Рішення

від 02.06.2009 по справі 5020-9/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/270

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" червня 2009 р. справа № 5020-9/270

За позовом Прокурора Балаклавського району міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, буд. 3) в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5)

до Малого приватного підприємства „Ажур” (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 36, кв. 31; 99014, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 29)

про зобов'язання повернути орендоване майно,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Прокурор - Верьовкіна Галина Петрівна, посвідчення №570 від 11.11.2008;

Позивача - Сарахман Сергій Олександрович, довіреність б/н від 01.06.2008;

Відповідача - Шапоренко Ольга Володимирівна, довіреність № 1/1 від 01.01.2009.     

Суть спору: Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства „Ажур” (далі –МПП „Ажур”) про зобов'язання повернути орендоване майно відповідно до договору №236-03 від 31.12.2003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди припинив свою дію, але в порушення діючого законодавства України, відповідач не повернув орендоване майно, обґрунтування викладені у позовні заяві (а.с.2-4).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав,  мотивуючі свої заперечення тим, що позивач не надав доказів направлення на адресу відповідача та отримання відповідачем листа щодо припинення договору оренди цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан” №236-03 від 31.12.2003 (а.с.33) та не дотримав Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів, обґрунтування та інші доводи викладені у запереченні та відзиві на позов (а.с.75-79).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2003 між Управлінням з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації правонаступником якого з питань управління майном комунальної власності  є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, та МПП „Ажур” був укладений договір оренди нерухомого майна №236-03 (далі - Договір) (а.с.8-14).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору Орендодавець передає, а МПП „Ажур” (Орендар) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного комунального підприємства „Кіновідеопрокат” –к/т „Океан” (далі –об'єкт оренди), який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 13. Склад та вартість об'єкту оренди визначені згідно Додатків до даного Договору: протоколу щодо результатів  інвентаризації (Додаток №1), балансу станом на 01.04.2003 (Додаток №2), балансу (Додаток №3) станом на 01.07.2003. Акт прийому-передачі об'єкту оренди з вказівкою фактичного стану об'єкту оренди надається одночасно з Договором та є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток №4) (а.с.13-32).

Строк дії договору встановлений до 31.12.2008 (пункт 10.1 Договору).

Згідно пункту 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди в строк, який вказаний в Договорі, але не раніш дати підписання сторонами даного Договору та акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Передача об'єкту в оренду не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на майно об'єкту оренди (пункт 2.2 Договору).

Власником майна залишається територіальна громада, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до пункту 2.3 Договору вартість майна об'єкту оренди, яке Орендар повертає Орендодавцю, визначається на підставі  передаточного балансу та акту оцінки, складеного з актом прийому-передачі об'єкту в оренду з урахуванням зносу.

Орендар повертає об'єкт оренди Орендодавцю в порядку, визначеному діючим законодавством України та даним Договором.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що при припиненні або розірванні Договору Орендар повертає Орендодавцю орендоване майно у стані не гіршим,  ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодовує Орендодавцю збитки при погіршенні стану або втраті орендованого майна.

27.11.2008 вих.№4326 позивачем на адресу відповідача був надісланий лист, що  підтверджується поштовою квитанцією та описом (а.с.33-34), згідно якого орендодавець повідомив орендаря про закінчення дії договору оренди, направив угоду щодо припинення договору оренди цілісного майнового комплексу  Кінотеатру „Океан” №236-03 від 31.12.2003 для розгляду та підписання в строк до 01.12.2008, та запропонував представити кандидатуру для включення до складу спільної комісії по розмежуванню і оцінці цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан” та по інвентаризації цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан”.

Відповідач на лист не відповів, угоду не підписав, кандидатуру представника не направив.

Згідно умов Договору позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих.№11 від 08.01.2009 (а.с.39), в якому повідомив про припинення дії договору №236-03 від 31.12.2003 та необхідність передати орендоване майно у встановленому порядку.

Відповідач на лист не відповів, орендоване майно не повернув.

Дані обставини стали підставою для звернення з позовом до господарського суду з вимогами про зобов'язання повернути орендоване майно.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про  прокуратуру" передбачено,  що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені держави  процесуальних та інших дій,  спрямованих на захист у суді інтересів  громадянина  або  держави  у   випадках,   передбачених законом.  Однією  з  форм  представництва  є  звернення  до суду з позовами або  заявами  про  захист  прав  і  свобод  іншої  особи, невизначеного  кола  осіб,  прав юридичних осіб,  коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи  рішень  органів  і посадових осіб.  Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних  осіб,  що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша  статті 2 Господарського процесуального кодексу України,  в якій визначено підстави порушення справ  у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду  в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів, державних підприємств та організацій.

У відповідності з пунктом 2 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради він є виконавчим органом Севастопольської міської Ради по управлінню майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Севастополя. Фонд виступає орендодавцем комунального майна.

На підставі викладеного суд вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду із даним позовом.

Згідно статті 2 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 10.7 Договору та пункту 2 статті 26  Закону України “Про оренду державного та комунального майна” дія договору оренди припиняється у випадку закінчення строку, на який він був укладений.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди закінчився 31.12.2008.

Листом від 08.01.2009 за вих.№11 позивач повідомив відповідача про припинення строку дії договору оренди, та попросив передати майно (а.с.39).

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини другої статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суд встановив, що договір оренди нерухомого майна №236-03 від 31.12.2003 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача, що договір є продовжений з тих підстав, що відповідач не отримав лист від 08.01.2009 за вих.№11, яким позивач попередив його про припинення договірних відносин та повернення орендованого майна. Позивачем надані суду належні докази надіслання відповідачу вказаного листа (а.с.39-40), що підтверджує виконання позивачем вимог статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна", оёбов'язок встановлення позивачем факту отримання цього листа чинним законодавством не передбачений.

Не може бути прийнято судом посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1155 (а.с.75) з тих підстав, що в даному спорі право власності на листи від 27.11.2008 вих.№4326 та 08.01.2009 за вих.№11 не є предметом спору, а згідно статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" на орендодавця покладений обов'язок надіслати заяву про припинення договору, а не встановити факт її отримання.

Частиною другою та третьою пункту 2.3 Договору передбачено, що повернення орендарем орендованого майна здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством України та даним договором.

Об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно пункту 1 статті 27 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна”  у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи, що відповідачем після закінчення договору оренди №236-03 від 31.12.2003 об'єкт оренди позивачу не повернутий, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Не може бути прийнятий судом довід відповідача про недотримання позивачем Порядку повернення орендованого майна, яке належить територіальній громаді м. Севастополя, після припинення або розірвання договору оренди з тих підстав, що позивач листом від 27.11.2008 звернувся до відповідача із клопотанням про надання кандидатури для включення до складу спільної комісії з розмежування та оцінки цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан”, та інвентаризації цілісного майнового комплексу Кінотеатру „Океан”, яке відповідачем залишено без відповіді.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При встановленні розміру державного мита суд виходить з наступного.

Згідно пункту  „а” частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 зі змінами та доповненнями, ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становлять 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00грн.).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується.

Згідно акту прийому-передачі будівлі та споруди (а.с.13) остаточна вартість майна на момент акту прийому-передачі складає 163610,30 грн. Таким чином,  державне мито підлягає стягненню в розмірі 1636,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Мале приватне підприємство „Ажур” (юридична адреса: 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 36, кв. 31, ідентифікаційний код 23197100, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) повернути по акту прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) орендоване майно, а саме: цілісний майновий комплекс структурного підрозділу Державного комунального підприємства „Кіновідеопрокат” –к/т „Океан”, який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Правди, 13.

3.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (юридична адреса: 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 36, кв. 31, ідентифікаційний код 23197100, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) в доход  Державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет,  Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200)  державне мито  в сумі 1636,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Ажур” (юридична адреса: 99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 36, кв. 31, ідентифікаційний код 23197100, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) в доход  Державного бюджету (р/р 31216259700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                              підпис                                                       С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 09.06.2009

Розсилка:

1.          Прокурор міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

2.          Прокурор Балаклавського району міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, буд. 3)

3.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

4.          МПП „Ажур” (99059, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 36, кв. 31; 99014, м. Севастополь, пр. Гер. Сталінграда, буд. 29)

5.          Справа