Постанова

від 03.02.2014 по справі 804/15783/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 р. Справа № 804/15783/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача Нульман - Сеніної М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004692201 від 11.11.2013 р.

Податкове повідомлення-рішення № 0004692201 від 11.11.2013 р було винесене відповідачем на підставі акту перевірки від 30.10.2013 № 1002/110/04-03-22-01/30815560 про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні експортних операцій товару ТОВ «ІНФО-КОМ» ( код за ЄДРПОУ 30815560) їх придбані і відображені зазначених операцій в податковому обліку підприємства у червні 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що висновки, викладенні в акті перевірки про те, що операції вчинені ТОВ «ІНФО-КОМ» з придбання та подальшої реалізації на експорт товарів мають від'ємний економічний ефект та такі, що виходять за межі господарської діяльності, не обґрунтовані та безпідставні.

Представник відповідача, в запереченнях проти позову, посилається на не доведеність позивачем об'єктивності та поважності причин проведення операцій з реалізації на експорт товарів та порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу. Відповідач вважає, що операція з придбання підприємством ТОВ «ІНФО-КОМ» у травні 2013 року та подальша реалізація на експорт товару комісіонером ТОВ « АРЛЄ» у червні 2013 року спрямована винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою розумної, економічно-обгрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, факсограмою 23.01.2014 р. Від відповідача 03.02.2014р. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 17.10.2013р. № 426 та направлення на перевірку № 293 від 17.10.2013р., виданого Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, з гідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову документальну виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні експортних операцій товару ТОВ «ІНФО-КОМ» (код за ЄДРПОУ 30815560) їх придбані і відображені зазначених операцій в податковому обліку підприємства у червні 2013 року.

Направлення на перевірку № 293 від 17.10.2013р. пред'явлено та копія наказу від 17.10.2013р. № 426, вручено під розписку фінансовому директору Медведевой Ж.Г. 18.10.2013 року.

Перевірка проводилась Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 18.10.2013 р. по 24.10.2013 р.

За результатами перевірки складено Акт від 30.10.2013р. № 1002/110/04-03-22-01/30815560 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірко з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні експортних операцій товару ТОВ «ІНФО-КОМ» (код за ЄДРПОУ 30815560) їх придбані і відображені зазначених операцій в податковому обліку підприємства у червні 2013 року» (далі - Акт перевірки).

В акті перевірки встановлено:

- вчинення ТОВ «Інфо - Ком» операцій з придбання у ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» у травні 2013 та подальшої реалізації на експорт товарів комісіонером ТОВ «Арлє» у червні 2013з відємним економічним ефектом, як такі, що виходять за межі господарської діяльності;

- порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - ТОВ «ІНФО-КОМ» (код за ЄДРПОУ 30815560) занижено податок на додану вартість у травні та червні 2013 року у сумі 38 717 грн. у тому числі:

- травень 2013 року - 15 000 грн.;

- червень 2013 року - 23 717 грн.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Відповідно до п. 75.1, п. 75.1.2 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що під час проведення перевірки відповідач діяв відповідно до положень ст. 79 Податкового кодексу України.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, надіслав на адресу відповідача заперечення від 01.11.2013 р. № 484/1. Листом від 11.11.2013 р. № 3889 «Про розгляд заперечення» позивача було повідомлено про те, що заперечення залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки від 30.10.2013р. № 1002/110/04-03-22-01/30815560 Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0004692201 від 11.11.2013 р. відносно ТОВ «ІНФО-КОМ», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 1401100, за основним платежем - 38 717,00 грн., за штрафними санкціями - 19358,50 грн.

Відповідач, в акті перевірки, як підставу вищезазначених порушень, посилається на відємний економічний ефект по взаємовідносинам підприємства ТОВ «ІНФО-КОМ» з ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» та ТОВ «Арлє».

В акті перевірки відповідач встановив, що «економічний ефект від господарської діяльності пов'язаної з реалізацією товару на експорт , складає відємне значення - 20 129,20 грн.

ТОВ «Інфо - Ком», основним видом діяльності якого зазначено «діяльність, пов'язана з банками даних», проводило операцію з придбання фотошпалер та канту шпалерного у підприємства ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» у травні 2013 року та подальшої реалізації на експорт комісіонером ТОВ «Арлє» у червні 2013 року, яка не мала під собою розумної, економічно - обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ. Намір одержати дохід лише в обраний підприємством спосіб - не можна розглядати як самостійну ділову мету, а отже вчинення операцій з реалізації на експорт товарів (послуг) з відємним економічним ефектом, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності. За наведених обставин наявність у ТОВ «Інфо - Ком» належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих покупцями податкових накладних не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки підприємством ТОВ «Інфо - Ком» не доведено об'єктивність та поважність причини проведення операцій з реалізації на експорт товарів з від'ємним економічним ефектом.»

Судом встановлено, що в декларації ПДВ за червень 2013 року підприємством ТОВ «Інфо - Ком» (код ЄДРПОУ 30815560) задекларовано загальний обсяг постачання товарів (послуг) в сумі 428,4 тис. грн., у т.ч. експорт продукції в сумі 225, тис. грн.

25 червня 2013 року - згідно вантажно - митній декларації № 219273 підприємством ТОВ «Інфо - Ком» було реалізовано на експорт товар за договором комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 року між ТОВ «Іфнфо - Ком» (комітент) та ТОВ «Арлє» (коміссіонер) нерезиденту Індивідуальному підприємству ОСОБА_5 (Російська Федерація, м. Лермонтов).

Експортний товар підприємством ТОВ «Інфо - Ком» було придбано на митній території України у підприємства ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» на підставі договору постачання № 58 від 13.05.2013 року.

На виконання умов договору постачання № 58 від 13.05.2013 року виписано видаткову накладну № 1305/1/717 від 21.06.2013 року та податкові накладні: № 35 від 15.05.2013, № 53 від 20.05.2013, № 120 від 21.06.2013 на загальну суму 220 023,60 грн. ( в т.ч. ПДВ 36 670,60 грн.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковій формі у сумі 140 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 23 333,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1849 від 15.05.2013, № 1861 від 20.05.2013, № 2066 від 23.07.2013, № 2153 від 21.08.2013, № 2232 від 18.09.2013.

Дебітове сальдо на 30.06.2013 між ТОВ «Інфо - Ком» та ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» згідно рахунку 631 складає 130 023,60 грн.

В подальшому придбаний у ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» товар було реалізовано за договором комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 року, в якому зазначено наступне:

ТОВ «Інфо -Ком» (комітент) та ТОВ «Арлє» (комісіонер) заключили між собою договір про наступне:

Комітент доручає, а комісіонер приймає зобов'язання реалізувати товар, від свого ім'я, за рахунок Комітента. Товар в кількості по ціні на загальну суму спе6цифікаціях, які є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.3. договору визначено, що у випадку, коли комісіонер продає товар за ціною більш вищою, ніж зазначено в специфікаціях сума отриманої вигоди є сумою винагороди (т. ч. ПДВ) комісіонера. У випадку, коли комісіонер продає товар за ціно зазначеній у специфікації , комісійна винагорода сплачується у розмірі 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50 грн.).

У специфікації № 58 від 21.06.2013 р. до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 року та акті приймання - передачі на комісію товару № 1/13 від 21.06.2013р. визначено ціну товару без ПДВ у розмірі 214 195,40 грн. Тобто, позивач передав товар ТОВ «Арлє» товар за ціною 214 195,40 грн. без ПДВ.

Згідно звіту комісіонера № 1-13 від 27.06.2013р. до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 підприємством ТОВ «Арлє» було реалізовано товар на експорт неризеденту ОСОБА_5 (Російська Федерація, м. Лермонтов). Комісіонер реалізував товар за ціною вищою, ніж це передбачено в специфікації, 225 176,00 грн., без ПДВ, що підтверджується вантажно - митною декларацією № 219273 від 26.06.2013.

В акті перевірки встановлено, що згідно ВМД станом на дату продажу товару курс валюти складав 0,24411 грн. з 1 руб. РФ.

Також, згідно звіту комісіонера № 1-13 від 27.06.2013 до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 підприємством ТОВ «Арлє» на виконання доручення комітента ТОВ «Інфо - Ком» понесено витрати на суму 14 301,00 грн., які включають в себе послуги диспетчирізації авто на митному терміналі - 630 грн. (в т.ч. ПДВ 105 грн.), брокерські послуги - 50 грн., у т.ч. ПДВ - 8,33 грн., СТ -1 - 631 грн (у т.ч. ПДВ 103,50 грн.), транспортні послуги - 13 000,00 грн.(без ПДВ).

Винагорода згідно звіту комісіонера № 1-13 від 27.06.2013 до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 складає 10 980,60 грн. ( в т.ч. ПДВ 1 830,10 грн.).

На виконання умов договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 виписано акти здачі - приймання робіт (наданих послуг): № АР -0000003 та № АР - 0000002 від 27.06.2013 на суму 25281,60 грн., з урахуванням ПДВ 2046,30 грн. та податкові накладні №58 від 27.06.2013 (брокерські послуги, оформлення СТ - 1, послуги диспетчеризації) на суму 1301 грн. (ПДВ - 216,83 грн.) та № 59 від 27.06.2013 (комісійна винагорода) на суму 10 980,60 грн. (ПДВ 1830,10 грн.).

Транспортування товару на виконання умов договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 здійснювалось перевізником ТОВ «Галактіка-Транс», з складу виробника ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» до покупця - неризедента ОСОБА_5 (Російська Федерація, м. Лермонтов), що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладаною №121031 від 26.06.2013.

В акті перевірки встановлено, що розрахунки між суб'єктами господарювання по операціях за договором комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 за перевіряємий не проводились. Сальдо на 01.06.2013 між ТОВ «Інфо - Ком» та ТОВ «Арлє» згідно рахунку 362 складає 147 176 грн.

Відповідач в акті перевірки визначив, що по взаємовідносинам підприємства ТОВ «ІНФО-КОМ» з ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» та ТОВ «Арлє» відємний економічний ефект у сумі - 20 129,20 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки з наступних підстав:

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.27 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 14.1.56. ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Відповідно до п. 14.1.178. ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу;

14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом Vцього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.228. ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно п. 14.1.231. ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п. 135.4.1. п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 136.1.2. п. 136.1 ст. 136 ПК України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 137.1. ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно п. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 198.1., 198.3. ст. 198 ПК України встановлено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд, аналізуючи вищезазначені норми податкового кодексу, приходить до висновку, що до складу витрат та прибутку не відносяться зобов'язання з ПДВ, та позивач має право включити такі витрати до податкового кредиту, тому вважає, що позивачем отримано прибуток по операції з придбання на митній території України та подальшої реалізації на експорт товарів у червні 2013 року у сумі 18 588,33 грн., виходячи з такого розрахунку: позивач придбав товар за ціною 220 023,60 грн., у т.ч. ПДВ 36 670,60 грн., поніс витрати за договором комісії 25 281,60 грн., у т.ч. ПДВ 2046,93, та реалізував товар за ціною 225 176,00 грн. без ПДВ. В даному випадку, сума ПДВ у розмірі 38 717 грн. правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту травня та червня 2013 року, та сума прибутку буде складати 18 588,33 грн., що дорівнює (225 176 грн. (ціна товару без ПДВ) - 183353 грн. (ціна товару без ПДВ) - 23234,67 грн. (витрати за договором комісії без ПДВ).

Таким чином, суд приходить до висновку , що підприємство ТОВ «Інфо - Ком», проводячи операцію з придбання фотошпалер та канту шпалерного у підприємства ТОВ з ІІ «Типографія «Україна» у травні 2013 року та подальшої реалізації товару на експорт комісіонером ТОВ «Арлє» у червні 2013 року мало намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, отже у підприємства була розумна економічна причина (ділова мета).

Тому, суд вважає помилковими висновки податкової інспекції, що вищезазначена операція мала від'ємний економічний ефект та була направлена подальшу мінімізацію сплати ПДВ.

Крім того, слід зазначити, що податковим органом не доведено нереальність вищезазначених операцій, в акті перевірки відсутні зауваження щодо сплати податку на додану вартість (п. 3.1.1 акту перевірки) та не встановлено факт невідповідності первинної документації вимогам Податкового кодексу України.

Суд вважає, нелогічним та не обгрунтованим висновок відповідача, що наявність у ТОВ «Інфо - Ком» належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих покупцями податкових накладних не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки підприємством ТОВ «Інфо - Ком» не доведено об'єктивність та поважність причини проведення операцій з реалізації на експорт товарів з від'ємним економічним ефектом.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 05.02.2014р. по справі № К/800/56937/13 зазначає: «надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.»

Як вбачається з викладених обставин, акту перевірки, податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в вищезазначених первинних документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Також, податковим органом на надано доказів на підтвердження наявності таких обставин як:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15.12.2011 р. по справі № К-35575/09 зазначає, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції. Відповідно викладеного, збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність свого рішення не довів.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно визначив суму податкового кредиту, у зв'язку з чим повідомлення-рішення форми «Р» № 0004692201 від 11.11.2013 року, яке винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № № 0004692201 від 11.11.2013 року, яке винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" (код ЄДРПОУ 30815560) про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 38 717 (тридцять вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 00 коп., за штрафними санкціями на суму 19 358 (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" (код ЄДРПОУ 30815560) судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2014 року

Суддя Д.О. Власенко