Постанова

від 08.04.2014 по справі 820/493/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 квітня 2014 р. № 820/493/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Підіпригори М.О.,

представника відповідача - Вартанян Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" (далі по тексту - позивач, ТДВ "Житлобуд-2") звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року № 0000044700 про збільшення ТДВ "Житлобуд-2" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13874,00 грн. та № 0000054700 про збільшення ТДВ "Житлобуд-2" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79149,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені на підставі акта від 12. 08. 2013 р. № 70/47-00-13/01270351 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2», код за ЄДРПОУ 01270351, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ліфтсервіс» за період січень 2012 року; ТОВ «МВС «Зевс» за період березень-травень, грудень 2011 року; ТОВ «Нанотехбуд» за період березень-квітень 2012 року; ТОВ «Елав» за період грудень 2011 року та січень 2012 року; ТОВ «Промреммонтаж» за період травень 2012 року та податку на прибуток за 2011 та 2012 роки», висновки якого були зроблені на підставі лише актів перевірок контрагентів - постачальників ТДВ «Житлобуд-2», а саме: акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19.04.13 р. № 255/22.1-07/35971913 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промреммонтаж» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Будком-Алон» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.12 р. по 31.12.12 р.»; акт Основянської МДПІ м. Харкова від 23.10.12 р. № 3605/221/36035258 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «МВС «ЗЕВС» щодо взаємовідносин з питань реальності та повноти відображення в обліку з контрагентами: ТОВ «ІВІТЕК ТТК» за період квітень-червень 2012 р., ТОВ «Косарика-10» за період січень 2011 р., ТОВ «Металург-2010» за період грудень 2011 р., січень, березень 2012 р., ПП «Баварія-Ф» за період квітень - липень 2011р.»; акт Західної МДПІ м. Харкова від 21.01.13 р. № 59/22.2-04/36989425 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нанотехбуд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будівельна компанія «КЖХ» за лютий-травень, липень 2012р.»; акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 30.04.2013 р. № 1760/2220/32870439 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «Ліфтсервіс» з ПП «Будком Алон» за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2012 р., та подальшої участі отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у фінансово-господарській діяльності підприємства»; акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 26.04.13 р. № 1678/22.2-05/33204346 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Елав» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сотерма» за період з 01.11.12 р. по 30.11.12 р., ТОВ «БК КЖХ» за період з 01.11.11 р. по 30.04.12 р., ТОВ «Нанотехбуд» за період з 01.06.12 р. по 30.06.12 р.», якими було встановлено відсутність ознак реальності здійснення зазначеними суб'єктами господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками та зроблено висновок про те, що видані на адресу позивача податкові накладні не є підставою для формування податкового кредиту є незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів, через що винесені на підставі акта перевірки від 12. 08. 2013 р. № 70/47-00-13/01270351 податкові повідомлення - рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 45-48 т. 1), в яких зазначив, що перевіркою встановлено порушення ТДВ "Житлобуд-2" вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТДВ «Житлобуд-2» було зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «Промреммонтаж», ТОВ «МВС «ЗЕВС», ТОВ «Нанотехбуд», ТОВ «Ліфтсервіс», ТОВ «Елав» товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 53420,37 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2011 року у сумі ПДВ 748 грн., травень 2011р. у сумі ПДВ 1219,98 грн., грудень 2011р. у сумі 2369,77 грн., січень 2012р. у сумі ПДВ 12721,04 грн., березень 2012р. у сумі ПДВ 2956,20 грн., квітень 2012р. у сумі ПДВ 2515,00 грн., травень 2012р. у сумі ПДВ 30890,38 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139

Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТДВ «Житлобуд-2» завищено витрати за період 2-4 квартали 2011 року на суму 21688,80 грн. та за 2012 рік на суму 28206,85 грн., в т.ч. по періодам: за 2 квартал 2011 року в сумі 9839,90 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 11848,85 грн., за 1 квартал 2012р. в сумі 26276,20 грн., за 4 квартал 2012р. в сумі 1930,65 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в розмірі 4988,41 грн. за звітний період 2-4 квартали 2011 року та в розмірі 5923,44 грн. - за звітний період 2012 рік.

Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що ТДВ "Житлобуд-2" безпідставно віднесено до складу валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту за податковими накладними, виписаними контрагентами, згідно яких в актах перевірок, що надійшли на адресу відповідача, було встановлено відсутність ознак реальності здійснення контрагентами позивача господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками.

Крім того, вказує, що у позивача відсутні перевізні документи, якими підтверджуються факти перевезення (відправлення) товарів автомобільним транспортом, а отже встановлено ознаки нереальності проведених господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ТДВ "Житлобуд-2" діє на підставі Статуту, зареєстрованого в новій редакції виконкомом Харківської міської ради 08.04.2013 р. (а.с. 89-121 т. 2), є юридичною особою, про що свідчить також копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 428255 від 02.12.1993 р. (а.с. 83 т.2), копією витягу з ЄДР ЮО та ФОП серії АБ № 337895 (а.с. 84 т. 2), включено до ЄДРПОУ згідно копії довідки АА № 520117 з ЄДРПОУ від 05.03.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 85 т. 2) є платником податків і зборів встановлених Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями, що підтверджується копіями довідки про взяття на облік платника податків №13 від 17.02.2011 р. (а.с. 86 т.2) та свідоцтва № 100326732 (а.с. 87 т. 2).

Відповідно до довідки АА № 520117 з ЄДРПОУ від 05.03.2012 р. видами діяльності за КВЕД, які має право здійснювати позивач - ТДВ «Житлобуд-2» є: будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20), виробництво бетонних розчинів, готових для використання (23.63), інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (43.99), вантажний автомобільний транспорт (49.41), діяльність сфері архітектури (71.11), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12).

Для можливості здійснення власної господарської діяльності позивачем отримано ліцензію серії АГ № 573785 з господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів інфраструктури зі строком дії з 25.03.2011 року по 25.03.2016 року (а.с. 95-100 т. 3).

Судом встановлено, що в період з 23.07.2013 р. по 05.08.2013 р. головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств житлового комунального господарства та будівництва СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Удовенко С.І. на підставі наказу від 22.07.13р. № 56 та направлення від 23.07.13 р. № 42, виданих СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ та згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова перевірка ТДВ «Житлобуд-2» за результатами якої був складений акт від 12. 08. 2013 р. № 70/47-00-13/01270351 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю «Житлобуд-2», код за ЄДРПОУ 01270351, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ліфтсервіс» за період січень 2012 року; ТОВ «МВС «Зевс» за період березень-травень, грудень 2011 року; ТОВ «Нанотехбуд» за період березень-квітень 2012 року; ТОВ «Елав» за період грудень 2011 року та січень 2012 року; ТОВ «Промреммонтаж» за період травень 2012 року та податку на прибуток за 2011 та 2012 роки» (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 2-69 т.2).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, ТДВ «Житлобуд-2» було зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «Промреммонтаж», ТОВ «МВС «ЗЕВС», ТОВ «Нанотехбуд», ТОВ «Ліфтсервіс», ТОВ «Елав» товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 53420,37 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2011 року у сумі ПДВ 748 грн., травень 2011р. у сумі ПДВ 1219,98 грн., грудень 2011р. у сумі 2369,77 грн., січень 2012р. у сумі ПДВ 12721,04 грн., березень 2012р. у сумі ПДВ 2956,20 грн., квітень 2012р. у сумі ПДВ 2515,00 грн., травень 2012р. у сумі ПДВ 30890,38 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139

Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТДВ «Житлобуд-2» завищено витрати за період 2-4 квартали 2011 року на суму 21688,80 грн. та за 2012 рік на суму 28206,85 грн., в т.ч. по періодам: за 2 квартал 2011 року в сумі 9839,90 грн., за 4 квартал 2011р. в сумі 11848,85 грн., за 1 квартал 2012р. в сумі 26276,20 грн., за 4 квартал 2012р. в сумі 1930,65 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в розмірі 4988,41 грн. за звітний період 2-4 квартали 2011 року та в розмірі 5923,44 грн. - за звітний період 2012 рік.

На підставі зазначених вище висновків акта перевірки 22.08.2013 року СДПІ були винесені податкові повідомлення - рішення від № 0000044700, яким ТДВ «Житлобуд-2» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13874,00 грн., з яких 10912,00 грн. - за основним платежем та 2962,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також № 0000054700, яким ТДВ «Житлобуд- 2» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 14010100 на загальну суму 79149,00 грн., з яких 53421, 00 грн. - за основним платежем та 25728, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 72-75 т. 2).

Не погодившись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями ТДВ «Житлобуд-2» оскаржило їх в адміністративному порядку до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників та Міністерства доходів і зборів України (а.с. 139 - 145 т.3).

Рішенням від 29.10.2013 р. № 10316/10/10-234 про результати розгляду скарги Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишило без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 22.08.2013 р. № 0000044700 та № 0000054700, а скаргу ТДВ «Житлобуд-2» - без задоволення (а.с. 76 - 82 т. 2).

У подальшому до Міністерства доходів і зборів України позивачем була подана повторна скарга № 1235 від 06.11.2013 року на оскаржувані податкові повідомлення - рішення (а.с. 147- 153 т. 3), яка рішенням Міндоходів № 18594/99/99-10-01-15 від 27.12.2013 року була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін (а.с. 183-184 т. 3).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ «Ліфтсервіс», ТОВ «МВС «Зевс», ТОВ «Нанотехбуд», ТОВ «Елав», ТОВ «Промреммонтаж», які зареєстровані у встановленому законом порядку в ЄДР ЮО та ФОП про що свідчать копії витягів (а.с. 155 - 169 т. 3).

Так, 23 березня 2011 року між ТОВ «МВС «Зевс» («Постачальник») та ТДВ «Житлобуд-2» («Покупець») був укладений договір поставки № 117, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцеві спецодяг, спецвзуття, 313 (надалі - товар), а Покупець прийняти товар і оплатити його. Сторони в договорі визначили, що найменування, одиниці виміру, ціна товару, що підлягає поставці зазначаються у рахунку-фактурі (п. 1.2 Договору). Форма розрахунків - безготівкова. Відповідно до п. 4.2 Договору товаросупроводжувальними документами є: рахунок-фактура, накладна на відвантаження, податкова накладна (а.с. 67-68 т. 1).

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «МВС «Зевс» поставило та передало у власність позивачу у період квітень, травень, грудень 2011 року, лютий, березень, квітень 2012 року товар (рукавиці бавовняні з брез. надолонником, рукавички спілкові, рукавички в'язані з ПВХ крапкою, рукавиці х/б з брез. надолонником, костюм брезентовий з ОП, костюм ІТР, костюм робочий, получоботи робочі, рукавички х/б, ) на загальну суму 31528,68 грн., в т.ч. ПДВ 5254, 78 грн.

Факт передачі товару підтверджується рахунками-фактурами: № СФ-0000096 від 29.03.12р., № СФ-0000064 від 29.02.12р., № СФ-0000527 від 22.12.2011р., № СФ-0000129 від 05.04.11р., № СФ-0000196 від 11.05.11р., № СФ-0000180 від 04.05.11р.; видатковими накладними: № РН-000130 від 02.04.12р., № РН-0000097 від 06.03.12р., № РН-0000620 від 26.12.11р., № РН-0000169 від 15.04.11р., № РН-0000243 від 23.05.11р., № РН-0000239 від 19.05.11р., № РН-0000248 від 26.05.11р., № РН-0000238 від 19.05.11р. та податковими накладними: від 11.05.11р. № 17, від 16.05.11р. № 24, від 12.04.11р. № 19, від 23.12.11р. № 56, від 30.03.12р. № 30, від 03.03.12 р. № 1, які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного періоду (а.с. 69-91 т.1).

В акті перевірки відображено, що ТМЦ отримано Гореловим І.О., згідно довіреностей: від 15.04.2011 р. № 374, від 19.05.11 р. № 493, від 26.05.2011 р. № 248, від 06.03.2012 р. № 264, від 2.04.2012 р. № 377 (а.с. 45 т. 2), а також підтверджується копіями сторінок з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 128 - 130 т. 3).

Отримані товари були оприбутковані позивачем про що свідчать оборотні відомості руху матеріальних цінностей по складу (а.с. 23 - 88 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки та підтверджується актом перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «МВС «Зевс» податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період квітень, травень, грудень 2011 року та березень 2012 року, що також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками до них (а.с. 122-168 т. 2).

Розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, про що свідчать копії виписок із банківського рахунку (а.с. 4-22 т. 3).

В ході перевірки також встановлено, що ТДВ «Житлобуд-2» до складу валових витрат податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року від 08.02.2011 року № 9015444234 віднесло витрати у сумі 15317, 90 грн. (в т.ч. за 2 кв. витрати у сумі 9839, 90 грн., за 4 кв. - 5478, 00 грн.), за 2012 рік згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 08.02.2012 року № 9087105778 до складу витрат віднесено 10956, 00 грн. по придбаним у ТОВ «МВС «Зевс» ТМЦ.

ТДВ «Житлобуд-2» по бухгалтерському рахунку 91 - загальновиробничі витрати відображено витрати у сумі 26273, 90 грн.

Окрім того, позивач, ТДВ «Житлобуд-2» у період, який перевірявся мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Нанотехбуд».

Так, згідно договору поставки № 1 від 10.01.2012 року ТОВ «Нанотехбуд» (Постачальник) зобов'язався поставити , а ТДВ «Житлобуд-2» (Покупець) прийняти і оплатити товар виробничо-технічного призначення (а.с. 137-138 т. 3).

Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар згідно рахунку - фактури, що є невідємною частиною цього договору, у погоджені між сторонами терміни, а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплачувати його відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору).

Поставка здійснюється силами Постачальника та за свій рахунок на склад Покупця (п. 2.1. договору).

Оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника (п. 4.1. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями: рахунків на оплату № 32701 від 27.03.12 р., № 22801 від 28.02.12 р. та видаткових накладних: № НА-03/04 від 03.04.12 р., № 40401 від 04.04.12 р. на товар (електродвигун ІВ 116А., ІВ-117А, Ів-75 42В 1,4 кВт, вал силовий гнучкий з бронею ЕВ-260, вибробулова 51, труба ПЕ080) на загальну суму 15090,01 грн., в т.ч. ПДВ 2515,00 грн. (а.с. 92-95 т.1).

На суму переданого товару ТОВ «Нанотехбуд» виписало та надало позивачу податкові накладні від 07.03.12 р. № 0000001, від 04.04.12р. № 7, від 03.04.12 р. № 5, які відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного (податкового) періоду (а.с. 96 - 99 т.1).

В акті перевірки відображено, що ТМЦ отримано Костюк О.А. згідно довіреності від 03.04.2012 р. № 390 та Мірошніченко Н.П. за довіреністю від 04.04.12 р. № 395 (а.с. 49 т. 2), а також підтверджується копіями сторінок з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 128 - 130 т. 3).

Отримані товари були оприбутковані позивачем про що свідчать оборотні відомості руху матеріальних цінностей по складу (а.с. 23 - 88 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки та підтверджується актом перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Нанотехбуд» податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період березень, квітень 2012 року, що також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками до них (а.с. 122-168 т. 2).

Розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, про що свідчать копії виписок із банківського рахунку (а.с. 4-22 т. 3).

В ході проведеної перевірки також встановлено, що під час перевірки залишки знаходяться на складі та обліковуються на рахунку 205 у сумі 8750,0 грн., витрати у сумі 3825, 01 грн. віднесено по бухгалтерському рахунку 91- загальновиробничі витрати.

13 січня 2011 року між ТОВ «Елав» (Продавець) та ТДВ «Житлобуд-2» (Покупець) був укладений договір поставки № 19, за умовами якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити електротовари та кабельно-провідникову продукцію (а.с. 100 - 101 т. 1)

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Елав» передало у власність позивачу товар (ПВС 3x4 провід, ящик раз. 250А к ЯРП, АВВГ 3x35+1x16 кабель, ПН2-100 А запобіжник, ПН2-250 А запобіжник, ПВС 3x2.5 провід гнучкий, лампа нак. 100 Вт Е27 85392290, лампа нак 500 Вт Е40, лампа галоген КГ-5000\?, ВА 1-63 1п 16А автоматичний вимикач, ВА 1-63 1п 32А, ВА 1-63 Зп 63А 8536201000, щит розпод. 2/Н, щит розпод. 4/Н, вилка (каучук) 16А, роз'єм (каучук) 16А, роз'єм «ТЕМПО» 3*25+, термоусадочна труба 8,0/4,0, муфта О81І 500, термовітродувка ВО8СН ОНО ЬСВ + набір приладів) на загальну суму 21439,25 грн., в т.ч. ПДВ 3573,21 грн., що підтверджується копіями: рахунків на оплату, видаткових накладних (а.с. 103-106 т.1).

На суму реалізованого товару ТОВ «Елав» виписало та надало позивачу податкові накладні від 10.01.2012 р. № 0000026 та від 14.12.11р. № 153, які відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних відповідного звітного (податкового) періоду (а.с. 107-110 т.1).

В акті перевірки встановлено, що ТМЦ отримав Костюк О.А. згідно довіреності від 15.12.2011 р. № 1433 та Мірошніченко Н.П. за довіреністю від 20.01.12 р. № 61 (а.с. 54 т. 2), а також підтверджується копіями сторінок з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 128 - 130 т. 3).

Отримані товари були оприбутковані позивачем про що свідчать оборотні відомості руху матеріальних цінностей по складу (а.с. 23 - 88 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки та відображено в акті перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Нанотехбуд» податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період грудень 2011 року та січень 2012 року, що також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками до них (а.с. 122-168 т. 2).

Позивач розрахувався з ТОВ «Елав» у безготівковій формі - шляхом перерахування на рахунок останнього суми у розмірі 21493,25 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.

Також перевіряючими було встановлено, що ТДВ «Житлобуд-2» до складу витрат податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року від 08.02.2012 року № 9015444234 віднесено витрати у сумі 6370, 83 грн., за 2012 рік згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 08.02.2013 року № 9087105778 до складу витрат віднесено 11495, 21 грн. по придбаним у ТОВ «Елав» ТМЦ.

Також, як встановлено при судовому розгляді справи, 10 квітня 2012 року між ТДВ «Житлобуд-2» (Замовник) та ТОВ «Промреммонтаж» (Підрядник) було укладено договір підряду № 10-04-12 (а.с. 119-123 т.1), згідно умов якого Підрядник зобов'язався за завданням Замовника власними силами та засобами якісно зробити монтаж устаткування Технічне переоснащення бетонорозчиннозмішувальної установки на базі ПКЦ (надалі по тексту - Об'єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт і згідно з проектом. Склад та обсяги робіт визначені в кошторисі, що є додатком до Договору та його невід'ємною частиною. Місцезнаходження Об'єкту - 61145, м. Харків, вул. Космічна, 12 - приміщення, яке належить позивачу на праві власності, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.11.2006 року № 2951, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12479317 від 12.11.2006 р., копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копією технічного паспорту на адміністративну будівлю (а.с. 117-127 т.3).

У п. 2.1 Договору сторони визначили, що договірна ціна є динамічною, визначається згідно ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» і складає 207873,94 грн., в т.ч. ПДВ 34345,66 грн. Остаточна ціна визначається за фактично виконаними обсягами робіт.

Строк виконання робіт з 17 квітня 2012 року до 15 червня 2012 року (п. 3.1 Договору). В п. 7.1 договору сторони встановили, що здача-приймання виконаних робіт оформлюються щомісячними довідками КБ-3 та Актами приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в. Дані документи у 2-х примірниках складає Підрядник та надає їх Замовнику до 25-го числа кожного місяця.

Як вбачається з акта перевірки згідно інвентарної картки № 0001482 обліку основних засобів бетонорозчиннозмішувальна установка віднесена до 3 групи основних засобів та обліковується на 103 рахунку по бухгалтерську обліку «будинки та споруди», введена в експлуатацію 28.09.2012 року, термін корисного використання установки складає 20 років.

За результатами роботи 2012 року суми амортизаційних нарахувань по бетонорозчиннозмішувальна установці складає 43142, 00 грн.., з яких, на думку перевіряючих незаконно, за рахунок робіт по технічному переоснащенню в розмірі 1931, 00 грн. Сума амортизаційних нарахувань ТДВ «Житлобуд-2» включено до складу витрат декларації податку на прибуток за 2012 рік.

ТОВ «Промреммонтаж» були виконанні будівельні роботи, визначені у Договорі та відповідно вимог чинного в Україні законодавства складені форма КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ та форма КБ-2в «Акт приймання-виконання будівельних робіт» за травень 2012 року, Відомість витрачених ресурсів витрат замовника (витрати - за прийнятими нормами), Відомість витрачених ресурсів витрат підрядника (витрати - за прийнятими нормами) (а.с. 124 - 137 т. 1).

Загальна вартість виконаних ТОВ «Промреммонтаж» робіт становить 401026,42 грн., в т.ч. ПДВ 66837,74 грн.

У травні 2012 року позивачу ТОВ «Промреммонтаж» за виконані роботи було виписано податкові накладні на суму 185342, 29 в т. ч. ПДВ - 30890, 39 грн., а саме: № 10 від 31.05.2012 р. та № 3 від 22.05.2012 р. (а.с. 2, 3 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Промреммонтаж» податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період травень 2012 року, що також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками до них (а.с. 157-162 т. 2).

Розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, тобто шляхом перерахування позивачем на рахунок ТОВ «Промреммонтаж» грошових коштів у розмірі 401026,42 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 4-22 т. 3).

07 жовтня 2011 року між ТДВ «Житлобуд-2» (Замовник) та ТОВ «Ліфтсервіс» (Підрядник) був укладений договір № ЛФ-07/10 на монтаж та наладку ліфтового обладнання, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання стосовно монтажу, наладки та здачі в експлуатацію ліфтового обладнання на об'єкті Замовника розташованого за адресою: м. Харків, пр. 50-років ВЛКСМ, 61, секція № 2, а саме: пасажирський ліфт ЛП-0601Б, г/п 630 кг. на 16 зупинок, швидкістю 1 м/с, двері 1200 мм - 1 шт., пасажирський ліфт ЛП-0401Б, г/п 400 кг. на 16 зупинок, швидкістю 1 м/с, двері 800 мм - 1 шт. (а.с. 141-144 т. 1).

Обставини належності об'єкта будівництва позивачу за адресою: м. Харків, пр. 50-років ВЛКСМ, 61 підтверджуються копіями: рішення Харківської міської ради від 22.02.2005 року № 21/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», рішення Харківської міської ради від 03.10.2007 року № 187/07 та від 27.10.10 р. № 299/10 «Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів», договору оренди землі від 13.12.2005 року, дозволу на виконання будівельних робіт № 37 від 24.04.2009 р., листа ДАБК України від 04.04.2011 року № 110-06-1293 «Про надання роз'яснення» (а.с. 101-115 т. 3).

У п. 2.1 вказаного договору сторони визначили вартість робіт та порядок розрахунків. Так загальна вартість робіт становить 227491,60 грн., в т.ч. ПДВ 32498,80 грн., з яких вартість монтажних робіт двох ліфтів становить 142934,40 грн. та вартість налагоджувальних робіт двох ліфтів - 84557,20 грн.

Факт виконання ТОВ «Ліфтсервіс» монтажних та налагоджувальних робіт ліфтів підтверджується копіями: актів форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/, форми КБ-2в «Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт», відомості ресурсів до акту приймання № 1 за січень 2012 року, розрахунку № 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 1 за січень 2012 року, розрахунку № 5 «Кошторисний прибуток. Нормативно-розрахунковий кошторис трудомісткість у прямих витратах» (а.с. 145-152 т. 1).

Загальна вартість виконаних ТОВ «Ліфтсервіс» робіт становить 62532,00 грн., у т.ч. ПДВ 10422,00 грн. На суму виконаних робіт ТОВ «Ліфтсервіс» виписало та надало позивачу податкові накладні від 30.01.12 р. № 1 та від 31.01.12 р. № 2 (а.с. 153-154 т.1), які були включені до реєстрів отриманих податкових накладних відповідного звітного періоду (а.с. 155 т. 1).

Позивач повністю розрахувався з ТОВ «Ліфтсервіс» шляхом перерахування на рахунок останнього грошових коштів у розмірі 62532,00 грн., підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 4-22 т. 3).

Як встановлено в ході перевірки суми податку на додану вартість за виписаними ТОВ «Ліфтсервіс» податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період травень 2012 року, що також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками до них (а.с. 144-151 т. 2).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори позивача з контрагентами були складені з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів та робіт (послуг) були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Щодо посилань відповідача на порушення ТДВ «Житлобуд-2» наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. N 554, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та яким затверджено форми: Акта приймання виконаних будівельних робіт (типова форма N КБ-2в); Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма N КБ-3) суд зазначає наступне.

Згаданий наказ не було зареєстровано у Міністерстві юстиції України.

Згідно із п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.92 р. N 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Пунктом 1 Указу Президента України, від 03.10.1992, № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

У статті 3 цього ж Указу зазначено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

У зв'язку з викладеним вище суд вважає необґрунтованим посилання СДПІ на порушення позивачем наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. N 554.

Крім того, як встановлено судом, контрагенти позивача включено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагентів позивача, на момент складання на адресу позивача податкових накладних та час здійснення господарських операцій із позивачем, платниками податку на додану вартість відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише фактично посилається на акти іншого податкового органу, який не є первинним документом.

Дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є лише матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій та наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Щодо твердження відповідача про відсутність у ТДВ «Жилстрой-2» товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум по взаємовідносинам із ТОВ «Ліфтсервіс», ТОВ «МВС «Зевс», ТОВ «Нанотехбуд», ТОВ «Елав», ТОВ «Промреммонтаж» до складу валових витрат, а також сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2013 року № 0000044700 та № 0000054700 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року № 0000044700 про збільшення ТДВ "Житлобуд-2" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 13874,00 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні), в тому числі 10912, 00 грн. (десять тисяч дев'ятсот дванадцять гривень) за основним платежем та 2962,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року № 0000054700 про збільшення ТДВ "Житлобуд-2" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79149,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок дев'ять гривень) в тому числі 53421,00 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять одна гривня) за основним платежем та 25728,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.