Постанова

від 14.04.2014 по справі 815/522/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/522/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Залозецькому Є.О.

За участю сторін:

Представника позивача: Грабаря О.А.

Представників відповідача: Караханяна А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування акту перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання протиправними дій щодо складання акту № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» та скасування зазначеного акту перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення № 0004962203 від 06.11.2013 року, визнання протиправним та скасування рішення № 231 від 19.12.2013 року про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» як платника податку на додану вартість та зобов'язання відновити реєстрацію ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» як платника податку на додану вартість з 19.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», щодо завищення ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду за серпень 2013 року (рядок 24 податкової декларації з ПДВ) на суму 456 830,00 грн., є необґрунтованими, оскільки з боку позивача при відображенні ним у декларації з ПДВ за серпень 2013 року у рядку 24 від'ємного значення суми податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі відсутні порушення вимог Податкового кодексу України. З цих підстав позивач вважає, що дії відповідача щодо складання зазначеного акту перевірки є протиправними, а сам акт перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0004962203 від 06.11.2013 року - такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що ДПІ у Малиновському м. Одеси було прийнято рішення № 231 від 19.12.2013 року про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» платником податку на додану вартість, підставою для прийняття якого була наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі Єдиний державний реєстр) інформації про відсутність позивача за його місцезнаходженням. Однак, товариство постійно знаходиться за адресою реєстрації, а саме: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21, отримує та відправляє кореспонденцію за зазначеною адресою, здійснює у державного реєстратора підтвердження статусу юридичної особи, а тому, на думку позивача, зазначене рішення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД», як платника податку на додану вартість, є протиправним та підлягає скасуванню, а реєстрація позивача відповідно відновленню.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що акт камеральної перевірки № 2203/35767695/17 від 18.10.2013 року був складений ДПІ у Малиновському районі м. Одеси правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства, та його висновки і оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004962203 від 06.11.2013 року є законними та обґрунтованими. Зазначив, що при проведенні податковим органом камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» за серпень 2013 року встановлено порушення позивачем вимог п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року) на суму 456 830,00 грн.

З приводу рішення відповідача № 231 від 19.12.2013 року про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» платником податку на додану вартість представник відповідача зазначив, що у зв'язку з надходженням до ДПІ у Малиновському м. Одеси в електронному вигляді відомостей державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про внесення запису про відсутність юридичної особи за юридичною адресою, податковим органом відповідно до вимог п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД», а тому, на його думку зазначене рішення є законним та обґрунтованим.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» зареєстровано 14.02.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 35767695 (а.с. 92-95). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси.

17.09.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» надіслано до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, у рядку 24 якої задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 462902,00 грн. (а.с. 28-29).

З довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року) вбачається, що зазначений залишок виник за попередні звітні податкові періоди, а саме: за липень 2009 року - у сумі 456 830,00 грн., за жовтень 2011 року - у сумі 6 072,00 грн. (а.с. 30).

18.10.2013 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Дуплоноженко С.В. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» за серпень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року) на суму 456 830,00 грн. (а.с. 31-35).

30.10.2013 року ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» було подано до Головного управління Міндоходів в Одеській області скаргу на дії ДПІ у Малиновському районі щодо складання акту перевірки № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року (а.с. 40-41).

За результатами розгляду скарги Головне управління Міндоходів в Одеській області листом від 28.11.2013 року № 1559/10/15-12-22-08-14 повідомило позивача, що повноваження щодо визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі мають виключно судові органи (а.с. 19).

На підставі висновків акту перевірки № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004962203 від 06.11.2013 року про зменшення ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 456 830,00 грн. (а.с. 37).

Крім того, 17.12.2013 року ДПІ в Малиновському районі м. Одеси було отримано відомості з ЄДР щодо юридичної особи - ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» про внесення запису про відсутність юридичної особи місцезнаходженням (а.с. 104-105).

На підставі вказаного запису ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було прийнято рішення № 231 від 19.12.2013 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» (а.с. 20).

Заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 ПК. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Під час судового розгляду справи представник відповідача в обґрунтування правомірності визначення в акті перевірки № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року факту завищення позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 456 830,00 грн. посилався лише на те, що зазначений залишок було сформовано позивачем за рахунок залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виникли за попередній звітний період, за якими минуло більше 1095 днів, а саме: за липень 2009 року та згідно додатку 2 до декларації з ПДВ за серпень 2013 року ця сума не була відображена, як фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам цих товарів/послуг або до Державного бюджету. Виходячи із положень п. 102.5 ст. 102 ПК України та ст. 257 Цивільного кодексу України, представник органу доходів і зборів вважає, що у разі коли залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами (послугами), по завершенню терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, а тому у розумінні ст. 198 ПК України право на податковий кредит та відповідно бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає.

Представник позивача, заперечуючи проти зазначених висновків податкового органу, зазначив, що Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень щодо строків відображення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступних податкових періодів. Стверджував, що позивачем правомірно було задекларовано суму податкового кредиту, з урахуванням якої у підприємства у липні 2009 року виникло від'ємне значення з ПДВ, яке відображалось в податкових деклараціях минулих податкових періодів та за рахунок яких позивачем і було сформовано залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум податкового кредиту наступного податкового періоду у декларації з ПДВ за серпень 2013 року, оскільки вказані суми цього податку були фактично сплачені у відповідному періоді контрагенту в ціні отриманих товарів (послуг) та віднесені до складу податкового кредиту у цьому податковому періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Жодних доказів на спростування зазначених представником позивача обставини щодо правомірності декларування ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» суми податкового кредиту та відповідно від'ємного значення з ПДВ у липні 2009 року представником органу доходів і зборів до суду надано не було.

При цьому, висновки відповідача в акті камеральної перевірки щодо того, що ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» не було фактично сплачено постачальникам товарів/послуг суми податкового кредиту (що виник у підприємства у липні 2009 року), з огляду на невідображення позивачем цих сум у графі 4 додатку 2 декларації з ПДВ за серпень 2013 року спростовуються наданими представником позивача та дослідженими судом в судовому засіданні первинними документами щодо фактичної сплати ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» цієї суми в ціні придбаного майна згідно договору купівлі продажу № 1 від 17.07.2009 року - ТОВ «Азот-Транс ЛТД» в липні 2009 року (а.с. 58-68, 132).

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5. ст. 102 ПК України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Аналізуючи зміст п. 102.5 ст. 102 ПК України, суд приходить до висновку, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, у зазначеному пункті як і Податковому кодексі України в цілому не міститься.

Строк давності, вказаний у п. 102.5. ст. 102 ПК України, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

Пункт 102.5 ст. 102 ПК України встановлює строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає права податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму податку на додану вартість, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже, на думку суду, застосування відповідачем ст. 102 ПК України до спірних правовідносин ґрунтується на хибному тлумаченні положень податкового законодавства.

Згідно листа Державної податкової служби України № 808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Отже, декларування залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, платник податку має право проводити поза межами строку, встановленого приписами ст.102 ПК України.

Така думка суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в ухвалі від 28.08.2012 року у справі № К/9991/47236/12.

Як вбачається з наданої до суду ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» податкової звітності сума податкового кредиту підприємства, що виникла у липні 2009 року протягом 2009-2013 років приймала участь в декларуванні рядка 24 декларацій позивача з ПДВ як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та цей залишок поступово погашався, але станом на час розгляду справі в суді до кінця погашений не був (а.с. 71-91, 113-118, 129-130, 131).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку щодо необґрунтованості висновків податкового органу про завищення ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року) на суму 456 830,00 грн., внаслідок формування його за рахунок від'ємного значення з ПДВ за липень 2009 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків акту камеральної перевірки № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року, та відповідно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення № 0004962203 від 06.11.2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим суд вважає, що позовна вимога ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» про визнання протиправними дій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо складання акту камеральної перевірки № 671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року та скасування зазначеного акту, задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як було встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач, не висловлюючи будь-яких зауважень стосовно підстав та порядку проведення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» за серпень 2013 року, оскаржує дії відповідача щодо складання зазначеного акту камеральної перевірки №671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року та просить скасувати зазначений акт перевірки лише з підстав необґрунтованості викладених податковим органом в ньому висновків.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 86 Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (далі Порядок № 984), акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, та документом, на підставі якого приймається податкове повідомлення-рішення про визначення платнику податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання, а дії органу податкової служби з проведення перевірки, оформлення її результатів та викладення їх у висновках акту перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих в ході проведення перевірки обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень. З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що самі по собі дії податкового органу з оформлення результатів перевірки та викладення їх у акті перевірки є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного податкового законодавства та не мають безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника податків та вважає, що оцінка висновків акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту та викладання в ньому висновків, має надаватися при вирішенні спору щодо правомірності рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 23.01.2013 року по справі № К-35395/10, від 15.01.2013 року по справі № К-33453/10, від 15.10.2012 року по справі № К/9991/54432/12.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуваний акт камеральної перевірки №671/2203/35767695/17 від 18.10.2013 року даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» за серпень 2013 року відповідачем було складено на виконання свої службових обов'язків, як то передбачено вимогами чинного податкового законодавства України. З огляду на те, що судом під час вирішення позовної вимоги ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» про скасування податкового повідомлення-рішення №0004962203 від 06.11.2013 року вже надано оцінку висновкам цього акту перевірки, позовна вимога ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» про визнання протиправними дій відповідача щодо складання зазначеного акту камеральної перевірки та його скасування, заявлена лише з підстав необґрунтованості його висновків, окремо задоволенню не підлягає.

Що стосується позовної вимоги ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 231 від 19.12.2013 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтею 184 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) та відбувається в порядку, встановленому «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 (далі - Положення № 1394).

Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України, анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі, якщо до в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно п. 5.5.2 Положення № 1394 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 5.5.3 Положення № 1394 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) податковий орган приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення податковим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ДПІ у Малиновському районі м. Одеси рішення № 231 від 19.12.2013 року про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД», як платника податку на додану вартість, були відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Під час судового розгляду справи судом було отримано та досліджено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №18363760 від 20.03.2014 року стосовно ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД», з якого вбачається, що 16.12.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Дзюбенко Є.П. був внесений запис щодо відсутності юридичної особи за юридичною адресою, номер реєстраційної дії 15561430015031161 (а.с. 133-138).

При цьому, згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні, спір щодо правомірності внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру зазначеного запису відсутній.

З цих підстав суд доходить висновку щодо наявності у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси правових підстав для анулювання 19.12.2013 року реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» платником податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача про анулювання реєстрації ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» як платника податку на додану вартість № 231 від 19.12.2013 року є правомірним та обґрунтованим, позивачем будь-яких доказів його протиправності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» в частині визнання протиправним та скасування зазначеного рішення податкового органу, а також зобов'язання відповідача відновити реєстрацію ТОВ «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» як платника податку на додану вартість з 19.12.2013 року задоволенню не підлягає.

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БК УКРМОНТАЖБУД ЛТД» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування акту перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0004962203 від 06.11.2013 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14 квітня 2014 року.

Суддя Білостоцький О.В.