Ухвала

від 22.01.2015 по справі 804/15783/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/15783/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

В листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0004692201 про застосування до ТОВ "ІНФО-КОМ" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 38 717 грн. та штрафних санкцій у розмірі 19 358,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "ІНФО-КОМ" в повному обсязі..

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФО-КОМ" зареєстровано 17.05.2000 року у Дніпродзержинському міському управлінні юстиції та перебуває на обліку Дніпродзержинській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

У період з 18.10.2013 року по 24.10.2013 року посадовими особами Дніпродзержинської об'єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства при здійснені експортних операцій товару ТОВ "ІНФО-КОМ" їх придбані і відображені зазначених операцій в податковому обліку підприємства у червні 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.10.2013 року №1008/110/04-03-22-01/30815560, яким встановлено:

- вчинення ТОВ "ІНФО-КОМ" операцій з придбання у ТОВ з II «Типографія «Україна» у травні 2013 року та подальшої реалізації на експорт товарів комісіонером ТОВ «АРЛЄ» у червні 2013 року, з від'ємним економічним ефектом, як такі, що виходять за межі господарської діяльності

- порушено п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на додану вартість у травні та червні 2013 року, всього у сумі 38717 грн. у т.ч. травень 2013 року 15 000 грн., червень 2013 року 23 717 грн.

Не погодившись з актом позапланової виїзної перевірки, позивач оскаржив його до податкового органу та листом від 11.11.2013 року №3889 заперечення ТОВ "ІНФО-КОМ" залишилося без задоволення (а.с.36-37).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004692201 від 11.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) за основним платежем на суму 38 717 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 19 358,50 грн. (а.с.32).

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній територіїУкраїни, відповідно до статті 186цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.п. 198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом,спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наданих позивачем документів встановлено експортування товару за межі України нерезиденту Індивідуальному підприємству ОСОБА_1 (Російська Федерація, м. Лермонтов).

ТОВ "ІНФО-КОМ" та ТОВ «АРЛЄ» уклали договір комісії №12/04/06 від 12.04.2006 року, згідно з яким ТОВ «АРЛЄ», як комісіонер, уклало зовнішньоекономічний контракт в інтересах комітента ТОВ "ІНФО-КОМ" для експортування товару нерезиденту ОСОБА_1

Експортований товар ТОВ "ІНФО-КОМ" був придбаний на митній території України у ТОВ з ІІ "Типографія "Україна" на підставі договору постачання № 58 від 13.05.2013 року (а.с.38-39), відповідно до якого:

ТОВ з ІІ "Типографія "Україна" (постачальник) передає, а ТОВ "ІНФО-КОМ" (покупець) приймає у власність і оплачує товар у кількості і якості згідно з товарними накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

В подальшому придбана продукція була реалізована на експорт за договором комісії №12/04/06 від 12.04.2006 року, відповідно до якого комітент ТОВ "ІНФО-КОМ" доручає, а комісіонер ТОВ «АРЛЄ» приймає на себе обов'язок реалізувати товар від свого імені за рахунок та в інтересах комітента ТОВ "ІНФО-КОМ".

Кількість товару по ціні визначається в Специфікації, яка є невідємною частиною договору. У випадку, коли комісіонер реалізує товар за ціною більш вищою, ніж зазначено в специфікаціях сума отриманої вигоди є сумою винагороди (т. ч. ПДВ) комісіонера. У випадку, коли комісіонер продає товар за ціна зазначеній у специфікації , комісійна винагорода сплачується у розмірі 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50 грн.).

У специфікації № 58 від 21.06.2013 р. до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 року та акті приймання - передачі на комісію товару № 1/13 від 21.06.2013р. визначено ціну товару без ПДВ у розмірі 214 195,40 грн. Тобто, позивач передав товар ТОВ "Арлє" товар за ціною 214 195,40 грн. без ПДВ.

Згідно звіту комісіонера № 1-13 від 27.06.2013р. до договору комісії № 12/04/06 від 12.04.2006 підприємством ТОВ «АРЛЄ» було реалізовано товар на експорт неризеденту ОСОБА_1 Комісіонер реалізував товар за ціною вищою, ніж це передбачено в специфікації, 225 176,00 грн., без ПДВ, що підтверджується вантажно - митною декларацією № 219273 від 26.06.2013.

Розрахунки між суб'єктами господарювання були проведені у безготівковій формі в повному обсязі, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість, що підтверджується журналом проводок за 01.01.2013 року по 31.10.2013 року по рахунках 631,31 за контрагентом ТОВ «АРЛЄ» та банківськими виписками.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту за перевіряємий період, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових накладних з ПДВ.

Таким чином, аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем отримано прибуток по операції з придбання на митній території України та подальшої реалізації на експорт товарів у червні 2013 року у сумі 18 588,33 грн., а тому у позивача була розумна економічна причина (ділова мета) з наміром одержати економічний ефект у результаті його господарської діяльності.

Таким чином, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "ІНФО-КОМ" правомірно відобразило суми у податковому обліку по податку на додану вартість, а податкове повідомлення-рішення №0004692201 про застосування до ТОВ "ІНФО-КОМ" збільшення суми грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 38717 грн. та штрафних санкцій у розмірі 19358,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук