Ухвала

від 14.04.2014 по справі 352/3354/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/3354/13-ц

Провадження № 22-ц/779/796/2014

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Мелінишин Г.П., Шишка А.І.

секретаря Вилки І.В.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління пенсійного фонду в Тисменицькому районі до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених грошових коштів, з апеляційною скаргою виконуючого обов'язки начальника Управління ПФУ в Тисменицькому районі на рішення Тисменицького районного суду від 05 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року із зазначеним позовом в суд звернувся представник Управління ПФУ, щоб ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_3 24 868,65 гривень незаконно отриманих пенсійних коштів.

Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що відповідачу на неповнолітню доньку у зв'язку з втратою годувальника 05 травня 2011 року було призначено пенсію. Однак, під час перевірки недопущення необґрунтованих видатків з бюджету ПФУ встановлено, що відповідач подала для нарахування пенсії по втраті годувальника дублікат трудової книжки ОСОБА_5 із зазначенням місця роботи з 14 січня 1998 по 20 лютого1999 років на посаді охоронця в ПП «Крокус», де він не працював, що спричинило незаконне нарахування пенсії. Виплату пенсії припинено з липня 2013 року та встановлено, що розмір незаконно отриманої пенсії за період з 18 лютого 2011 року по 30 червня 2013 року становить 24 868, 64 гривень.

Представник позивача зазначає, що незаконно виплачена пенсія виникла внаслідок зловживань відповідача, які полягали у пред'явленні дубліката трудової книжки з недостовірними записами.

Рішенням Тисменицького районного суду від 05 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення представник Управління ПФУ в Тисменицькому районі подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Вважає рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта зазначає, що суд не взяв до уваги письмові докази, що на ПП «Крокуси» померлий ОСОБА_5 ніколи не працював, а ПП «Крокуси» згідно із відбитку печатки в дублікаті трудової книжки не зареєстроване. Суд не врахував, що незаконно виплачена пенсія ОСОБА_3 виникла саме внаслідок зловживань з її боку, які полягали у пред'явленні дубліката трудової книжки з недостовірними записами. Оскільки ОСОБА_3 було подано недостовірні документи, суми пенсійних виплат отримані нею незаконно та підлягають стягненню.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, яка вимоги скарги підтримала, відповідача та її представника, які вимоги скарги не визнали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що при призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_3 зловживання з її боку відсутні, оскільки при подачі документів до Управління ПФУ в Тисменицькому районі в дублікаті трудової книжки ОСОБА_5 був зазначений період роботи охоронцем з 14 січня 1998 по 20 лютого 1999 року в ПП «Крокуси», вини відповідачки в тому, що підприємство, в якому працював ОСОБА_5 не було зареєстроване немає та вона не могла знати, чи ОСОБА_5 дійсно працював на вказаному підприємстві, оскільки на той час (1998-1999 рр.) ще не була з ним знайома.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Рішенням Тименицького районного суду від 07 лютого 2011 року встановлено факт батьківства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно дочки ОСОБА_3 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому 28 березня 2011 року ОСОБА_3 звернулася із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.

Згідно запису у дублікаті трудової книжки ОСОБА_5 з 14 січня 1998 по 20 лютого 1999 року, він працював на посаді охоронця в ПП «Крокуси».

Відповідно до ст. 101, 103 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Згідно ст.50 Закон, № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Суд першої інстанції правильно вважав, що наявність листа відділу державної реєстрації від 20 червня 2013 року, що ПП «Крокуси» зареєстроване ВК Івано-Франківської міської ради 24 липня 1996 року з кодом ЄДРПОУ 23926007, а станом на 20 червня 2013 року відсутні будь-які відомості про державну реєстрацію ПП «Крокуси» з кодом ЄДРПОУ 22454202 та що померлий ОСОБА_5 на ПП «Крокуси» з кодом ЄДРПОУ 23926007 ніколи не працював, не можуть вважатись доказом того, що такі непідтверджені дані подані з вини відповідача.

Представник апелянта підтвердила, що відповідачем для призначення пенсії по втраті годувальника був поданий до Пенсійного Фонду оригінал дублікату трудової книжки з єдиним таким записом. Фондом не проводилось дослідження, чи дійсно видавався дублікат трудової книжки ПП «Крокуси» на підставі наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_5 з роботи та можливості зловживання працівників підприємства.

Суд першої інстанції дослідив, що ОСОБА_3 подала Пенсійному Фонду оригінал дублікату трудової книжки з єдиним записом ОСОБА_5 на ПП «Крокуси», який знаходився у квартирі після його смерті, а про його роботу у період з 14 січня 1998 по 20 лютого 1999 року не могла знати через те, що не були знайомі в той період.

При вирішенні позовних вимог судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу виконуючого ообов'язки начальника Управління пенсійного фонду в Тисменицькому районі відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 05 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Р.Й. Матківський

Судді Г.П. Мелінишин

А.І. Шишко