Рішення

від 10.04.2014 по справі 361/9384/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/9384/13-ц Головуючий у І інстанції Телепенько А.Д. Провадження № 22-ц/780/2243/14 Доповідач у 2 інстанції Даценко Категорія 56 10.04.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Олійника В.І.,

при секретарі Черепинець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя,

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що 01 вересня 2005 року сторони уклали шлюб, який розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2009 року.

За час шлюбу відповідач придбав земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, про що на його ім"я 15.12.2006 року видано державний акт серія ЯД № 709260.

Вважає, що зазначена земельна ділянка є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між подружжям.

Просила визнати спірну земельну ділянку об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за нею та за відповідачем право власності на земельну ділянку площею по 3,8626 га за кожним, що складає 50% від загальної площі спірної земельної ділянки. Позов заявила з підстав, передбачених ст. ст. 60, 62, 69, 70, 72 СК України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року позов задоволено, поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці за кожним земельної ділянки площею 7,7252 га, цільове призначення: для розміщення, обслуговування логістичного центру та відкриття підприємств торгівлі, кадастровий номер 3221284401:01:006:0045, що розташована за адресою Київська область, Броварський район, с. Красилівка. Стягнуто з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 114,70 грн.

У апеляційній скарзі ТОВ "В-ЛОГ", особа, яка не брала участі у справі і яка вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилається на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, яке полягає в тому, що оскаржуване рішення порушує права та законні інтереси ТОВ "В-ЛОГ", оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221284401:01:006:0045, що розташована за адресою Київська область, Броварський район, с. Красилівка, у 2007 році передана ОСОБА_2 у власність ТОВ "В-ЛОГ", що підтверджується рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 липня 2007 року та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 968938.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Згідно роз'яснень п. 23 та п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст. 65 СК).

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте, зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Так, вирішуючи даний спір, суд, оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності та враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 у наданій суду заяві не заперечував факту набуття ним у приватну власність спірної земельної ділянки під час шлюбу з позивачем ОСОБА_1, дійшов висновку, що земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Однак, з такими висновками суду повністю погодитись не можливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 01 вересня 2005 року сторони уклали шлюб, який розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2009 року.

Згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 14 вересня 2006 року відповідач придбав земельні ділянки загальною площею 7,7252 га, що розташовані в с. Красилівка Броварського району Київської області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 709260 від 15.12.2006 року, виданого на підставі рішення Красилівської сільської ради від 15.11.2006 року № 79, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, з цільовим призначенням для розміщення, обслуговування логістичного центру та відкриття підприємств торгівлі, кадастровий номер 3221284401:01:006:0045. (а. с. 8, 16-18).

Встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2007 року зобов'язано ОСОБА_2 виконати умови договору від 23.04.2007 року про внесення до статутного фонду земельної ділянки, а саме: передати в якості майнового вкладу учасника до статутного фонду ТОВ "В-ЛОГ" земельну ділянку площею 7,7252 га, яка розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, вартістю 4431174,72 грн.

Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 709260, виданий 15 грудня 2006 року на ім"я ОСОБА_2, на право власності на земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області. Визнано за ТОВ "В-ЛОГ" право власності на земельну ділянку площею 7,7252 га, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, як таку, що повинна бути внесена в якості майнового вкладу учасника статутного фонду. (а. с. 44)

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 968938 від 14 вересня 2007 року, виданого на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2007 року № 2-24/2007, ТОВ "В-ЛОГ" є власником земельної ділянки площею 7,7252 га, що розташована с. Красилівка Броварського району, цільове призначення для розміщення, обслуговування логістичного центру та відкриття підприємств торгівлі, кадастровий номер 3221284401:01:006:0045. (а. с. 45).

Крім того, як убачається з матеріалів справи згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 квітня 2012 року ТОВ "В-ЛОГ" продало ТОВ "ЛЕНД-ЛОГ" спірну земельну ділянку загальною площею 7,7252 га, кадастровий номер 3221284401:01:006:0045, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області. Дану обставину представник ТОВ "В-ЛОГ" не заперечував в судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом.

З урахуванням наведеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка включила до складу майна, що підлягає поділу, спірну земельну ділянку, яка відчужена відповідачем за час перебування сторін у шлюбі у 2007 році і не може бути предметом поділу при розгляді даної справи.

За таких обставин, оскільки на час пред'явлення даного позову спірна земельна ділянка належить юридичній особі ТОВ "ЛЕНД-ЛОГ", яка не є стороною в даній справі, а згідно вимог ч. 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою і позивачка не звертається до суду з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, то суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що спірна земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, позивачем не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 312, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "В-ЛОГ" задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді