Ухвала

від 01.04.2014 по справі 707/2185/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/80/14 Провадження №707/2185/13-кГоловуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 4 ст. 358 КК України ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2 , суддів при секретарі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з участю прокурораОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження № 12013250270000300 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора Черкаської міжрайонної екологічної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.

Прилуки Чернігівської області, зареєстрований за адресою

АДРЕСА_1 , житель

АДРЕСА_2 , не судимий, -

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України до штрафу у розмірі 32 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 544 грн.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він достовірно знаючи, що у нього у власності чи користуванні відсутня земельна ділянка площею 567 кв.м, з кадастровим номером 7124986000:01:001:0008, що розташована по АДРЕСА_3 , діючи з метою набуття права власності на дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані на зазначеній земельній ділянці, 19.07.2012 року, перебуваючи у АДРЕСА_4 , діючи умисно, незаконно використав, шляхом надання до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області офіційний документ декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який містив завідомо неправдиві відомості в розділі «Інформація про земельну ділянку» про наявність у нього в приватній власності земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0008 за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору оренди, укладеного з Черкаською міською радою 29.01.2004 року, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

24.07.2012 року зазначену декларацію про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано інспекцією ДАБК у Черкаській області за № ЧК 18212125690.

В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи незаконні дії спрямовані на протиправне набуття права власності на вищезазначений дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, будучи достовірно обізнаним, що у нього відсутні документи, що посвідчують право власності чи користування на зазначену ділянку, 24.07.2012 року подав до Свидівоцької сільської ради Черкаського району та області завідомо неправдивий документ декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ЧК 18212125690 від 24.07.2012 року, що містив зазначені вище неправдиві відомості.

За результатами розгляду зазначеної декларації, виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради прийнято рішення № 108 від 24.07.2012 року «Про надання дозволу громадянам на оформлення права власності на дачні будинки з господарськими будівлями та спорудами», на підставі якого 26.07.2012 року КП «ЧООБТІ» за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на дачний будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 та видано свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 .

На вказаний вирок подано апеляційні скарги:

- обвинуваченим ОСОБА_7 , який просить вирок скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Апелянт вказує на те, що декларацію про готовність об`єкта до експлуатації сам не заповнював, на текст даного документу, що стосується земельної ділянки, уваги не звернув так як не є спеціалістом в галузі будівництва та проведення реєстраційних дій пов`язаних з його завершенням. Зазначення в декларації приватної форми власності земельної ділянки є помилковим, що підтверджують допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , показам яких суд не дав належної правової оцінки. Також, у вироку не дано оцінки показам інших свідків, що спростовують обвинувачення. Крім того, в ході досудового розслідування та судового слідства жодних доказів того, що земельна ділянка, яка перебуває в його користуванні, відноситься до земель водного фонду, не здобуто. Посилається на те, що судом не були допитані спеціалісти Держаного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, які здійснювали реєстрацію та перевірку поданої ним декларації та документів. Просить винести рішення, яким закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України;

- прокурором, який не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено, просить вирок суду скасувати через неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 внаслідок м`якості, постановити новий вирок, яким засудити останнього за ч. 4 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покласти обов`язки, передбачені п.п.2,3 ст. 76 КК України. Посилається на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі враховано, що обвинувачений вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, не сприяв встановленню істини у справі, що свідчить про те, що він не усвідомив тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та свого морального обов`язку понести покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які підтримали власні апеляційні вимоги та заперечили апеляцію прокурора, міркування прокурора про задоволення апеляційної скарги прокуратури та залишення без задоволення апеляції обвинуваченого як безпідставної, останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7 про скасування вироку та закриття кримінального провадження за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

За змістом ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового розслідування та судом допущені істотні порушення КПК України, що призвело до постановлення незаконного рішення по справі.

Колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт, що міститься в матеріалах кримінального провадження і був вручений 25.07.2013 року під розписку ОСОБА_7 не відповідає вимогам п. 5 ст. 291 КПК України. В ньому відсутнє формулювання обвинувачення, натомість висунута лише підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Крім того, на грифі «затвердження» відсутня печатка Черкаської міжрайонної екологічної прокуратури, що свідчить про те, що сам обвинувальний акт не набув статусу офіційного документу, що суперечить інструкції по діловодству, затвердженої Генеральним прокурором України.

Надалі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 21.11.2013 року, в порушення вимог ст. 341 КПК України, без погодження з керівником органу прокуратури змінює обвинувачення ОСОБА_7 , обтяжуючи його становище.

З огляду на те, що в первинному обвинувальному акті від 25.07.2013 року відсутнє формулювання обвинувачення, то на думку колегії суддів, не зрозуміло, що саме змінив в обвинуваченні прокурор 21.11.2013 року, з тієї позиції, що формулювання обвинувачення, якого не було, змінювати під час судового розгляду законом не передбачено.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Так, допитаний в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому злочині не визнав і показав, що у квітні 2011 року він подав заяву на ім`я голови кооперативу «Береговий» та згодом став його членом і за ним закріпили земельну ділянку № 12. На даній ділянці був будинок, який був побудований попереднім членом кооперативу без правовстановлюючих документів і для оформлення права власності на який, він отримав довідку про кадастровий номер земельної ділянки. З метою заповнення декларації про готовність об`єкта для експлуатації, він звернувся до приватної особи, яка допомогла її заповнити. В подальшому він, не читаючи, окрім першої сторінки, підписав дану декларацію та здав у ДАБК, де її підписали та поставили печатку. Як додаток до декларації, він подав договір оренди, укладений між кооперативом та Черкаською міською радою. Надалі декларацію він подав до Свидівоцької сільської ради Черкаського району та області і до Черкаського БТІ. Про те, що вказана земельна ділянка відноситься до Свидівоцької сільської ради Черкаського району дізнався з довідки від 01.03.2012 року, виданої Головним управлінням Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі. На те, що в декларації зазначено, що земельна ділянка належить йому на праві приватної власності, уваги не звернув.

Тобто, як встановлено в судовому засіданні, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації виготовила не встановлена слідством приватна особа, яку ОСОБА_7 підписав разом з пакетом інших документів і подав до ДАБК у Черкаській області.

Аналіз декларації про готовність об`єкта для експлуатації свідчить про те, що в ній дійсно допущена технічна помилка, оскільки в розділі 7, що має назву «Інформація про земельну ділянку» містяться суперечливі відомості: документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою; назва: договір оренди землі; дата «29» січня 2004р.; орган, який видав документ Черкаська міська рада; форма власності або користування: приватна.

Про те, що в декларації була допущена технічна помилка свідчать покази не лише обвинуваченого ОСОБА_7 , а й покази свідка ОСОБА_12 , яка здійснювала технічний нагляд за будівництвом та ОСОБА_10 заступника директора ТОВ «ГПБ Центр ДБК». Дані покази не спростовані матеріалами кримінального провадження.

В статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI визначено поняття державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема це: сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 розділу V «Прикінцеві положення» даного Закону розроблений порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 11 категорій складності, які збудовані без дозволу виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 року № 91, зареєстрований в МЮУ 11.07.2011 року за № 830/19568.

Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що він встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 11 категорій складності, збудованих до 31.12.2009 року без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012 року, а також механізмів проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

В п. 3.1 даного Порядку зазначено, що прийняття в експлуатацію об`єктів (крім закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка складається за відповідною формою.

ДАБІ розглядає документи, зазначені у п. 3.2 Порядку, та протягом 30 днів, з дати їх подання, приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення. Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею. Замовник, відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. В свою чергу інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених Порядком, в тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних даних у поданих документах.

Оскільки в самій декларації, поданої ОСОБА_7 , документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою зазначений договір оренди від 29.01.2004 року і додана його копія то зазначення приватної форми власності не змінює по своїй суті саме право користування вказаною земельною ділянкою. Тому твердження прокурора про неузгодженість зазначення в декларації приватної форми власності земельної ділянки, на думку колегії суддів, є помилковим.

Крім того, право власності на будь-яку будівлю може виникати, коли особі (юридичній особі) виділено земельну ділянку в користування або у власність.

Так, рішенням загальних зборів кооперативу «Береговий» ОСОБА_7 прийнятий в члени дачного кооперативу і за ним закріплена земельна ділянка загальною площею 567 кв.м. для будівництва та обслуговування індивідуального дачного будинку.

24.07.2012 року рішенням Свидівської сільської ради йому було надано дозвіл на оформлення права власності на дачний будинок зі спорудами, згідно технічної документації.

Таким чином, запис в декларації про те, що земельна ділянка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності, не має юридичного значення, оскільки право власності оформлено не на земельну ділянку, а на будівлю, яка розташована на земельній ділянці, що передана останньому в користування.

Також, колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора про те, що в декларації вказана неправильна адреса, так як земельна ділянка кооперативу «Береговий», яка була виділена Черкаською міською радою 29.01.2004 року, розташована в АДРЕСА_5 , а ОСОБА_7 оформив право власності на дачний будинок, розташований по АДРЕСА_3 , оскільки щодо адміністративного розподілу меж між населеними пунктами району та міста, зміни назви вулиць, які відбулися з 2004 року, він ніякого відношення не має.

Хибним є твердження прокурора про те, що земельна ділянка, де розташований дачний будинок ОСОБА_7 відноситься до земель водного фонду, оскільки як встановлено, що це землі рекреаційного призначення, що підтверджено витягом Державного земельного кадастру з кадастровим номером, який присвоєний земельній ділянці, належній останньому.

Крім того, суб`єктивна сторона ч. 4 ст. 358 КК України характеризується прямим умислом і спеціальною метою використання підробленого документа за призначенням.

Проте матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 не підробляв декларацію, а її виготовила інша приватна особа, яка допустила технічну помилку у визначенні права власності на земельну ділянку. Дії ОСОБА_7 були направлені не на передачу права власності на земельну ділянку, а на будівлю, розташовану на ній, тобто умислу на неправомірне заволодіння земельною ділянкою у останнього не було.

За таких обставин в діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання підлягає скасуванню.

З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 376, 284, 405, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської міжрайонної екологічної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2013 року відносно ОСОБА_7 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КПК України.

Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід скасувати.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :