Ухвала

від 07.10.2014 по справі 815/522/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/522/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Укрмонтажбуд ЛТД" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року частково задоволено позов та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004962203 від 06.11.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом, в ході проведеної перевірки, встановлено, що позивачем завищено залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового кредиту, за серпень 2013 року, на суму 456830 грн., а тому податковим органом правомірно зменшено податковий кредит з цього податку.

Порушення полягає у тому, що підприємством задекларовано суми податкового кредиту у серпні 2013 року, за господарськими операціями, які проведено у липні 2009 року, а тому останній не мав права включати ці суми до складу свого від'ємного значення з ПДВ.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2013 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ за серпень 2013 року, про що складено акт №671/2203/35767695/17, яким встановлено порушення позивачем п.102.5 ст.102 ПК України, а саме завищення залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового кредиту, за серпень 2013 року, на суму 456830 грн.

Порушення полягає у тому, що підприємством задекларовано суми податкового кредиту у серпні 2013 року, за господарськими операціями, які проведено у липні 2009 року, а тому останній не мав права включати ці суми до складу свого від'ємного значення з ПДВ.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004962203 від 06.11.2013 року, яким зменшено підприємству розмір від'ємного значення ПДВ, на суму 456830 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо неправомірності прийнятого рішення, так як підприємство мало право на формування податкового кредиту за рахунок накладних з попереднього періоду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону - сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічний порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011 року, зокрема, статтею 200 цього Кодексу.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України - заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судовою колегією встановлено, що підставою для зменшення підприємству від'ємного значення ПДВ, на суму 456830 грн., є формування ним податкового кредиту за серпень 2013 року, за рахунок господарських операцій, які проведено у липні 2009 року (а.с.32).

Податковим органом не вказано про наявність будь-яких порушень у заповненні податкових накладних за цей період та в акті перевірки не заперечено товарність проведених операцій.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що статтею 102 Податкового кодексу України не встановлено обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даною статтею, не підлягають застосованню до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації за серпень 2013 року.

Крім того судова колегія зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди, а тому позивач мав право задекларувати у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що виник у липні 2009 року.

Аналогічні правові висновки викладено й у рішенні Вищого адміністративного суду України від 03.07.2014 року, по справі №К/9991/76639/12 та від 14.07.2014 року, по справі №К/800/31022/13.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанову суду не оскаржено сторонами у справі, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо складання акту перевірки, скасування цього акту та рішення ДПІ про анулювання реєстрації підприємства, як платника ПДВ, то судова колегія не переглядає судове рішення в цій частині.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло