Ухвала

від 08.04.2014 по справі 2а/1270/7428/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/78849/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у справі за позовом Малого приватного підприємства «БІК» до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача. Просив визнати протиправними та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська №№ 1272, 1273, 1274, 1275, 1276, 1277 від 30 липня 2012 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач неправомірно застосував до нього фінансові санкції, оскільки норма закону, на підставі якої були нараховані вказані санкції, втратила чинність.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2011 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування вказаних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Мале приватне підприємство «БІК» є юридичною особою, яка зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

30 липня 2012 року на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська прийнято рішення №№ 1272, 1273, 1274, 1275, 1276, 1277 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за періоди: з 20 лютого 2008 року по 25 липня 2012 року в розмірі 21902 грн. 50 коп.; з 2 квітня 2008 року по 22 червня 2011 року - 34042 грн. 40 коп.; з 21 вересня 2009 року по 24 липня 2012 року - 2462 грн. 17 коп.; з 20 жовтня 2008 року по 24 липня 2012 року - 3098 грн. 80 коп.; з 20 листопада 2009 року по 24 липня 2012 року - 1447 грн. 71 коп.; з 20 листопада 2009 року по 24 липня 2012 року - 24302 грн. 71 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв протиправно, оскільки на момент прийняття цих рішень ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Проте погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду першої та апеляційної інстанцій зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що була чинною до 1 січня 2011 року) передбачені випадки застосування фінансових санкцій виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Проте суди попередніх інстанцій цих вимог закону не врахували та не з'ясували, за який період несплати чи несвоєчасної сплати були нараховані відповідачем і в якій сумі фінансові санкції, оскільки фінансові санкції на заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, що виникла в період дії п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають бути стягнуті і після 1 січня 2011 року.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 26 листопада 2013 року та від 3 грудня 2013 року (справи №№ 21-391а13, 21-414а13), а відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ч. 2 ст. 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вищенаведених норм процесуального права, зокрема статей 86, 159, 162, 195 КАС України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк