Рішення

від 07.04.2014 по справі 916/505/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2014 р.Справа № 916/505/14

За позовом: Дочірнього підприємства "СІНЕРГІЯ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ"

про стягнення 170 497,31 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Сметанін Д.Є. - довіреність № б/н від 13.03.14р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство "СІНЕРГІЯ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ", в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 170 497,31 грн., з яких 166 253,66 грн. основного боргу, 2 045,30 грн. інфляційних витрат та 2 198,35 грн. відсотків річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ДП "СІНЕРГІЯ" згідно рахунків-фактур № 0334 від 19.03.2013р. та №0639 від 4.06.2013р. на підставі накладних №571 від 17.05.2013р., №960 від 13.08.2013р. та №1258 від 3.10.2013р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 346 977,63 грн.

Разом з тим, як зазначає позивач, за поставлений товар ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" розрахувалось лише частково. Так, станом на 10.02.2014р. неоплаченою залишилась вартість товару у сумі 15 124,42 грн. за накладною №571 від 17.05.2013р. та вартість товару у сумі 151 129,24 грн. за накладною №1258 від 3.10.2013р.

Крім того, позивач також зазначає, що 2.12.2013р. ДП "СІНЕРГІЯ" було направлено відповідачу вимогу про сплату вартості поставленого товару. Однак вказана вимога залишилась без відповіді, а заборгованість не була повністю сплачена.

Враховуючи вищевикладене позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2014р. було порушено провадження у справі №916/505/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 17.03.2014р.

14.03.2014р. до канцелярії суду від ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" надійшов відзив на позовну заяву (а.с.52-55), в обґрунтування якого відповідач зазначив, що надані позивачем у підтвердження укладення угоди рахунки та товарні накладні підписані особами, повноваження яких на укладення угод не підтверджено жодним доказом або ствердженням. До того ж, вказані накладні не посвідчені печаткою.

Крім того, на думку відповідача, позивач помилково застосовує до спірних відносин щодо приймання товару юридичними особами - господарюючими суб'єктами умови купівлі-продажу, у зв'язку з чим також помилково обґрунтовує позовні вимоги висновками судової практики - постановою пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

Відповідач також зазначає, що за відсутності узгодженого предмету договору, термінів поставки та оплати товару, договір поставки, на який посилається позивач, є неукладеним, а отже не породжує жодних правових наслідків.

У зв'язку з цим, відповідач вказує на те, що перелічені позивачем дії по прийманню товарів та грошовим оплатам рахунків не є діями, що виконувались на підставі угоди відповідно до діючого законодавства України, та не можуть бути підтвердженням узгодження та наявності будь-яких прав та обов'язків стосовно термінів оплати та суми, яка, на думку позивача, підлягає сплаті.

На думку відповідача посилання позивача на ст. 610 та ст. 625 ЦК України також є безпідставними, оскільки неможливо порушити зобов'язання, яке не виникло.

Відповідач також зазначає, що твердження позивача про пред'явлення вимоги ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" про сплату вартості поставленого товару 02.12.2013 року не відповідає дійсності, так як в додатках до позовної заяви такої вимоги не міститься і доказів її існування суду не представлено.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ДП "СІНЕРГІЯ".

У судовому засіданні 17.03.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.03.2014р. зазначив, що товар по накладним ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" було отримано, однак отримання майна відбулося без належних правових підстав. Крім того, представник відповідача наполягав на тому, що договір є неукладеним, а правовідносини між сторонами виникли в силу ст.1212 ЦК України. Представник позивача також зазначив про необхідність зобов'язання позивача перерахувати заявлені до стягнення суми, оскільки в розрахунку є помилки.

Приймаючи до уваги поданий представником відповідача відзив на позовну заяву, а також необхідність перевірки розрахунків, суд 17.03.2014р. оголосив перерву у судовому засіданні до 7.04.2014р.

У судове засідання 7.04.2014р. представник позивача не з'явився, надіславши до суду пояснення щодо відзиву (а.с.63-66), в яких також просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні 7.04.2014р. надав контррозрахунок 3% річних та інфляційних витрат, та зазначив, що заперечує проти позову, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, враховуючи, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору поставки не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідачем не заперечується, ДП "СІНЕРГІЯ" було поставлено ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" товар на загальну суму 346 977,63 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними (а.с.13,16,18).

Таким чином, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт поставки товару за накладними, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за накладними, прийняття товару покупцем, а також часткова оплата) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Разом з тим, відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 180 723,97 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.20-23).

26.11.2013р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 22.11.2013р. про сплату вартості поставленого товару (а.с.24). Вказана вимога була отримана відповідачем, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с.25).

Разом з тим, сума заборгованості у розмірі 166 253,66 грн. так і не була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ".

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідачем, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надано.

При цьому заперечення відповідача щодо того, що до виниклих між сторонами правовідносин необхідно застосовувати положення ст.1212 ЦК України, судом не приймаються до уваги, оскільки вказане спростовується вищевикладеними висновками суду щодо наявності між сторонами правовідносин (поставки (купівлі-продажу).

До того ж, суд звертає увагу, що часткова оплата відповідачем на суму 152 814,37 грн. (а.с.21) була здійснена з посиланням на рахунок-фактуру № 639 від 4.06.2013р. (а.с.15), на який також міститься посилання у видаткових накладних (а.с.16,18).

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" основного боргу у сумі 166 253,66 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 2 198,35 грн. та інфляційних витрат у сумі 2 045,30 грн. суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3 % річних (а.с.9-11), а також контррозрахунок відповідача (а.с.76-78), суд погоджується з розрахунком відповідача, вважає його обґрунтованим, та доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з ТОВ "С-ІНЖИНІРИНГ" 3% річних у сумі 2 110,30 грн.

Крім того, суд, перевіривши розрахунки сторін стосовно інфляційних нарахувань, погоджується з контррозрахунком відповідача, відповідно до якого сума інфляційних нарахувань складає 2 053,61 грн.

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у заявленому позивачем розмірі - 2 045,30 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-ІНЖИНІРИНГ" (68600, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, буд. 1А, кімната 26, код ЄДРПОУ 34944005) на користь Дочірнього підприємства "СІНЕРГІЯ" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 24769932) основний борг у сумі 166 253 /сто шістдесят шість тисяч двісті п'ятдесят три/ грн. 66 коп., 3% річних у сумі 2 110 /дві тисячі сто десять/ грн. 30 коп., інфляційні витрати у сумі 2 045 /дві тисячі сорок п'ять/ грн. 30 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 408 /три тисячі чотириста вісім/ грн. 19 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.04.2014 р.

Суддя Щавинська Ю.М.