Постанова

від 07.04.2014 по справі 910/19489/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2014 р. Справа№ 910/19489/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н від 16.12.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року

у справі № 910/19489/13 (суддя - Ломака В. С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхаус»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Банк Перший»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»

про стягнення 211 056, 39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: не з'явилися,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдхаус» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» (далі - відповідач) про стягнення 211 056, 39 грн., що становить: 187 000, 00 боргу, 8 750, 57 грн. пені, 1 875, 12 грн. 3 % річних, 13 430, 70 грн. збитків, судовий збір в сумі 4 221, 13 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 9 000 грн. (а.с.8-11, т.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» зобов'язань за договором поставки № 530 від 26.02.2013 року. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив розрахунки по оплаті продукції в повному обсязі, обов'язку оплати якої йому перейшли відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 530 від 17.07.2013 року про заміну боржника у зобов'язанні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ «Банк Перший» та на стороні відповідача - ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест».

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року у справі № 910/19489/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдхаус» 187 000, 00 грн. боргу, 8 750, 57 грн. пені, 1 875, 12 грн. 3 % річних, 3 952, 51 грн. витрат по сплаті судового збору та 4 500, 00 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» 19.12.2013 року через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні, відтак судом першої інстанції позбавлено апелянта права належним чином довести обґрунтованість своїх вимог та заперечень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 03.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 року та від 24.02.2013 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою у судові засідання представників сторін.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року склад колегії суду по розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» по справі № 910/19489/13 змінено, визначено в наступному складі: головуючий суддя - Алданова С.О., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» прийнято до провадження у новому складі колегії з призначенням розгляду на 07.04.2014 рік.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року склад колегії суду по розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» по справі № 910/19489/13 змінено, визначено в наступному складі: головуючий суддя - Жук Г.А.., судді Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» прийнято до провадження у новому складі колегії.

Представники апелянта у судове засідання 07.04.2014 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання 07.04.2014 року не з'явився, у попередніх судових засіданнях заперечував доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання 07.04.2014 року не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

26.02.2013 року між ТОВ «Трейдхаус» (постачальник за договором, позивач у справі) та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець за договором, третя особа у справі) було укладено договір поставки № 530, відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості, а ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» - прийняти та оплатити продукцію.

Договором сторони обумовили, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються сторонами згідно заявок покупця, які покупець передає постачальнику за допомогою засобів факсимільного зв'язку (п.2.1. договору).

Розділом 4 договору сторони визначили ціну, суму договору, порядок та строки розрахунків. Так, загальна вартість продукції за цим договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених за цим договором (п. 4.1 договору); розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30 календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається списання банком коштів з поточного рахунку покупця (п.4.2. договору); строки розрахунків та суми платежів, можуть бути змінені за взаємною згодою сторін (п.4.3. договору).

Згідно умов п. 10.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013 року з продовженням дії на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не подовжувати його. Кількість подовжень строку дії договору не обмежена.

26.02.2013 року між позивачем та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» було підписано Специфікацію № 1 до договору № 530 від 26.02.2013 року, умовами якої встановлено, що продавець постачає 10 тон арахісу лущеного перебраного за ціною 19, 7 грн./кг (а.с.23, т.1).

На виконання умов договору, позивач поставив ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» товар на суму 197 000, 00 грн. Покупець прийняв даний товар, що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-00056/1 від 02.03.2013 року на суму 49 250, 00 грн., № РН-0000056 від 02.03.2013 року на суму 49 250, 00 грн., №РН-00055/1 від 01.03.2013 року на суму 49 250, 00 грн., № РН-0000055 від 01.03.2013 року на суму 49 250, 00 грн. (а.с.25-28), та довіреності № 000176 на отримання товарно-матеріальних цінностей від 26.02.2013 року, виданої ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» на ім'я Паливоди Яни Вікторівни (а.с.24). Поставку продукції на суму 197 000, 00 грн. підтверджено позивачем представленими в матеріалах справи реєстрами виданих та отриманих податкових накладних та податковими деклараціями за визначений період (а.с.107-214,т.1).

ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» частково оплатив вартість поставленого товару на суму 10 000 грн. ( 17.04.2013 року - 5 000, 00 грн. та 15.05.2013 року - 5 000, 00 грн.).

03.07.2013 року позивач направив на адресу ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» претензію № 558 (а.с.29, т.1) з вимогою оплати вартості товару в сумі 187 000 грн., однак, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

17.07.2013 року між позивачем, ТОВ «Ренесенс Кепітал Інвест» та ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 530 від 26.02.2013 року (а.с.31, т.1), відповідно до п. 1 якої, встановлено, що за погодженням з постачальником (позивач у справі) покупець (третя особа 2) передає, а новий кредитор (відповідач у справі) приймає на себе усі права та обов'язки сторони за Договором № 530 від 26.02.2013 року

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 сторони передбачили, що з моменту її укладення усі боргові зобов'язання, які існували у покупця перед постачальником за договором № 530 від 26.02.2013 р., переходять до нового покупця у повному обсязі. Відповідно до п. 6 Додаткової угоди вона вступила в законну силу з дати її підписання. Приймаючи до уваги положення додаткової угоди позивач звернувся до суду з позовом саме до ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест» (новий боржник) з вимогою сплати боргу в сумі 187 000, 00 грн., 8 750, 57 грн. пені, 1 875, 12 грн. 3 % річних, 13 430, 70 грн. збитків, обґрунтовуючи збитки укладенням 15.04.2013 року договору про надання овердрафту № 14/17 (а.с.32-41, т.1) з ПАТ «Банк Перший» (третя особа 1) згідно якого ( п. 2.1.) банк надав позичальнику (позивачу у справі) овердрафт для здійснення платежів по господарській діяльності, яка передбачена статутом та не суперечить умовам законодавства України при відсутності або недостатності власних коштів позичальника на рахунку.

Позивач зазначає, що за користування в період з 15.04.2013 року по 02.08.2013 року коштами в сумі 187 000, 00 грн. на підставі договору № 14/17 від 15.04.2013 року про надання овердрафту, що підтверджується виписками з банку по поточному рахунку № 26002301005790 (а.с.42-62, т.1), банком нараховані відсотки в розмірі 13 430, 70 грн. (107 днів за ставкою 24, 5 %), які сплачено позивачем повністю.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 692, ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму у спосіб визначений законом або договором.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Зміну боржника у зобов'язанні проведено тристоронньою угодою за участь кредитора (постачальника за договором поставки) з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 513, 521 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що відповідач є боржником у зобов'язані та не виконав, прийнятий на себе згідно Додаткової угоди № 1 від 17.07.2013 року, обов'язок первісного боржника по договору поставки № 530 від 26.02.2013 року. Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 187 000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, що доведено матеріалами справи та не заперечено відповідачем, позивач правомірно застосував до нього відповідальність, у відповідності до вимог ст.ст. 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 611, 612, 549 ЦК України, у вигляді неустойки (пені), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати передбачена п. 9.6. договору поставки, відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 8 750, 57 грн., яку обраховано позивачем з врахуванням вимог ст.232 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки платежу.

Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.

Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних .

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок 3 % річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування річних в сумі 1 875, 12 грн. за період з 02.03.2013 року по 02.08.2013 року.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13 430, 70 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на те, що у зв'язку з простроченням оплати вартості продукції покупцем він для здійснення власної господарської діяльності був вимушений поповнювати обсяг обігових коштів за рахунок послуг ПАТ «Банк Перший» шляхом укладення договору кредитування на умовах овердрафту, за користування яким сплатив банку відсотки в сумі 13 430, 70 грн., які просить стягнути з відповідача, як понесені збитки.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги з огляду на наступне.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не встановлено більший або менший розмір відшкодування. Відповідно до положень цієї статті збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби їх право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено. Згідно цієї статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Отже, обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання. Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов'язання.

Застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. І лише у разі наявності всіх елементів (умов) складу господарського правопорушення воно тягне майнову відповідальність перед боржником.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що позивач, вимагаючи відшкодування збитків у формі нарахованих ПАТ «Банк Перший» відсотків за надані в користування кошти на умовах овердрафту, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на те, що він виконає взяті на себе грошові зобов'язання перед своїми контрагентами власними фінансовими ресурсами; при цьому, довести, що протиправні дії відповідача є причиною, а неможливість позивача виконати перед його контрагентами певні грошові зобов'язання без залучення коштів за рахунок кредитування, - наслідком такої протиправної поведінки відповідача.

Колегія суддів визнає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та сплатою відсотків за кредитним договором.

Позивач до судових витрат у даній справі включив 9 000 грн. витрат понесених на оплату послуг адвоката, які просить стягнути на його користь в порядку ст.ст. 44, 49 ГПК України.

В силу вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем представлено копії договору про надання правової допомоги № 3-ГС/2013 від 31.07.2013 року, видатковий касовий ордер на суму 9 000, 00 грн. від 08.08.2013 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 35-19-36 від 29.10.2009 року, виданим Київською міською КДКА, Ордер серії КВ № 28226 від 31.07.2013 року (а.с.63-67, т.1).

Відповідно до п. п. 6.3., 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України. Вирішуючи питання про розподіл витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним до ціни позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, приймається до уваги встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження; вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведене колегія суддів апеляційного суду визнає правомірним застосування місцевим господарським судом принципу співрозмірності, прийняття до уваги ціни позову, категорії спору, тривалості розгляду справи, представлення інтересів позивача адвокатом лише в одному судовому засіданні, отже визнає обґрунтованим задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката частково в сумі 4 500 грн.

Твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно відхилив клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутністю його представника, чим порушив право останнього на захист своїх інтересів, колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

Стаття 77 ГПК України надає право господарському суду відкласти, в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема,у зв'язку з нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.12.2013 року через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.215-216, т.1), у зв'язку з тим, що представник апелянта з 03.12.2013 року по 05.12.2013 року буде перебувати у службовому відрядженні у м. Львові.

У відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В силу вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському процесі ведуть їх органи, які діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути як керівники підприємств та організацій, так і інші особи, повноважень яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю, виданої від імені підприємства, організації, за підписом керівника, або іншої повноважної особи, підписи яких посвідчується печаткою підприємства, організації.

Місцевий господарський суд відхиляючи клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтовано звернув увагу на те, що неодноразово відкладав розгляд справи надаючи можливість учасникам судового процесу в повній мірі реалізувати процесуальні права на представництво інтересів в суді, подання належного обґрунтування своєї позиції та всіх необхідних доказів. При цьому, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Місцевий господарський суд здійснив всі необхідні дії щодо повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору та надання сторонам рівного права на захист своїх інтересів, порушення норм процесуального права колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року у справі № 910/19489/13 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Капітал Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року у справі № 910/19489/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року у справі № 910/19489/13 залишити без змін.

3.Справу № 910/19489/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко