Рішення

від 11.06.2009 по справі 6/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/133

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 6/133                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» Донецька харчосмакова фабрика №1» м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області

за участю третьої особи

про стягнення  45 140грн. 18коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Радомська О.В. – представник по довіреності від 06.05.2009р.  

від відповідача – Коваленко В.С. –представник по довіреності  від 10.06.2009р.   

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» Донецька харчосмакова фабрика №1» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 40 945грн. 28коп., пені у сумі 2 943грн. 79коп., 3% річних у сумі 367грн. 97коп., інфляційних у сумі 883грн. 14коп. відповідно договору поставки від 04.07.2008р. (Усього 45 140грн. 18коп.)

 1 червня 2009р. позивач звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме просив накласти арешт на грошові кошти у розмірі 45 140грн. 18коп. Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області, які знаходяться на поточних рахунках в банківських установах. Але 11.06.2009р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій відмовився від заявленого клопотання. Суд приймає до уваги дану заяву.  

         Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.06.2009р. позов визнав частково, так як при визначені суми основного боргу позивач не врахував сплачені відповідачем 22 квітня 2009р. грошові кошти у розмірі 500грн., а також при нарахуванні пені, штрафних санкцій та інфляційних не врахував той факт, що у 2008р. було 366 днів.

          У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення  розміру позовних вимог, у порядку ст.22 ГПК України, в якій відмовився від пені у сумі 2 943грн. 79коп., 3% річних у сумі 367грн. 97коп., інфляційних у сумі 883грн. 14коп., але наполягає на задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 40 445грн. 28коп. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

         Також відповідач звернувся до суду з заявою, в якій просить суд встановити розстрочку платежу основного боргу відповідно укладеної між сторонами по справі угоди про оплату боргу від 11.06.2009р., у зв”язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві.  

          Позивач у заяві від 11.06.2009р. пояснив, що не заперечує проти розстрочення виконання рішення господарського суду.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :             

            4 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» Донецька харчосмакова фабрика №1» м.Донецьк та Приватним підприємством «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області був укладений договір поставки, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання протягом строку дії цього договору передати покупцю у власність продукцію, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 04.07.2008р. по 20.02.2009р. включно по ряду видаткових накладних здійснив поставку продукції, а саме майонезу у адресу відповідача на суму 85825грн. 30коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, і переконав суд у факті поставки продукції у адресу Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області.  

          Пунктом 3.2 договору поставки від 04.07.2008р. сторони встановили, що покупець зобов»язаний оплатити продукцію протягом 21 календарних днів з дати відвантаження, вказаного в накладній, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення в касу підприємства. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виник борг у сумі 40 445грн. 28коп., який до теперішнього часу ним не погашений.  

          Позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за поставлену продукцію, в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку перерахувати грошові кошти в рахунок сплати заборгованості по договору у сумі 40 945грн. 28коп., але  відповідач не відреагував на вимогу, заборгованість частково сплатив.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання  по оплаті  товару не виконав.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлена продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

           В зв'язку з тим, що на даний час Приватне підприємство «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області має тимчасове складне фінансове становище на підприємстві, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду відповідно укладеної укладеної між сторонами по справі угоди про оплату боргу від 11.06.2009р.

          Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

         Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги погодження позивача про надання відповідачу розстрочення виконання рішення, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2009р. починаючи з червня 2009р. по 31.08.2009р.

          Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» Донецька харчосмакова фабрика №1» м.Донецьк до Приватного підприємства «Лазур-групп» м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 40 445грн. 28коп. задовольнити   повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Лазур-групп» (87515 м.Маріуполь, Донецької області, Жовтневий район, пров.Кузнечний,2, п/р26001011000932 в ГВ ВАТ «БТА Банк» МФО 321723, п/р2600401555 в «Родовід Банк» МФО 394512, іден.код 35841160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство» Донецька харчосмакова фабрика №1» (83028 м.Донецьк, вул.Таганська, 64/2,п/р26002001232004 в філії КБ «Приватбанк»в м.Донецьк, МФО 335496, п/р2600200123004 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто банк» МФО 335966, ЄДРПОУ 33524546) борг за поставлений товар у сумі 40 445грн. 28коп., витрати по сплаті держмита у сумі 404грн. 45коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн. 50коп.

          Розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області  від 11.06.2009р. рівними частинами наступним чином:

до 12 червня 2009р.- 10 000грн.;

з 15.07.2009р. по 21.07.2009р. – 4 451грн. 75коп.;

з 22.07.2009р. по 28.07.2009р. – 4 451грн. 75коп.;

з 29.07.2009р. по 04.08.2009р. – 4 451грн. 75коп.;

з 05.08.2009р. по 11.08.2009р.-  4 451грн. 75коп;

з 12.08.2009р. по 18.08.2009р.– 4 451грн. 75коп;

з 19.08.2009р. по 25.08.2009р. – 4 451грн. 75коп.;

з 26.08.2009р. по 31.08.2009р. – 4 451грн. 75коп.

     Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  11.06.2009р.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя                                                                                                            Подколзіна Л.Д.