30 днів до кінцевої дати його дії (пункт 7.2. Договору).

Положенням пункту 4.4. сторони узгодили, що оплата здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 10 календарних днів, у відповідності виставленому рахунку.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що датой оплати вартості Товару вважається дата відрахування грошових коштів з рахунку Покупця.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу стислий природний газ, що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.20-28):

- №ЛГ-0000461 від 21.10.2013 року на суму 12 211 грн. 76 коп.;

- №ЛГ-0000464 від 22.10.2013 року на суму 12 124 грн. 08 коп.;

- №ЛГ-0000470 від 23.10.2013 року на суму 10 822 грн. 78 коп.;

- №ЛГ-0000472 від 24.10.2013 року на суму 10 595 грн. 58коп.;

- №ЛГ-0000478 від 25.10.2013 року на суму 10 131 грн. 90 коп.;

- №ЛГ-0000485 від 26.10.2013 року на суму 7 539 грн. 85 коп.;

- №ЛГ-0000490 від 27.10.2013 року на суму 8 484 грн. 68 коп.;

- №ЛГ-0000494 від 28.10.2013 року на суму 10 527 грн. 74 коп.;

- №ЛГ-0000500 від 29.10.2013 року на суму 9 085 грн. 90 коп.;

- №ЛГ-0000504 від 30.10.2013 року на суму 8 300 грн. 11 коп.;

- №ЛГ-0000510 від 31.10.2013 року на суму 5 109 грн. 60 коп.;

- №ЛГ-0000511 від 01.11.2013 року на суму 13 777 грн. 13 коп.;

- №ЛГ-0000518 від 02.11.2013 року на суму 8 593 грн. 36 коп.;

- №ЛГ-0000522 від 03.11.2013 року на суму 7 979 грн. 53 коп.;

- №ЛГ-0000526 від 04.11.2013 року на суму 10 239 грн. 17 коп.;

- №ЛГ-0000527 від 05.11.2013 року на суму 8 155 грн. 02 коп.

Оплату за товар за договором відповідач здійснював частково, що підтверджується банківськими виписками(а.с.42-100) з яких попередні проплати були здійснено за видатковими накладними які повністю оплачені відповідачем і не є спірними. А інші пішли на часткову оплату поставленого товару за спірними видатковими накладними.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків підписаного та скріпленого печатками обох сторін за період з 01.11.2013 року по 26.12.2013 року сальдо станом на 26.12.2013 року на користь позивача становить 152 253 грн. 53 коп.(а.с.19). Отже відповідачем станом на 26.12.2013 року визнано існування заборгованості у розмірі 152 253 грн. 53 коп.

20.12.2013 року позивачем на адресу відповідача булу надіслано претензію з вимогою оплати заборгованість у розмірі 152 253 грн. 53 коп., але відповідач суму боргу за поставлений товар не сплатив, відповідь на претензію не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 152 253 грн. 53 коп., що також підтверджується обігово-сальдовою відомостю по рахунку 361 позивача за період з 21.10.2013 року по 11.03.2014 року за підписом директора підприємства Ненько В.М.(а.с.111).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлений товар не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, а у разі не передання продавцем приналежностей товару або зазначених документів у встановлений строк, покупець вправі відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем до суду не надано доказів які б свідчили про відсутність або наявність рахунків - фактур, звернень відповідача до позивача з вимогою надати рахунки - фактури та доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем не надано доказів оплати товару, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 152 253 грн. 53 коп., судом вважаються обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було нараховано 3% річних у розмірі 861 грн. 30 коп. та пеню у розмірі 3 730 грн. 92 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за спірними видатковими накладними нараховано 3 % річних у сумі 861 грн. 30 коп., а саме:

за період з 01.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 67 грн. 86 коп.;

за період з 02.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 74 грн. 73 коп.;

за період з 03.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 65 грн. 82 коп.;

за період з 04.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 63 грн. 57 коп.;

за період з 05.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 59 грн. 95 коп.;

за період з 06.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 43 грн. 99 коп.;

за період з 07.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 48 грн. 81 коп.;

за період з 08.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 59 грн. 70 коп.;

за період з 09.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 50 грн. 78 коп.;

за період з 10.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 45 грн. 70 коп.;

за період з 11.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 27 грн. 71 коп.;

за період з 12.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 73 грн. 60 коп.;

за період з 13.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 45 грн. 20 коп.;

за період з 14.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 41 грн. 31 коп.;

за період з 15.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 52 грн. 17 коп.;

за період з 16.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 40 грн. 88 коп.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом та підлягає задоволенню у розмірі 861 грн.30 коп.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, статтею 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату отриманого стислого природного газу - метана Покупець сплачує на користь Продавця , окрім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченого платежу за кожень день прострочення платежу.

Згідно частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положеннями статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено лише обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Позивачем нараховано пеню у сумі 3 730 грн. 92 коп. а саме:

за період з 01.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 291 грн. 85 коп.;

за період з 02.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 323 грн. 71 коп.;

за період з 03.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 285 грн. 11 коп.;

за період з 04.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 275 грн. 35 коп.;

за період з 05.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 259 грн. 70 коп.;

за період з 06.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 190 грн. 57 коп.;

за період з 07.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 211 грн. 43 коп.;

за період з 08.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 258 грн. 60 коп.;

за період з 09.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 219 грн. 95 коп.;

за період з 10.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 197 грн. 97 коп.;

за період з 11.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 120 грн. 05 коп.;

за період з 12.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 318 грн. 80 коп.;

за період з 13.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 195 грн. 79 коп.;

за період з 14.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 178 грн. 96 коп.;

за період з 15.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 225 грн. 99 коп.;

за період з 16.11.2013 року по 15.01.2014 року у сумі 177 грн. 09 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума стягнення пені яка підлягає задоволенню за спірними видатковими накладними складає 3 730 грн. 92 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 3 136 грн. 91 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Хлібзавод «Салтовський» (ЄДРПОУ - 31340536, р/р 26004300001864 в ПАО «Златобанк», МФО 380612, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 1, м. Харків, 61153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Люкс-Газ-Трейд" ( ЄДРПОУ- 38299427, р/р 26001001308689 в ПАТ «Акта Банк», МФО 307394, проспект Карла Маркса, буд. 71/ вул. Леніна, буд. 15, приміщення 7, поз.4, м. Дніпропетровськ, 49000): 152 253 (сто п'ятдесят дві тисячі двісті п'ятдесят три) грн. 53 коп.- суму основного боргу, 861(вісімсот шістдесят одна)грн. 30 коп. - 3 % річних, 3 730 (три тисячі сімсот тридцять ) грн. 92 коп - пеня та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн. 91 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.04.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова