cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/1360/14 07.04.14
За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах державі в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" до Приватного науково-виробничого підприємства "Київекономцентр" про стягнення 278141,36 грн. Суддя Блажівська О.Є.
за участю представників:
від прокуратури:Пантюхов О.В. - службове посвідчення № 011863 від 28.10.2012 року до 28.10.2017 року від позивача-1:Совіська О.В. за дов. № 18/04-5653 від 22.11.2013 року до 20.11.2015 року від позивача-2:Серебряков М.М. за дов. б/н від 02.09.2013 року до 01.01.2016 року від відповідача:Ігнатенко Р.А. - за дов. № 12 від 07.04.2014 року до 07.10.2014 року
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - позивач-1) та Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" (далі - позивач-2) до Приватного науково-виробничого підприємства "Київекономцентр" (далі - відповідач) про стягнення 278141,36 грн., з яких 241319,98 грн. основний борг, 17965,37 грн. 3% річних та 18856,01 грн. пеня.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року порушено провадження у справі № 910/1360/14, розгляд справи призначено на 26.02.2014 року.
26.02.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.
26.02.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
26.02.2014 року представники сторін у судове засідання з'явились.
Представник позивача-2 надав суду усні пояснення по справі.
Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.
Представник відповідача надав суду витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Представник позивача-2 надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору.
В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 24.03.2014 року.
06.03.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.
24.03.2014 року представники позивача-1 та позивача-2 у судове засідання з'явились.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Клопотання відповідача від 26.02.2014 року судом відхилено в зв'язку з необґрунтованістю.
Представник позивача-2 надав суду усні пояснення по суті справи.
Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи.
Після перерви суд продовжує розгляд справи.
Представник позивача-1 надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.
Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року розгляд справи відкладено на 07.04.2014 року.
07.04.2014 року представники сторін у судове засідання з'явились.
Представник прокуратури надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача-1 надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.04.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" та Приватним науково-виробничим підприємством "Київекономцентр" було укладено договір на виготовлення проектної продукції від 10.12.2010 року № 9905 (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач - замовник доручає, а позивач-2 - виконавець приймає на себе зобов'язання на виконання проектних робіт по об'єкту "Комплекс будівель по проспекту Науки, 7 у Голосіївському районі міста Києва".
Відповідно до п. 1.2 договору строк здачі робіт по договору, зміст і строки виконання основних етапів, визначається календарним планом (додаток № 1), що складає невід'ємну частину цього договору.
Згідно п. 2.1 договору за виконану проектну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну (додаток № 2) 992766,65 грн., крім того ПДВ 20% - 198553,33 грн., всього 1191319,98 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору виконавець приступає до виконання робіт по договору з моменту одержання від замовника авансу в розмірі 40% договірної динамічної ціни в сумі 397106,66 грн., крім того ПДВ 20% 79421,33 грн. Всього - 476527,99 грн. Перерахування замовником авансу проводиться в термін 10 банківських днів після підписання договору.
Остаточний розрахунок проводиться в 10-денний термін після прийому замовником робіт (п. 2.3 договору).
Згідно п. 3.3 договору замовник в 10-денний термін після прийому робіт повинен провести остаточну оплату виконаних робіт.
Строк дії договору: початок - з моменту його укладання уповноваженими представниками сторін, закінчення - після виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору (п. 6.1 договору).
Додатком № 2 до договору сторони договору погодили календарний план робіт, згідно якого початок - грудень 2010 року, закінчення - січень 2011 року, розрахункову ціну етапу, та протоколом № 1 до договору сторони також затвердили угоду про договірну ціну динамічну ціну на проектну продукцію виконання проектних робіт по об'єкту, згідно якої розмір договірної динамічної ціни на розроблення проектної продукції складає 992766,65 грн., крім того ПДВ 20% - 198553,33 грн., всього - 1191319,98 грн.
Додатком № 3 до договору сторони погодили зведений кошторис на проектні та вишукувальні роботи, відповідно до якого сторони вартість як кожної стадії проектування так і загальну їх вартість, яка становить 1191319,98 грн.
На виконання умов договору позивачем-2 були виконані, а відповідачем були прийняті проектні роботи на загальну суму 1191319,98 грн. що підтверджується актами здачі-приймання проектної продукції по договору №9905, зокрема, № 92 від 31.12.2010 року на суму 324000,00 грн., № 93 від 31.12.2010 року на суму 125617,98 грн., № 94 від 31.12.2010 року на суму 300000,00 грн., №21 від 10.03.2011 року на суму 198000,00 грн. та № 42 від 30.06.2011 року на суму 243702,00 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача-2 та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані проектні роботи в повному обсязі не здійснив, перерахувавши на користь позивача лише 940000,00 грн., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Перший інвестиційний Банк" від 14.02.2014 року № 9/0/53-14, оригінал якої залучений до матеріалів справи.
В зв'язку з чим позивач-2 надіслав на адресу відповідача претензію від 10.01.2012 року № 9/03, якою вимагав погасити заборгованість в сумі 241319,98 грн. Зазначену претензію відповідач отримав 13.01.2012 року, про що свідчить підпис повноваженого представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 11.01.2012 року № 0200218868184.
Разом з тим, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані проектні роботи належним чином не виконав, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи, рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 241319,98 грн.
Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 889 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату підрядникові встановленої ціни після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 241319,98 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про стягнення 241319,98 грн. заборгованості за виконані проектні роботи.
Враховуючи те, що відповідач порушив визначений договором строк здійснення розрахунку за виконані проектні роботи, прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, які за його розрахунком за загальний період прострочення з 21.03.2011 року по 20.11.2013 року складають 17965,37 грн. та на підставі п. 4.3 договору - стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 21.03.2011 року по 10.01.2012р. складає 18856,01 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок 3% річних, здійсненого прокурором, арифметично вірна сума 3% річних складає 17925,72 грн. В решті вимог щодо стягнення 3% річних суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.
Здійснений прокурором розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога у вказаній частині підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 241319,98 грн. основного боргу, 17925,72 грн. 3% річних та 18856,01 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.
Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, які зводяться до того, що відповідач не підписував акти здачі-приймання проектної документації по договору та, що за фактом заволодіння посадовими особами Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" шахрайським шляхом грошовими коштами внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014100010001396 від 23.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, то суд зазначає наступне.
Акти здачі-приймання проектної продукції по договору № 9905, зокрема, № 92 від 31.12.2010 року на суму 324000,00 грн., № 93 від 31.12.2010 року на суму 125617,98 грн., № 94 від 31.12.2010 року на суму 300000,00 грн., №21 від 10.03.2011 року на суму 198000,00 грн. та № 42 від 30.06.2011 року на суму 243702,00 грн., на які посилається прокурор та позивачі в підтвердження виконання проектних робіт по договору, підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками як позивача-2, так і відповідача, а також їх підписи скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Крім того, відповідно до п. 3.2 та п. 3.4 договору замовник протягом 10 днів з дня одержання акту здачі-приймання робіт і звітних документів, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектної продукції або мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт необхідних доробок , строки їх виконання.
Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до позивача-2 з мотивованою відмовою від приймання робіт виконаних за договором та оформлених відповідними актами здачі-приймання проектної продукції, а тому враховуючи, що підпис особи відповідача на перелічених актах скріплений печаткою Приватного науково-виробничого підприємства "Київекономцентр".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача проти позовних вимог не приймаються судом до уваги при вирішення спору з огляду на їх безпідставність те недоведеність.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Згідно п 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене та те, що приписами Закону України "Про судовий збір" позивачі та відповідач у справі не звільнені від сплати судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодування витрат по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено - судовий збір, що складає 0,80 грн. покладається на позивачів в рівних частинах, а в частині розміру задоволених позовних вимог судовий збір складає 5562,03 грн. та покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Київекономцентр" (03150, м. Київ, вул. Горького, 125-А, ідентифікаційний код 04807871) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, ідентифікаційний код 01168185) 241319 (двісті сорок одну тисячу триста дев'ятнадцять) грн. 98 коп. основного боргу, 17925 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. 3% річних, 18856 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 01 коп. пені.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Київекономцентр" (03150, м. Київ, вул. Горького, 125-А, ідентифікаційний код 04807871) в доход Державного бюджету України 5562 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 13, ідентифікаційний код 34620942) в доход Державного бюджету України 0 (нуль) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозвязок" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, ідентифікаційний код 01168185) в доход Державного бюджету України 0 (нуль) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено: 11.04.2014р.
Суддя Блажівська О.Є.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2014 |
Оприлюднено | 15.04.2014 |
Номер документу | 38216516 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Блажівська О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні