Рішення

від 25.05.2009 по справі 5020-5/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" травня 2009 р. справа № 5020-5/160

За позовом: Приватного підприємства „Монтажбудсервіс”  (99021 м.Севастополь, вул. Готська, 34)

до  Спільного українсько-грецького підприємства „ЭОС” (99008 м. Севастополь,  вул. Пожарова, 28)

про  стягнення заборгованості   в розмірі 85635,46  грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Андреєва М.Є., довіреність б/н  від 22.01.2009;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство „Монтажбудсервіс”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Спільного українсько-грецького підприємства „ЭОС”, про стягнення заборгованості за договором підряду № 17-08 від 10.07.2007 в розмірі 85635,46  грн., з яких: 75044,40 грн. –основна заборгованість, 6180,93 грн. –збитки від інфляції, 882,02 грн. –3% річних, 3528,11 грн. –штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  наданих послуг.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  (а.с. 39).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008  „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.207 між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) був укладений договір підряду № 17-08 на будівництво житлового будинку.

          Відповідно до умов вказаного договору, позивач взяв на себе зобов'язання по будівництву 10-ті поверхового 60-ті квартирного житлового будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги, 57.

          Відповідач в свою чергу зобов'язався оплачувати виконані роботи.

Строк виконання робіт, відповідно до п. 1.4 договору, встановлений з 10.07.2008 по 10.07.2009.

Сума за договором складає 5000000,00 грн.  (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, оплата за даним договором здійснюється щомісячно на підстав актів виконаних робіт, підписаних двома сторонами. Оплата здійснюється на протязі 15 днів з дня підписання сторонами акту здачі-прийому.

Як вбачається із матеріалів справи за період з липня 2008 року по жовтень 2008 року позивач виконав будівельно-монтажні роботи на суму 315044,40 грн., а відповідач прийняв роботи без заперечень та підписав акти виконаних робіт (а.с. 11-16).

          Зобов'язання по виконанню робіт позивачем виконувались належним чином та  своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не в повному об'ємі,  у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 75044,40 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с.17), який підписаний сторонами.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  п. 1 ст.  837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з  ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України роботи позивачем виконані належним чином та в узгоджений сторонами строк, про що свідчать акти прийому робіт, підписані та скріплені печатками сторін  (а.с. 11-16).

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 75044,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3528,11 грн. –штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно наданому розрахунку позивача, перевіреному судом, сума штрафних санкцій складає 3528,11 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції та  3% річних.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 882,02 грн.,  6180,93 грн. –збитки від інфляції.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 85635,46  грн., з яких: 75044,40 грн. – основна заборгованість, 6180,93 грн. –збитки від інфляції, 882,02 грн. –3% річних, 3528,11 грн. –штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 856,35 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Спільного українсько-грецького підприємства „ЭОС” (99008 м. Севастополь,  вул. Пожарова, 28,  код  ЄДРПОУ 14349700,  п/р 26009317178001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Приватного підприємства „Монтажбудсервіс”  (99021 м.Севастополь, вул. Готська, 34, код  ЄДРПОУ 32727692, п/р 26009035801702 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків,   МФО 351005) заборгованість в сумі  85635,46  грн., з яких: 75044,40 грн. –основна заборгованість, 6180,93 грн. –збитки від інфляції, 882,02 грн. –3% річних, 3528,11 грн. –штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами,  витрати по сплаті державного мита в сумі 856,35 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                      І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.05.2009

Розсилка:

1.          ПП „Монтажбудсервіс”  (99021 м.Севастополь, вул. Готська, 34)

2.          Спільне українсько-грецьке підприємство „ЭОС” (99008 м. Севастополь,  вул. Пожарова, 28)

3.          Справа