Рішення

від 10.04.2014 по справі 911/507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Справа № 911/507/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Ян» до Приватного підприємства «Катрін-Транс» про стягнення 14 400, 00 грн. Представники:

від позивача:Литвиненко Д.О. від відповідача:Філіпович М.О.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 14 400, 00 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо строку доставки товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.03.2014 р.

У судовому засіданні 06.03.2014 р. судом, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.03.2014 р.

13.03.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н від 06.03.2014 р. (вх. № 4446/14 від 13.03.2014 р.), до якого додано витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.04.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

У судовому засіданні 10.04.2014 р. представник відповідача надав суду документи по справі (вх. № 6672/14 від 10.04.2014 р.).

Присутній у судовому засіданні 10.04.2014 р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.04.2014 р. в усному порядку проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 10.04.2014 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.10.2013 р. між сторонами було укладено договір на транспортне обслуговування, за умовами якого відповідач, діючи в межах даного договору за дорученням і за рахунок позивача, надає послуги з організації перевезень у міжнародних сполученнях.

Відповідно до п. 1.2 договору організація перевезень позивача здійснюється у відповідності з умовами вказаними позивачем у письмовому замовлені, яке узгоджується і підписується сторонами та являється невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.п. 2.7, 2.8 договору відповідач зобов'язався: інформувати позивача про вимушені затримки транспортного засобу у дорозі, про аварії, інші непередбачувані обставини, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу; нести відповідальність за збереження і своєчасну доставку вантажу з моменту передачі позивачем вантажу для перевезення по міжнародній транспортній накладній (CMR) до моменту вручення його вантажоодержувачу вказаному в CMR.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення строків доставки, узгоджених сторонами у замовленні, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі еквівалентному 400, 00 грн. за кожну добу прострочки доставки вантажу.

Відповідно до п. 5.6 договору відповідач несе відповідальність за цілісність, збереження та своєчасність доставки вантажу з моменту передачі позивачем вантажу для перевезення по міжнародній транспортній накладній (CMR) до моменту вручення його вантажоодержувачу вказаному в CMR. При залучені третіх осіб до виконання договору, відповідач відповідає за їх дії як за свої власні.

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає юридичної сили з моменту підписання і діє до 31.12.2014 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Замовленням до договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. сторони визначили, зокрема, строк доставки: строк доставки товару вантажоодержувачу за адресою, що вказана у п. 6 даного замовлення - 9 днів від дати оформлення у Київській регіональній митниці в відділі «Західний» вантажу ПП «Ян», дата оформлення товару на митниці вказується на супровідних документах особистим штампом митного інспектора.

Додатковою угодою № 1 від 12.12.2013 р. про розірвання договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. визначено, що у зв'язку з неможливістю повного виконання відповідачем обов'язків по договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. сторони вирішили розірвати договір на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р., який розривається з 17.12.2013 р.

На виконання умов договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. відповідач здійснив організацію перевезення товару та доставку його вантажоодержувачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною № 0000183/1 та митною декларацією № 839.

Позивач зазначає, що відповідачем були порушені строки доставки товару, що є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, передбачених п. 5. 3 договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 224 від 23.12.2013 р. у зв'язку з неналежним виконанням договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. з вимогою сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 14 400, 00 грн. В підтвердження направлення вказаної претензії позивачем до суду надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 08.01.2014 р.

Проте, відповідач на вищезазначену претензію не відповів, суму штрафних санкцій у розмірі 14 400, 00 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору та матеріали справи, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором транспортного експедирування.

Статтею 316 Господарського кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Статтею 934 Цивільного кодексу України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до умов договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. та замовлення до даного договору строк доставки товару вантажоодержувачу за адресою, що вказана у п. 6 даного замовлення - 9 днів від дати оформлення у Київській регіональній митниці в відділі «Західний» вантажу ПП «Ян», дата оформлення товару на митниці вказується на супровідних документах особистим штампом митного інспектора.

З наявних у матеріалах справи супровідних документів, а саме міжнародної товарно-транспортної накладної № 0000183/1 та митної декларації № 839, вбачається, що оформлення вантажу у Київській регіональній митниці було здійснено 21.10.2013 р.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що вантаж мав бути доставлений вантажоодержувачу відповідно до умов договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. та замовлення до даного договору - 30.10.2013 р., в той час як відповідно до супровідних документів він був доставлений вантажоодержувачем 05.12.2013 р.

Разом з тим, суд, заслухавши пояснення відповідача та оглянувши надані ним документи, дійшов висновку, що відповідачем не спростовано твердження позивача щодо прострочення строку доставки товару, доказів вчинення відповідачем дій на виконання п. 2.7 договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. не надано.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення визначеного договором строку доставки товару на 36 календарних днів.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Пунктом 5.3 договору на транспортне обслуговування від 15.10.2013 р. сторони передбачили, що за порушення строків доставки, узгоджених сторонами у замовленні, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі еквівалентному 400, 00 грн. за кожну добу прострочки доставки вантажу.

Таким чином, підставою господарсько-правової відповідальності за вищезазначеним договором є, зокрема, порушення відповідачем узгоджених сторонами строків доставки товару.

Враховуючи те, що пунктом 5.3 договору сторони погодили розмір штрафних санкцій за порушення строків доставки товару, а матеріали справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо строків доставки товару, останнім зазначені обставини неспростовані, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що доказів сплати штрафник санкцій відповідачем не надано, порушення строків доставки вантажу ним не оспорюється, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 400, 00 грн. штрафних санкцій є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Ян» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Катрін-Транс» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Академіка Линника, будинок 15, квартира 23, ідентифікаційний код - 36360117) на користь Приватного підприємства «Ян» (04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, будинок 63-Д, ідентифікаційний код - 20036365) 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. штрафних санкцій та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 15.04.2014 р.

Суддя Т.В. Лутак