Постанова

від 02.06.2009 по справі 3/71-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/71-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2009                                                                                       Справа№  3/71-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Білецька Л.М. (доповідач)

суддівНауменко І.М., Голяшкін О.В.

при    секретарі    судового засідання:Прокопець Т.В.

за  участю   представників сторін:

від позивачаКоврайська Наталія Володимирівна, довіреність №б/н  від 02.02.09,  представник;

від відповідачаПредставник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю “Варус-Логістик”, м.Дніпропетровськ

на рішеннявід 09.04.2009 року

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 3/71-09

за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фенікс Інтегрейтид Сервісіз”, м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Варус-Логістик”,             м. Дніпропетровськ

простягнення  326 675,68 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :          

     13.02.2009 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс Інтегрейтид Сервісіз”, м. Київ з позовом  до  відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Варус-Логістик”, м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та штрафу за договором поставки  №15 від 01.06.2007 року.

     Посилався на те, що відповідачем отримано у встановлений строк продукцію і за поставлений товар не розрахувався.

     Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 09.04.2009 року у справі № 3/71-09 ( суддя Юзіков С. Г.)  позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 241 083,51 грн.- основного боргу, 26 593,08 грн.- пені, 21 881,65 грн. –збитків від інфляції, 3 334,07 грн. –3% річних, 3 520, 62. –витрат по сплаті державного мита, 117,33 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині вимог про стягнення з відповідача 62 000,00 грн. –припинено, в решті позову відмовлено.  

  Рішення  суду мотивоване ст. 525,526 ЦК України, відповідно до яких зобов”язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається.

     В апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що:

-   рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права;

- судом не було ухвалено для сторін підписання Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, судом було взято тільки Акт звірки який був підписаний сторонами 31.03.2008 року;

-    судом стягнуто борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

  Просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року по справі № 3/71-09 скасувати, провадження по справі припинити.

   Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Варус-Логістик”, м. Дніпропетровськ та призначено на 02.06.2009 року.

     Вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    01.06.2007 року між позивачем ( постачальник ) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 15 відповідно до якого позивач зобов”язався в обумовлений договором строк поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору ( а.с. 29).

    Пунктом 11.1 договору передбачено що договір вступає в силу з моменту підписання і  діє до 31.12.2007 року (а.с. 35).

      Відповідно до п. 11.2 договору, його дію продовжено на 2008 рік.

    На підставі договору, позивач поставив відповідачеві товари, погоджені у специфікації постачальника (додаток №1 до договору).

  Згідно п. 3.1 договору передача товару постачальником покупцю здійснювалась відповідно до товарних накладних постачальника, право власності на товар переходило до покупця у момент отримання ним товару і підпису товарних накладних ( а.с. 30).

    Пунктом 4.3 договору погоджено, що покупець здійснює оплату за товар через 52 календарних дні з дати отримання ними товару (а.с. 32). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника.

     Відповідно до умов договору , протягом 2008 року постачальник постачав покупцеві товари, однак останній порушував договірні  зобов”язання щодо своєчасних розрахунків за отримані товари.

     Зокрема, покупець отримав, але у встановлений строк, через 52 календарних дні з дати отримання продукції, не розрахувався за товари, поставлені йому за накладними № 41766 від 15.08.2008 року, № 41815 від 22.08.2008 року, №41871 від 29.08.2008 року, № 41872 від 29.08.2008 року, № 41937 від 05.09.2008 року, № 41942 від 05.09.2008 року, № 41989 від 12.09.2008 року, № 41990 від 12.09.2008 року, № 42044 від 19.09.2008 року, № 42045 від 19.09.2008 року, №42116 від 26.09.2008 року,  № 42117 26.09.2008 року, № 42169 від 03.10.2008 року, № 42170 від 03.10.2008 року, № 42240 від 10.10.2008 року, № 42241 від 10.10.2008 року, № 42298 від 17.10.2008 року, № 42299 від 17.10.2008 року, № 42368 від 24.10.2008 року, № 42369 від 24.10.2008 року, № 42508 від 14.11.2008 року, № 42542 від 14.11.2008 року ( а.с. 37-58).

За розрахунком позивача, на момент звернення з позовом, борг  відповідача  за  договором  становив 302 084,50 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009 року борг відповідача становить 241 083,51 грн.

До матеріалів справи  відповідачем  надані  платіжні  доручення № 658 від 02.02.2009 року та № 783 від 06.02.2009 року відповідно до яких, за спірними поставками товару, ним сплачено позивачеві 2 000,00 грн., тобто до звернення  позивача  у суд  з  позовом.

Також, відповідачем  до матеріалів  справи  надані  платіжні  доручення, відповідно  до яких, за спірними поставками товару, ним сплачено позивачеві  62 000,00 грн. після порушення судом   провадження у справі.

У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні  виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок закону, договору,  одностороння  відмова  від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК  України  суб'єкти  господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним  чином  відповідно до закону,  інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог  щодо  виконання   зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи  інтереси  другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК  України,  кожна  сторона  повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими  засобами  доказування.      

      До вказаних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив  виконання грошових зобов”язань на вимогу кредитора, зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

     Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

     Таким чином рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

     Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України , суд,-

                                                    ПОСТАНОВИВ:

      Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Варус-Логістик”,   м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

      Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі № 3/71-09–залишити без змін.         

      Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський          суд.

Головуючий суддя                                             Л.М. Білецька

Суддя                                                                    І.М. Науменко  

       Суддя                                                                    О.В. Голяшкін