Рішення

від 14.05.2009 по справі 5020-6/076

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-6/076

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" травня 2009 р. справа № 5020-6/076

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія–Крим”

(95000, м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судоремонтний Завод „Южний Севастополь”

(99014, м. Севастополь, вул. Правди, д. 24)

про стягнення заборгованості у розмірі 25 739 грн. 80 коп.,

     Суддя Лазарев С.Г.

Представники сторін:

позивача –Котелець В.І., представник, довіреність №1 від 03.04.2009,

відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

16.04.2009 товариство з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія–Крим” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Судоремонтний Завод „Южний Севастополь” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25 739 грн. 80 коп.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  виконаних зобов'язань.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку. Ухвала про порушення провадження по справи отримана Відповідачем 24.04.2009 (поштове повідомлення № 10018347 від 22.04.2009 (а.с. 35).

          Представник Позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просить стягнути з Відповідача: основний борг з урахуванням індексі інфляції за весь час прострочення у розмірі –24248,29 грн., пеню у розмірі –960,47 грн., три відсотка річних – 120,05 грн., та судові витрати: 253,28 грн., по сплаті державного мита і 118,00 грн.

Представнику Позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши представника Позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2005 року. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір постачання № 1/10/05 (далі - Договір). 10 жовтня 2005 року між Позивачем та Відповідачем укладено також протокол розбіжностей до Договору (арк.с. 26).

Згідно до п.п.1.1, 7.2.1, 7.2.2 укладеного Договору, Позивач зобов'язався постачати металопрокат (далі –Продукція), а Відповідач прийняти та оплатити Продукцію у строк та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п.6.3 Договору,строк оплати продукції вказується у рахунку-фактурі  та здійснюється покупцем шляхом 100% передплата. Датою оплати усієї партії Продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача (п.6.4 Договору).

Зобов'язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 23560,10 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої  статті 265 Господарського кодексу України,  за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач виконав свої зобов'язання по Договору, та поставив Продукцію Відповідачу, що підтверджується довіреністю № 834110 від 25.09.2008 на отримання товару (арк.с. 27-28), але Відповідач частково виконав свої зобов'язання, та відповідно до виписки з особового рахунку Позивача сплатив за поставлену Продукцію лише 18588,70 грн (арк.с. 31). Крім того, згідно з актом звірення взаєморозрахунків Відповідач визнав заборгованість у розмірі 23560,10 грн. (арк.с. 38).

Згідно з п. 8.3. договору, за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу  пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нарахована  пеня у розмірі 960,47 грн., яка розрахована відповідно до вимог статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, та перевірена судом.

Також, позивач просить стягнути збитки  від інфляції та 3% річних.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 120,05 грн., сума індексу інфляції складає 688,19 грн.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 257,33 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою  відповідальністю „Судноремонтний завод „Южний  Севастополь (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 24, код  ЄДРПОУ 32013775, п/р 2600101884643 в ВАТ „Укрексімбанк” в м. Севастополі, МФО 384986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія–Крим” (95000, м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва, 30, код ЄДРПОУ 32966378, п/р 26008102697001 ЗАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346) основний борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 24248,29 грн., пеню у розмірі–960,47грн., три відсотки річних –120,05 грн., та судові витрати: 257,33 грн. по сплаті державного мита і 118,00 грн. витрати за інформаційне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                                        С.Г. Лазарев

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.05.2009