Рішення

від 26.05.2009 по справі 5020-5/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" травня 2009 р. справа № 5020-5/168

За позовом: Приватного підприємства „Соняшник”   (м. Луганськ, кв. Жукова, 11/77)

до  Приватного підприємства „Віва-Трейд” (м. Севастополь,  вул. Т. Шевченко, 56-22)

про  стягнення заборгованості   в розмірі 154776,35  грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач –Ходош В.Ю., довіреність б/н від 25.05.2009,

Відповідач - не з'явився,  

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство „Соняшник”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Віва-Трейд”, про  стягнення заборгованості  за договором поставки № 26Д від 26.07.2007 в розмірі 157776,35  грн., з яких: 141671,71 грн. основна заборгованість, 11652,50 грн. –пеня, 1452,14 грн. –3% річних, 3000,00 грн. –витрати на оплату юридичної допомоги.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 154776,35 грн., з яких: 141671,71 грн. основна заборгованість, 11652,50 грн. –пеня, 1452,14 грн. –3% річних. Від стягнення витрат на оплату юридичної допомоги в розмірі 3000,00 грн. позивач відмовився.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  отриманого товару.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у довідці статистики.

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до п. 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008  „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007  між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції  № 26Д.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався поставляти товар, а відповідач приймати та сплачувати вартість товарів на умовах передбачених вказаним договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 307953,57 грн.,  що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 8-9).

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата за отриманий товар здійснюється відповідачем на протязі 21 календарних днів з моменту поставки товару.

Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та  своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 141671,71 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України,  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами  договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на підставі документів наданих позивачем, суд встановив факт неналежного виконання обов'язків з боку  відповідача за договором поставки № 26Д від 26.07.2007, а тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі  141671,71 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 11652,50 грн.

Згідно з п. 4.3 договору, за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу  пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення  розрахунків, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 11652,50 грн., яка розрахована відповідно до вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, та перевірена судом.

Також, позивач просить стягнути 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також, три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку  сума 3% річних складає  1452,14 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 154776,35 грн., з яких: 141671,71 грн. основна заборгованість, 11652,50 грн. –пеня, 1452,14 грн. –3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1547,76 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Віва-Трейд” (м. Севастополь,  вул. Т. Шевченко, 56-22, код ЄДРПОУ 34717947,  п/р 260010289501  СФ Банку „Фінанси і Кредит, МФО 384812) на користь Приватного підприємства „Соняшник”   (м. Луганськ, кв. Жукова, 11/77, код  ЄДРПОУ 30695197, п/р 26007011300420 в ЛФ АБ „Брокбизнесбанк”,  МФО 304632) заборгованість в сумі  154776,35 грн., з яких: 141671,71 грн. основна заборгованість, 11652,50 грн. –пеня, 1452,14 грн. –3% річних,   витрати по сплаті державного мита в сумі 1547,76 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                       І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

28.05.2009

Розсилка:

1.          ПП „Соняшник”   (м. Луганськ, кв. Жукова, 11/77)

2.          ПП „Віва-Трейд” (м. Севастополь,  вул. Т. Шевченко, 56-22)

3.          Справа