Рішення

від 19.05.2009 по справі 12/55пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/55пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.05.09 р.                                                                                                       Справа № 12/55пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Лозовій Н.С.

за участю представників сторін

від позивача – Савченко Е.О. за доруч.

від відповідача – не з”явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ФЕНИКС”,  м. Макіївка

до Макіївської міської Ради, м. Макіївка

про визнання права власності

СУТЬ СПОРУ        

   Товариство з обмеженою відповідальністю “ФЕНИКС”,  м. Макіївка звернулося до господарського суду з позовною заявою  до Макіївської міської Ради, м. Макіївка  про визнання права власності  на групу нежитлових приміщень консервного заводу  – консервний цех літ.А-1, котел, літ.А2 площею 357, 3 кв.м., адміністративна будівля літ.А2 площею 5992, 4 кв.м., літ. Б1 прохідна площею 34,7 кв.м., літ. Д1 склад площею 864 кв.м., сторожова вишка літ.Є-1 площею 4,3 кв.м., ангар літ.В1 площею 157, 5 кв.м., жировлавлеватель літ. Г1 площею 51,9 кв.м., віси літ. Ж1 площею 37, 5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Макіївка, вул. Скнарьова, 50.

  В подальшому ( 16.04.2009 р.) позивач знов змінив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на адміністративну будівлю А2 площею 5992,4 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Макіївка , вул. Скнарьова, 50. Решту заявлених вимог просив залишити без розгляду

  12.05.2009 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд також визнати  за ним право власності на  консервний цех літер А-1 та адміністративну будівлю літер А-2 загальною площею 5992,4 кв.м., холодильник-капустосховище, загальною площею 1309,9 кв.м., трансформаторну підстанцію, загальною площею 86,8 кв.м.

  В подальшому  ( 18.05.2009 р.) позивач знов змінив позовні вимоги та просив суд визнати за ним  право власності на консервний цех літер А-1 та адміністративну будівлю літер А-2 загальною площею 5992,4 кв.м., холодильник-капустосховище, загальною площею 1309,9 кв.м., трансформаторну підстанцію, загальною площею 86,8 кв.м.

  В  обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається,  що спірне майно було придбано на публічних тогах. В подальшому позивач  провів самочинну реконструкції,  ст. 376 ЦК України.

   Відповідач просив розглянути справу без його участі.  

    Крім того, позивач просить суд видати довідку для повернення з державного бюджету надмірно сплаченого державного мита у сумі 24 683 грн 44 коп. у зв”язку зі зменшенням з боку позивача позовних вимог та залишення їх без розгляду.

   Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представника позивача господарський суд встановив

   Згідно Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні ( публічних торгах), яке видане Першою Макіївською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4139 від 29.11.2001 р.,  позивач придбав у власність за ціною 864189, 25 грн групу нежитлових приміщень консервного заводу, а саме:  консервний цех А1, котел А2 площею 357 кв.м., адміністративну будівлю А2 площею 6036,8 кв.м., Б1 прохідна площею 34, 7 кв.м., Д1 склад площею 864 кв.м., сторожова вишка Є1 площею 4,3 кв.м., ангар В1 площею 157,5 кв.м., жировлавлеватель Г1 площею 51.9 кв.м., віси Ж1 площею 37, 5 кв.м., які знаходяться за адресою:  м. Макіївка, вул. Скнарьова, 50.

 В подальшому, зазначене вище свідоцтво було замінено на свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке стало підставою для реєстрації об”єктів, придбаних на торгах,  в реєстрі прав власності саме за позивачем. ( копія свідоцтва знаходиться у справі).

 Згідно пояснення представника позивача, в подальшому,  ТОВ “ФЕНИКС” здійснило реконструкцію,  внаслідок чого,  площа об”єктів змінилася.

   Відповідно до експертного висновку за № 09/08 будівельно-технічної спеціалізації,  виконаного ПФ “НАУЧТЕПРОЕКТ”,   об”ємно планувальне та конструктивне рішення переобладнаної будівлі консервного  заводу літ. А1, АЇ-1, А-2,  яке розташовано за адресою:  м. Макіївка, пос. Ханжонково, вул. Скнарьова, 50,   не протирічить вимогам ДБН . Об”єкт має 100 % ступень будівельної готовності для його подальшої експлуатації.

    Крім того , 08.06.2004 р. між ТОВ “Шахтар” ( продавець) , та ТОВ “ФЕНИКС” ( покупець) підписано договір купівлі-продажу, згідно якого позивач набував право власності на холодильник-капустосховище літ. Т-1. Вказаний договір посвідчено нотаріально  приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу та зареєстровано у відповідному реєстрі.

  Право власності на вище вказаний об”єкт,  зареєстровано за позивачем  Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації”, що підтверджується витягом за № 3901188.

     Позивач здійснив реконструкцію зазначеного приміщення, внаслідок чого  змінилася його площа.

     Згідно технічного висновку АТЗТ “Проєктно-виробничого підприємства “Донбасреконструкція” , виконане перепланування  в прибудові літ. т-1 по вул. Скнарьова, 50 в м. Макіївка не погіршила несучу можливість конструкцій будівлі. Будівля холодильника-капустосховища  відповідає вимогам ДБН , санітарним та протипожежним нормам.  

   17.02.2003 року між ТОВ    “Шахтар”    ( продавець)        та  ТОВ  “ФЕНИКС” ( покупець) підписано договір купівлі-продажу, згідно якого позивач набував право власності на приміщення трансформаторної підстанції. Вказаний договір посвідчено нотаріально  приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу та зареєстровано у відповідному реєстрі.

  Право власності на вище вказаний об”єкт,  зареєстровано за позивачем  Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації”, що підтверджується витягом за № 450376.

 Позивач здійснив реконструкцію зазначеного приміщення, внаслідок чого  змінилася його площа.

  Згідно листа АТЗТ “Проектно-виробниче підприємство “Донбасреконструкція”   від 14.05.2009 року  на адресу позивача, будівля трансформаторної підстанції по вул. Скнарьова, 50 в місті Макіївка придатна для експлуатації. В листі також зазначено, що внаслідок обстеження було встановлено, що  відбулося перепланування будівлі шляхом розібрання несучих перегородок між приміщеннями трансформаторної.

   Суд зазначає, що спірні об”єкти  нерухомості знаходяться на земельній ділянці, якою позивач користувався на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 року,  підписаного між Макіївською міською Радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕНИКС”. Договір укладено строком на три роки. На цей час,  позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, сплачувати плату за землю та здійснює роботи по  оформленню  продовження строку дії договору оренди землі, що підтверджується, зокрема,  листом відділу з регулювання земельних відносин від 23.04.2009 року за № 597.

  Окрім того,  згідно ст. 377 ЦК України,   до особи,  яка придбала  житловий будинок, будівлю,  споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені,  без змін її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди,  розмір земельної ділянки не  визначений, до набувача переходить  право власності або право користування на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною  для її обслуговування.   

 Враховуючи, що будівля холодильника-капустосховища (літ. Т-1.)  та будівля трансформаторної  придбані позивачем за договорами купівлі-продажу, то до позивача в силу приписів ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій ці об”єкти розташовані.

  Позивач просить суд визнати за ним право власності на об”єкти нерухомості.

  Розглядаючи вказаний спір , суд виходить з наступного

  Відповідно до п.2 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

   Згідно до вимог ст.ст. 328-345 ЦК України право власності виникає на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  Стаття  41 Конституції України закріплює, що кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

  Згідно  до ст. 316 ЦК України правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

   Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  ( ст. 319 ЦК України)

   Власник використовує своє майно для підприємницької діяльності ( ст. 320 ЦК України)

    Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом ( ст. 321 ЦК України).

    Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.   ( п.1 ст. 376 ЦК України)

   Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно  може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. ( п.3 ст. 376 ЦК України)

   Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    На час звернення до суду, позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається та користується спірним майном.

   Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін має довести ті обставини справи,  на які вона посилається,  як на підставу своїх вимог та заперечень Відповідачем не було доведено, що  визнання права власності на спірне майно порушує права та законні інтереси відповідача чи третіх осіб.

    Доводи  відносно прийняття спірного об'єкту до експлуатації, не можуть бути прийняти судом до уваги,  виходячи з наступного.

    Чинне законодавство передбачає декілька шляхів набуття права власності на об'єкти нерухомого майна.  Положення Цивільного кодексу України щодо регулювання правових наслідків самочинного будівництва передбачають в якості способу набуття права власності на нього лише визнання в судовому порядку.

   Обов'язок власника чи іншої зацікавленої особи, а також сама необхідність прийняття  в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва не  врегульовано жодним нормативним актом.

   На час розгляду справи  і до моменту звернення позивача до суду відповідна рада або інший орган  не приймали рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного об'єкту самочинного будівництва, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

  Як зазначалося вище, згідно висновку експертизи, спірне майно пригодно до експлуатації та відповідає будівельним нормам.

  Вказаний висновок свідчить про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшої експлуатації спірного майна за своїм призначенням.

  Стаття 321 ЦК України закріплює, що  особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійснені лише у випадках, прямо передбачених законом.

  На цей час,  право власності на спірне майно не спростовується жодною особою. В той же час, це право не може бути зареєстровано з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведення будівельних робіт.

  Відсутність альтернативної можливості вирішити подальшу долю об'єктів самочинного будівництва та належним чином оформити правоустановчі документи на належне позивачу майно, заважає йому вільно володіти,  користуватися  та розпоряджатися об'єктами нерухомості.

  Стаття 376 ЦК України,  передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого майна  саме в судовому порядку.

  Відповідно до ст.ст. 15,  16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України,  кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема шляхом визнання права власності.

  За таких обставин позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

 Судові витрати покладаються на позивача, так як саме з його вини виник спір.

 На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

                                       ВИРІШИВ

Позов задовольнити

Визнати за  Товариством з обмеженою відповідальністю “ФЕНИКС” ( м.Макіївка, вул. Скнарьова, 50, ЄДРПОУ 31128934) право власності на  консервний цех літер А-1 та адміністративну будівлю літер А-2 загальною площею 5992,4 кв.м., холодильник-капустосховище, загальною площею 1309,9 кв.м., трансформаторну підстанцію, загальною площею 86,8 кв.м., які розташовані за адресою м.Макіївка,  вул. Скнарьова, 50.

               Суддя                                                                                                            Склярук О.І.