Рішення

від 28.05.2009 по справі 1/59-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/59-92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "28" травня 2009 р.                                                       по справі  № 1/59-92

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Ягодинська митниця

до Приватного підприємства "Сервіс-брок"

про визнання недійсним договору оренди №444 від 29.12.2008 року та повернення орендованого майна

                                                                                                         Суддя  Гончар М.М.

                 Представники сторін:

від позивача: Ткачук Д.І., довір. №15 від 30.07.2008 року

від відповідача: М'яловіцький В.Л., довір. від 10.03.2009 року

від 3-ої особи: Гром С.Ф., довір. від 15.12.2008 року

В судовому засіданні брав участь: Загоруйко С. С. - старший прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури

Суть спору: позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, звернувся в господарський суд з позовною заявою до приватного підприємства "Сервіс-брок", в якій просить визнати недійсним договір оренди державного нерухомого майна № 444 - частини модуля соцадмінбудинку, розташованого на території МАПП "Ягодин" загальною площею 10,65 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, укладеного 29.12.2008 року між регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області та приватним підприємством "Сервіс-брок" та зобов'язати приватне підприємство "Сервіс-брок" повернути об'єкт державного майна –частину модуля соцадмінбудинку, розташованого на території МАПП "Ягодин" загальною площею 10,65 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, балансоутримувачу, оформивши акт прийому-передачі орендованого майна.

Вимоги позивача ґрунтуються на Законі України "Про оренду державного та комунального майна", Законі України "Про приватизацію державного майна", листі  Фонду державного майна України від 25.02.2009 року №10-6/2553 та приписі заступника прокурора області.

Відповідач у відзиві від 13.05.2009 року та представник відповідача в судовому засіданні позов заперечував з наступних підстав:

-в оренду на умовах договору №444 від 29.12.2008 року було передане майно, яке безпосередньо не використовується митним органом для виконання покладеним на нього законодавством завдань, тобто не відповідає критеріям, за якими може бути віднесено до об'єктів, що мають загальнодержавне значення;

- намагання позивача визнати недійсним договір оренди перешкоджають очікуванням відповідача на отримання прибутку і спрямовані на часткове позбавлення його інтересу, яким він керувався при укладенні договору.

26 травня 2009 року від позивача надішли додаткові пояснення № 10-06-1060, в якому останній повідомив, що відповідно до п. 1.7. Положення про Ягодинську митницю державної митної служби України затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.2005 року № 574 митний пост "Ягодин" підпорядкований Ягодинській митниці.

Згідно із п. п. 1.1., 1.2. зазначеного положення Ягодинська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи та підпорядковується Державній митній службі України.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 року № 1573/99 "Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади.

Згідно із вимогами п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. В свою чергу загальнодержавне значення мають - майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів;

Відповідно до змісту даної статті усе майно митних органів в тому числі і Державної митної служби України, без жодних винятків, не підля гає приватизації.

Згідно довідки ЄДРПОУ виданої Волинським обласним управлінням статистики 14.06.1999 № 1362 форма власності Ягодинської митниці - загальнодержавна.

Листом від 15.05.2009 року №05-351 вих. прокуратура Волинської області повідомила про вступ прокурора у справу відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній в судовому засіданні прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд,

                                             в с т а н о в и в :

29 грудня 2008 року між регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області, "орендодавець", та приватним підприємством "Сервіс-брок", "орендар", було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 444, згідно якого орендодавець передав в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину модуля соцадмінбудинку, розташованого на території МАПП "Ягодин" загальною площею 10,65 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Старовойтово Любомльського району Волинської області та обліковується на балансі Ягодинської митниці.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 року № 1573/99 "Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади.

Згідно п. 1.7. Положення про Ягодинську митницю державної митної служби України затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.2005 року № 574 митний пост "Ягодин" підпорядкований Ягодинській митниці.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. зазначеного положення Ягодинська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи та підпорядковується Державній митній службі України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди: об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (крім пам'яток культурної спадщини), а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 29 червня 2004 року.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Загальнодержавне значення мають: а) об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим Законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів;

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи викладене, позов підставний і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 207, 283, 287 Господарського кодексу України,  ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним на майбутнє договір оренди державного нерухомого майна №444 від 29.12.2008 року, укладеного між регіональним відділенням ФДМУ по Волинській області та приватним підприємством "Сервіс-брок".

3.Приватному підприємству "Сервіс-брок", с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ 34649385 повернути Ягодинській митниці, балансоутримувачу, об'єкт державного майна - частину модуля соцадмінбудинку, розташованого на території МАПП "Ягодин", загальною площею 10,65 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтово, оформивши акт прийому-передачі орендованого майна.

4.Стягнути з Приватного підприємства "Сервіс-брок", с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ 34649385,  85грн. державного мита в доход Державного бюджету України.

5.Стягнути з Приватного підприємства "Сервіс-брок", с. Старовойтово Любомльського району Волинської області, код ЄДРПОУ 34649385,  312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31217259710002; одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області; код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.

    Суддя                                                                                      М.М.Гончар                                          Гончар М.М.