Ухвала

від 20.02.2014 по справі 2а-43/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Київ К/9991/38737/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області та Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-43/11/2070

за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області оскаржила їх в касаційному порядку, в скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області оскаржила її в касаційному порядку, в скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002351501/0 від 09.06.10 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340,0 грн. є акт від 25.05.10 р. невиїзної документальної перевірки Відділення ВД ФССНВУ у Балаклійському районі з питання не подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 11 місяців 2006 р., 11 місяців 2007 р.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, для чого ним були подані до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області первинна від 09.08.10 р., до ДПА Харківської області від 30.08.10 р. та до ДПА України від 06.10.10 р. повторні скарги. Рішеннями вказаних органів ДПС від 18.08.10 р., від 24.09.10 р. та від 08.12.10 р. скарги були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін. З урахуванням результатів розгляду скарг відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0002351501/1 від 20.08.10 р., № 0002351501/2 від 12.10.10 р., № 0002351501/3 від 20.12.10 р., які є тотожними податковому повідомленню-рішенню № 0002351501/0 від 09.06.10 р. в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340,0 грн.

Відповідно приписам п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що звіт за своїм статусом є податковим розрахунком.

В ст. 69 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»установлено для платників податку на прибуток у 2006 р. сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 р. за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 р. та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 р., та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 р. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 р. здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. В п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»встановлено, що платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 р. зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 р., суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 р. У порядку, встановленому абз. 1 цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 р. згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно абз. «а»п.4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно визначенням понять, які застосовуються в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1), а штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Тобто законодавець не ототожнює ці поняття.

З матеріалів справи вбачається, що Відділення ВД ФССНВУ у Балаклійському районі зареєстроване у встановленому законом порядку в якості неприбуткової організації, на яку поширюється обов'язок подання податкових декларацій про прибуток за 11 місяців 2006 р. та 11 місяців 2007 р. у строки, визначені законом для місячного податкового періоду, отже колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій про порушення позивачем строків подання декларацій.

В п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що за винятком випадків, визначених п. 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. З аналізу приписів п. 15.1.2 ст. 15 вказаного Закону випливає, що застереження стосуються саме визначення податкового зобов'язання в разі неподання платником податків податкової звітності, а не щодо застосування за таке порушення штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду апеляційної інстанції, щоповідач діяв всупереч приписам спеціальної процесуальної норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто з порушенням вимог п. 2 ст. 19 Конституції України, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002351501/0 від 09.06.10 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 170,0 грн. є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області та Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі № 2а-43/11/2070 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області та Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі № 2а-43/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко