Ухвала

від 13.03.2014 по справі 804/14395/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2014 рокусправа № 804/14395/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромснаб»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Укрпромснаб» у листопаді 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004802201, винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 24 жовтня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 26.09.2013 по 02.10.2013 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Укрпромснаб» під час здійснення взаємовідносин з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (ЄДРПОУ 35295110) за період 2012-2013 роки та їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено Акт № 785/221/31682524 від 09 жовтня 2013 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 24 жовтня 2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0004802201, яким ТОВ «Укрпромснаб» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 54213,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 13553,25 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Укрпромснаб» з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого підприємством у періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на загальну суму 54212,55 грн., у тому числі по періодам: у лютому 2013 року на суму 6749,77 грн., у березні 2013 року на суму 2312,37 грн., у квітні 2013 року на суму 39992,93 грн., у липні 2013 року на суму 5157,48 грн.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Укрпромснаб» та ПП «Полтава-Проект-Монтаж» 28 січня 2013 року було укладено договір поставки № 68, на виконання якого були виписані податкові та видаткові накладні, позивачем також проведено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Рух товару по господарським операціям позивача з контрагентом-постачальником також підтверджується товарно-транспортними накладними та картками складського обліку матеріалів.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Вищезазначений договір не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Крім того судом встановлено, що придбаний позивачем товар надалі було реалізовано контрагентам-покупцям, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами та довіреностями на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення ТОВ «Укрпромснаб» господарських операцій з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Щодо посилання апелянта на Акт ДПІ у м. Полтаві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (ЄДРПОУ 35295110) з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період лютий 2010 року - лютий 2013 року» № 437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013, колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 в адміністративній справі № 816/2136/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013, визнано неправомірними дії податкового органу щодо формування у вказаному акті висновків про неможливість підтвердження реальності здійснення ПП «Полтава-Проект-Монтаж» господарських відносин з контрагентами.

Крім того суд зазначає, що неналежне виконання податкових зобов'язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в адміністративній справі № 804/14395/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова