Рішення

від 12.05.2009 по справі 5020-9/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р. справа № 5020-9/191

За позовом Приватного підприємства „Інтурекспрес” (98659, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, буд. 12, лит. „З”; 98760, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Петровського, буд. 19 „а”)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Бетон” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 26, оф.5)

про стягнення 68580,00 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Колосюк Сергій Леонтійович, довіреність б/н від 05.02.2009;

Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „Інтурекспрес” (далі –ПП „Інтурекспрес”) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Бетон”  (далі –ТОВ „Контакт-Бетон”) про повернення суми попередньої оплати у розмірі 68580,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо поставки позивачем товару.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.61-62).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які надіслані за юридичною адресою та повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій (а.с.46-48, 57-59, 61-62).

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

           За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В 2008 році ПП „Інтурекспрес" досягло усної домовленості з ТОВ „Контакт-Бетон" щодо поставки продукції (бетону), згідно якого відповідач поставляє позивачу за умови попередньої оплати в повному обсязі замовлений товар.

На виконання домовленості та на підставі виставленого відповідачем рахунку - фактури №СФ-0000041  від 05.03.2008 (а.с.18) на суму 120000,00 грн., позивач здійснив на користь відповідача передоплату за бетон на загальну суму 122597,00 грн., що підтверджується реєстром електронних платіжних документів (а.с.15).

Згідно видаткової накладної №РН-0000057 від 31.03.2008 товар (Бетон М-200, Бетон М-100) був отриманий позивачем на загальну суму 122597,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Різниця між попередньою оплатою та вартістю отриманого товару склала -2597 грн. (а.с.21).

10.04.2008 відповідачем був наданий рахунок-фактура №СФ-0000074 від 10.04.2008 на суму 43204,5 грн. (а.с.19). Позивач сплатив 106705 грн. що підтверджується реєстром електронних платіжних документів (а.с.16). Товар (Бетон М-200) позивач отримав 30.04.2008 відповідно до видаткової накладної № РН-0000085 від 30.042008 на загальну суму 79978грн. з урахуванням податку на додану вартість. Різниця між попередньою сумою оплати та вартістю отриманого товару склала 26727 грн. (а.с.22)

Згідно рахунку-фактури №СФ-0000128 від 20.05.2008 на суму 38100 грн.  відповідача позивач сплатив 63500 грн.(а.с.20), що підтверджується реєстром електронних платіжних документів (а.с.17). Товар (Бетон М-200) був отриманий 30.05.2008 відповідно до видаткової накладної № РН-0000119 від 30.05.2008 на загальну  суму 19050 грн. з  рахуванням   податку  на  додану   вартість.   Різниця   між попередньою оплатою та вартістю отриманого товару склала 44450грн. (а.с.23).

Остаточна сума попередньої оплати яка залишалась у відповідача за винятком боргу позивача складає 68580,00 грн.

Відповідач подальшу поставку товару не здійснив.

23.06.2008 та 18.07.2008 позивачем на адресу відповідача були направлені звернення з приводу повернення грошових коштів у сумі 68580,00грн, у зв'язку з непостачанням товару.(а.с.11, 12). Відповідач на звернення не відповів.

24.07.2008 між сторонами була проведена звірка рахунків, за результатами якої сторони підтвердили, що переплата відповідача складає 68580,00 грн., сторонами без зауважень підписаний акт звірки розрахунків (а.с.13).

10.02.2009 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою поставити товар на суму 68580,00 грн. (а.с.24).

Відповідач на претензію не відповів, зобов'язання щодо поставки товару не виконав, суму залишку не повернув.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про повернення суми попередньої оплати.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є  дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

На підставі вищевикладеного, дослідивши надані докази, суд встановив, що між сторонами був укладений правочин з поставки у письмовій формі, за яким відповідач повинен був передати товар у власність позивача, який позивач зобов'язується прийняти та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (далі –Кодексу) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 статті  693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Докази повернення суми попередньої оплати відповідачем день прийняття рішення суду не надані.

Враховуючи викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем не виконано зобов'язання, заявлена сума у розмірі 68580,00 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Керуючись статями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт-Бетон” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 26, оф.5, ідентифікаційний код 35625983, поточні рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства „Інтурекспрес” (98659, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, буд. 12, лит. „З”, ідентифікаційний код 31592750, п/р 26008300150001 в ЯВ АБ „Пивденний”, МФО 384522) 69383,80 грн., з яких: 68580,00  грн. –сума попередньої оплати, 685,80 грн. - витрати по сплаті державного мита та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                   С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.05.2009

Розсилка:

1.          ПП „Інтурекспрес” (98659, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, буд. 12, лит. „З”; 98760, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Петровського, буд. 19 „а”)

2.          ТОВ „Контакт-Бетон” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 26, оф.5)

3.          До справи