Постанова

від 10.04.2014 по справі 916/3269/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р.Справа № 916/3269/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання: О.М. Оксенюк,

за участю представників сторін :

від ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_2,

від ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей": не з'явився,

від ТОВ "Юридична компанія "Привілей": не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий Холдинг "Привілей"

на рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2014р.

у справі №916/3269/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідачів:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий Холдинг "Привілей";

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Привілей"

про виселення з орендованого приміщення та про зобов'язання вчинити певні дії,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий Холдинг "Привілей"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Юридична компанія "Привілей"

про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні орендованим приміщенням, визнання договору оренди нежитлового приміщення таким, що продовжено до 23.11.2014р.,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий Холдинг "Привілей" про виселення з нежитлового приміщення, що складається із чотирьох приміщень (головного залу, прийомної, кабінету, конференц-залу), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,6кв.м., основною площею 150,5кв.м.

Позовні вимоги мотивовані статтями 387, 391, 785 Цивільного кодексу України з посиланням на те, що укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна від 23.10.2011р. №23/11/2011 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, позивач відмовився від його продовження, а відповідач в порушення чинного законодавства та пункту 4.4.10. договору не виконав свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди.

27.01.2014р. позивач звернувся із заявою про уточнення позовних вимог (вх.№2014/14), в якій просив:

- виселити ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" з нежитлового приміщення, що складається із чотирьох приміщень (головного залу, прийомної, кабінету, конференц-залу), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,6кв.м., основною площею 150,5кв.м.;

-зобов'язати ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" повернути ФОП ОСОБА_1 майно, визначене у додатку №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2011р №23/11/2011, шляхом підписання акту прийому-передачі;

-виселити ТОВ "Юридична компанія "Привілей" з частини нежитлового приміщення, що складається з одного приміщення (конференц-залу), а саме частини приміщення №2, площею 56,35кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування уточненої заяви позивач зазначив, що ТОВ "Юридична компанія "Привілей" також на незаконних підставах знаходиться у належному позивачу на праві приватної власності приміщенні, оскільки без згоди орендодавця орендарем на підставі договору №3 від 01.12.2011р. передано частину приміщення №2, площею 56,35кв.м., в суборенду ТОВ "Юридична компанія "Привілей". При цьому дію договору суборенди відповідними додатковими угодами пролонговано до 22.11.2014р. незважаючи на закінчення строку дії договору оренди від 23.11.2011р. №23/11/2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2014р. в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Привілей" як іншого відповідача.

11.02.2014р. ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ФОП ОСОБА_1, в якій просило:

-зобов'язати ФОП ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні орендованим приміщенням, а саме: нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,6кв.м., основною площею 150,5кв.м., шляхом пролонгації договору оренди від 23.11.2011р. №23/11/2011, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей";

-визнати договір оренди нежитлового приміщення від 23.10.2011р №23/11/2011 таким, що продовжено до 23.11.2014р.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами договір оренди є автоматично продовженим до 23.11.2014р., оскільки ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей", користуючись передбаченим частиною 1 статті 777 Цивільного кодексу України переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, звернулося до ФОП ОСОБА_1 із відповідним письмовим повідомленням від 22.10.2013р. за вих.19, на яке жодних заперечень з боку орендодавця не надходило. Відтак, посилаючись на добросовісне виконання договору оренди, керуючись пунктом 4.1.4. договору, статтями 284, 285, 291 Господарського кодексу України, ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" просило зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та залучено до участі у справі ТОВ "Юридична компанія "Привілей" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що статтею 777 Цивільного кодексу України передбачено саме право, а не обов'язок орендодавця продовжити строк дії договору, тоді як у власника спірного майна - ФОП ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення щодо продовження строку дії укладеного між сторонами договору оренди, про що у передбачений законом спосіб остання неодноразово повідомляла орендаря, а тому є безпідставним посилання ТОВ "Юридична компанія "Привілей" на автоматичну пролонгацію договору.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Юридична компанія "Привілей" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що судом не взято до уваги наявність обставин щодо автоматичного продовження договору оренди у зв'язку із направленням орендарем на адресу орендодавця письмового повідомлення про укладення договору на новий строк, тоді як листи орендодавця про відмову продовжувати договір оренди орендар не отримував. Також скаржник зазначив, що місцевим господарським судом безпідставно відхилено клопотання другого відповідача - ТОВ "Юридична компанія "Привілей" про відкладення розгляду справи та розглянуто справу за його відсутності, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення.

10.04.2014р. від ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" надійшло клопотання за вх.№1098/14/Д3 про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника товариства бути присутнім в судовому засіданні апеляційної інстанції через відрядження, в підтвердження чого надало відповідний наказ від 09.04.2014р. Також скаржником зазначено про відсутність інших довіреностей на право представлення інтересів у даній справі та перебування генерального директора товариства у службовому відрядженні за кордоном, внаслідок чого товариство позбавлено можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання апеляційної інстанції.

Судова колегія відхиляє зазначене клопотання з огляду на те, що участь представників сторін при розгляді апеляційної скарги не є обов'язковою в силу норм Господарського процесуального кодексу України, а також не визнана такою судом апеляційної інстанції. Водночас, апелянт, який є юридичною особою та згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців здійснює діяльність у сфері права, не був позбавлений права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому згідно із статтею 28 Господарського процесуального кодексу України відповідну довіреність.

ТОВ "Юридична компанія "Привілей" про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлено належним чином (про що свідчить наявний в матеріалах справи примірник повідомлення про вручення поштового відправлення, повернутий органом зв'язку на адресу Одеського апеляційного господарського суду з відміткою про отримання поштової кореспонденції), проте не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

23.11.2011р. між ФОП ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення №23/11/2011, відповідно до пунктів 1.1., 1.8. якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, що складається із чотирьох приміщень (головного залу, прийомної, кабінету, конференц-залу), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172,6кв.м., основною площею 150,5кв.м., а також майно, визначене у додатку №1 до цього договору, для розміщення офісу (т.1 а.с.8-13).

Нежитлове приміщення знаходиться у власності орендодавця відповідно до свідоцтва про право власності серії САС №914904 від 29.10.2010р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради (пункт 1.3.).

Нежитлове приміщення та майно, що передається в оренду, визначається в акті прийому-передачі (пункт 1.2 договору).

У відповідності до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням та майном з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі предмету оренди. Передача та повернення нежитлового приміщення і майна здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін, згідно опису майна, зазначеному у додатку №1.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору або при його достроковому розірванні відповідно до умов даного договору, орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути нежитлове приміщення та майно відповідно до додатку №1 орендодавцю у стані, в якому перебувало нежитлове приміщення на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від нежитлового приміщення без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії даного договору.

Нежитлове приміщення вважається фактично переданим орендарем з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (пункт 2.4. договору).

Відповідно до пункту 4.3.10. орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору повернути нежитлове приміщення та майно відповідно до додатку №1 в задовільному технічному стані, з урахуванням нормального зносу, протягом п'яти календарних днів з моменту закінчення строку цього договору шляхом підписання акту прийому-передачі.

Згідно із пунктом 8.1. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і чинний протягом строку, передбаченого пунктом 8.2. даного договору.

Пунктом 8.2. договору визначено, що строк фактичного користування орендарем нежитлового приміщення та майна за даним договором становить один рік та починає відраховуватися з дня підписання акту прийому-передачі.

За умови належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором орендодавець має право продовжити строк договору (пункт 8.3. договору).

Якщо орендар продовжує користуватися предметом оренди після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (пункт 8.4. договору).

При цьому, відповідно до пункту 7.1. договору дія цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Дія договору розпочалася 23.11.2011р. у зв'язку із складанням сторонами акту прийому-передачі від 23.11.2011р., відповідно до якого предмет оренди було передано у користування ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" (т.1 а.с. 24-27).

В подальшому, 01.12.2011р. між ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" (орендарем) та ТОВ "Юридична компанія "Привілей" (суборендарем) укладено договір №3 суборенди частини нежитлового приміщення, відповідно до пункту 1.1. якого орендар зобов'язався передати, а суборендар прийняти на умовах суборенди в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що складається з одного приміщення (конференц-залу), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме частину приміщення №2, площею 56,35кв.м., шляхом підписання акту прийому-передачі (т.1 а.с.65-69).

Пунктом 1.3. договору суборенди визначено, що нежитлове приміщення знаходиться у користуванні орендаря відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2011р №23/11/2011, укладеного між орендарем та ФОП ОСОБА_1 (орендодавцем). Згода на передачу частини нежитлового приміщення в суборенду отримано від орендодавця у письмовій формі відповідно до листа №03-11 від 23.11.2011р.

У пункті 8.2. договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що фактичне користування суборендарем нежитлового приміщення за даним договором встановлюється у строк до 23.11.2012р. та починає відраховуватися з дня підписання акту прийому-передачі.

Предмет договору суборенди передано у користування ТОВ "Юридична компанія "Привілей" згідно із актом прийому-передачі від 01.12.2011р. (т.1 а.с.71).

Додатковими угодами від 22.11.2012р. №3, від 23.11.2013р. №4 строк дії договору суборенди продовжувався відповідно до 22.11.2013р. та 22.11.2014р. (т.1 а.с.72, 73).

Із матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013р. ФОП ОСОБА_1 направлено на адресу ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" (пров. АДРЕСА_1) лист, яким повідомлено орендаря про те, що дію укладеного між ними договору оренди від 23.10.2011р №23/11/2011 не може бути продовжено на новий термін (т.1 а.с.14).

Вказаний лист орендарем отримано 26.09.2013р., про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про отримання поштової кореспонденції (т.1 а.с.14).

22.10.2013р. орендодавець вдруге надіслав таку ж заяву орендарю цінним листом з описом вкладення (а.с.15).

23.10.2013р. ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" надіслано ОСОБА_1 повідомлення за вих. №19 про продовження строку дії договору оренди на новий строк, яке нею отримано 28.10.2013р. (т.1 а.с. 132-134).

У відповідь на зазначений лист орендаря, ФОП ОСОБА_1 цінним листом від 28.10.2013р. в черговий раз повідомила ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" про неможливість продовження строку дії договору оренди (т.1 а.с.16).

Крім того, в подальшому ФОП ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" з листами від 01.11.2013р., 11.11.2013р., 18.11.2013р. із аналогічними повідомленнями про неможливість продовження строку дії договору оренди (т.1 а.с.17-19).

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що орендодавцем повідомлено орендаря про припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Приписами частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. При цьому, частиною 2 статті 774 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Враховуючи, що позивач за первісним позовом є власником спірного нерухомого майна, яке перебуває у незаконному володінні відповідачів за відсутності для цього правових підстав з огляду на припинення строку дії договору оренди та договору суборенди, первісні позовні вимоги про виселення ТОВ "Юридична компанія "Привілей" та ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" з нежитлового приміщення, що складається із чотирьох приміщень (головного залу, прийомної, кабінету, конференц-залу), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язання ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" повернути ФОП ОСОБА_1 майно, визначене у додатку №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2011р №23/11/2011, шляхом підписання акту прийому-передачі, слід задовольнити з мотивів обґрунтованості та доведеності матеріалами справи.

Водночас позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" в обґрунтування своїх вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні орендованим приміщенням та визнання договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2011р №23/11/2011 таким, що продовжено до 23.11.2014р., послався на приписи частини 1 статті 777 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк; наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Як зазначає ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей", з письмовим повідомленням про продовження строку дії договору оренди товариство звернулося 22.10.2013р. за вих.19, але ФОП ОСОБА_1 жодних заперечень з цього приводу не висловлено, а, відтак, строк дії договору є продовженим у відповідності до приписів частини 4 статті 284 Господарського кодексу України, у відповідності до вимог якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте зазначені твердження позивача за зустрічним позовом є помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1, як орендодавець спірного майна, заперечувала проти продовження строку дії договору оренди.

Посилання ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" на те, що йому в установленому порядку не вручалися повідомлення про непродовження строку дії договору оренди, апеляційною інстанцією відхиляються з огляду на наступне.

Як зазначено вище по тексту цієї постанови, ФОП ОСОБА_1 16.09.2013р. звернулася до ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" з повідомленням про неможливість продовжити строк дії договору оренди від 23.10.2011р №23/11/2011, яке отримано останнім 26.09.2013р., про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про отримання поштової кореспонденції (т.1 а.с.14).

Крім того, матеріали справи містять поштові квитанції з описом вкладення, згідно яких орендодавцем на адресу ТОВ "Правовий Холдинг "Привілей" надсилалися цінними листами письмові повідомлення від 22.10.2013р., 28.10.2013р., 01.11.2013р., 11.11.2013р., 18.11.2013р. про непродовження строку дії договору оренди (т.1 а.с. 15-19).

Правила надання послуг поштового зв'язку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270.

Так, пунктами 1, 21, 96, 102, 110, 119 вказаних Правил передбачено, що поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстрований лист, який приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником, і з видачею розрахункового документа пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Адресат внутрішнього поштового відправлення (листа з оголошеною цінністю) повідомляється про надходження йому поштового відправлення за телефоном, номер якого зазначається відправником на поштовому відправленні або за відповідним повідомленням. Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку. Поштові відправлення з оголошеною цінністю вручаються в об'єкті поштового зв'язку. У разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, йому під розписку вручається повторне повідомлення. Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання.

Матеріали справи свідчать, що орендодавець виконав всі необхідні дії для вручення орендарю письмових повідомлень про припинення дії договору оренди, проте останній ухилився від отримання відповідних листів.

Отже, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з огляду на його безпідставність.

Доводи скаржника про порушення судом норм процесуального права апеляційна інстанція відхиляє з наступних підстав. ТОВ "Юридична компанія "Привілей", звертаючись з клопотанням про відкладення розгляду справи в суді першої інстанції, послалося на перебування його представника у відрядженні з приводу участі у судовому засіданні у Братському районному суді Миколаївської області, в підтвердження чого в якості додатку до клопотання надало роздруківку з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали про відкриття провадження у цивільній справі №471/144/14-ц з призначенням її до розгляду на 12.02.2014р. (т.1 а.с. 143-142, 146). Однак із вказаної ухвали не вбачається, що ТОВ "Юридична компанія "Привілей" є учасником процесу у даній цивільній справі або представник ТОВ "Юридична компанія "Привілей" уповноважений представляти інтереси однієї із сторін по цій справі. Водночас, юридичні особи не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому згідно із статтею 28 Господарського процесуального кодексу України відповідну довіреність.

З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду, у зв'язку з чим його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2014р. у справі №916/3269/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 15.04.2014р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко