Ухвала

від 01.04.2014 по справі 826/6285/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6285/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трема-Дніпро» на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 27 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трема-Дніпро» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трема-Дніпро» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (з урахуванням змін до позовних вимог) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2012 року №0000182220 та №0000172220.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Трема-Дніпро» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Твема-Дніпро» зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва, свідоцтво про державну реєстрацію №10671020000010841 від 13.04.2007 р. та взято на податковий облік в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 17.04.2007 р. за №13349, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 21.05.2012 року №523, направлення від 22.05.2012 року №739 та на виконання постанови старшого слідчого ОВС ГСУ ДПС України від 11.04.2012 року, прийнятої в рамках кримінальної справи №69-116, постанови старшого слідчого в особливо важливих справах ГПУ від 24.05.2012 року, прийнятої в рамках кримінальної справи №49-3344 ДПІ в Дніпровському районні м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Твема-Дніпро» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Мастергільдія» (код ЄДРПОУ 37615233) за період з 01.10.2011 року по 29.02.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 05.06.2012 року №1190/22-222-35012659.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.139.1.9 п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІV кв. 2011 pоку на суму 603085,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 524421,00 грн., а саме: у жовтні 2011 року у сумі 122920,00 грн., у листопаді 2011 року у сумі 163804,00 грн. та у грудні 2011 року у сумі 237697,00 грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Твема-Дніпро» з ТОВ «Мастергільдія» за період з 01.10.2011 року пo 29.02.2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2012 року №0000172220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 603085 грн. та №0000182220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 524421 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 131105 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та дана обставина викладена в акті перевірки, позивач у перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Мастергільдія» на підставі договору поставки від 03.10.2011 року №ДК-1, а саме на поставку товару - лижа магнітна, лижа зимня, підшипники, пневмоциліндр, шарніри, очисний елемент, шарнір, обід колеса, вісь колеса, тяга та інші матеріали до засобів діагностики.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Мастергільдія» виписало податкові накладні: №151 від 10.10.2011 року, №152 від 12.10.2011 року, №151 від 03.11.2011 року, №153 від 07.11.2011 року, №8 від 01.12.2011 року, №9 від 02.12.2011 року, №10 від 05.12.2011 року.

Заперечуючи реальність господарських операцій за даним договором, відповідач у акті перевірки послався на порушену кримінальну справу відносно засновника та директора ТОВ «Техавтокомплект» ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ «Доорс» ОСОБА_3, засновника та директора ТОВ «Оптрейд» ОСОБА_4, директора ТОВ «Спорт-Торг» ОСОБА_5 та громадян ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5 - 212 ч.3, 205 ч.2 КК України, а також ОСОБА_8, ОСОБА_6 та інших невстановлених осіб щодо фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3, 205 ч.4 Кримінального кодексу України. Крім того, податковий орган послався на покази свідка, а саме директора та засновника ТОВ «Мастергільдія» допитаного в рамках порушеної кримінальної справи, який пояснив, що підприємство зареєстрував на своє ім'я на прохання сторонніх осіб за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання від неї прибутку. З урахуванням зазначеного податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Мастергільдія» має ознаки фіктивності, а всі правочини, укладені між ТОВ «Трема-Дніпро» та ТОВ «Мастергільдія», є нікчемними та такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до ст.55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

З наданих позивачем суду документів не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мастергільдія» щодо виконання укладеного договору, оскільки у ТОВ «Мастергільдія» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. А отже, господарські операції ТОВ «Мастергільдія» не є господарською діяльність підприємства, в розумінні ппп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку - продавця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договір, укладений з ТОВ «Мастергільдія», податкові накладні та акти приймання виконаних робіт, однак надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій. Крім того, позивачем не доведено, що здійснена ним господарська операція з ТОВ «Мастергільдія» носить реальний характер.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ТОВ «Твема-Дніпро» та ТОВ «Мастергільдія» не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Позивачем не було надано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу, зокрема, не надано доказів обліку (прийняття на склад, оприбуткування) придбаного товару (робіт, послуг), враховуючи його значну кількість та асортимент, не доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, а також не надано доказів щодо наявності на даний час товару у позивача або реалізації його іншим контрагентам, доказів руху товарів, коштів в межах спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на прибуток та на додану вартість є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та на додану вартість є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трема-Дніпро» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 02 квітня 2014 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.