Постанова

від 25.03.2014 по справі 804/2237/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2014 р. Справа № 804/2237/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріСавчук Ю.В. за участю: представника позивача представника відповідача Корінчука В.В. Карпової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агрегат-ресурс" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003962204 від 04.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АГРЕГАТ-РЕСУРС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003962204 від 04.10.2013 року, видане Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №554/2203/343115591 від 16.09.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що податковий орган провів перевірку позивача, однак висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що спірне повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування, оскільки господарські операції були реально здійснені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «АГРЕГАТ-РЕСУРС» як платник податків перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній Державній податковій інспекції м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

У період з 06.09.2013 року по 09.09.2013 року Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «АГРЕГАТ-РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 34315591) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Пріма-Трейд-96» (код ЄДРПОУ 24225519) за період березень 2012 року.

Наказ на проведення перевірки від 06.09.2013 року за №301 з повідомленням за №43 від 06.09.2013 року було направлено засобами поштового зв'язку посадовим особам позивача - 06.09.2013 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 16.09.2013 року №554/2203/343115591 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 130 879 грн. у березні 2012 року.

На Акт перевірки позивачем надані заперечення від 24.09.2013 року, згідно статті 86 Податкового кодексу України, однак згідно відповіді на заперечення від 02.10.2013 року висновки викладенні в Акті перевірки є правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.

На підставі висновків Акту перевірки Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року № 0003962204, яким збільшено суму грошового зобов'язання Приватного підприємства «АГРЕГАТ-РЕСУРС» за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем у розмірі 130879,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32719,75 грн..

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010 року за №984 Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункти 4-6 Порядку №984 від 22.12.2010 року).

В Акті документальної перевірки зазначено, що для проведення перевірки по господарських відносинах з ТОВ «Пріма-Трейд-96» за період березень 2012 року суб'єктом господарювання були надані такі первинні документи: податкові, видаткові накладні, договори, товарно-транспортні накладні, журнали-ордери та відомості по рахункам 631, 361, а також документальна позапланова перевірка Приватного підприємства «АГРЕГАТ-РЕСУРС» була проведена з урахуванням матеріалів перевірки ТОВ «Пріма-Трейд-96» (код ЄДРПОУ 24225519), за результатами якої Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області складено Акт №22843/22-5/24225519 від 24.07.2012 року про неможливість проведення звірки.

Так, 01.11.2011 року між Приватним підприємством «АГРЕГАТ-РЕСУРС» та ТОВ «Пріма-Трейд-96» було укладено Договір поставки №0111/6, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Пріма-Трейд-96») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити і передати у власність Покупця (ПП «АГРЕГАТ-РЕСУРС») обладнання в подальшому - Товар по ціні, в номенклатурі та кількості згідно видаткової накладної, а Покупець зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим Договором, оплатити й прийняти товар. Постачальник зобов'язується поставити (передати) Товар Покупцю протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання цього Договору або індивідуально домовитись про поставку по кожному рахунку окремо.

Згідно наданого до перевірки журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 заборгованість по рахункам з ТОВ «Пріма-Трейд-96» станом на 06.09.2013 року відсутня.

Субєктом господарювання було надано лист від 14.08.2013 року за №576, в якому підприємство повідомляє, що придбанні товари у ТОВ «Пріма-Трейд-96» частково були використанні для виробництва продукції, а частково реалізовані. Також в листі було зазначено, що товар від постачальника ТОВ «Пріма-Трейд-96» був доставлений на ПП «Агрегат-Ресурс» власним транспортним засобом, в підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні.

Висновок відповідача про нереальність укладення угоди ґрунтується на Акті перевірки №22843/22-5/24225519 від 24.07.2012 року про неможливість проведення звірки ТОВ «Пріма-Трейд-96» (код ЄДРПОУ 24225519) та зазначено, що позивачем не в повному обсязі наданні первинні документи.

Так, згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (стаття 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зауваження до форми і змісту податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Згідно з приписами підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Слід зазначити, що разом із запереченнями на акт перевірки позивачем, відповідно до статті 44 Податкового кодексу України, надані додаткові первинні первині документи, а саме: завіренні копії банківських виписок, документи щодо перебування у власності ПП «Агрегат-ресурс» власних транспортних засобів, договори на підтвердження фактів реалізації товарів, придбаних ПП «Агрегат-ресурс» у ТОВ «Пріма-Трейд-96», товарно-транспортні накладні, які мали б бути враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Таким чином, позивачем наданні первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. За даними договорами було придбано товари, які використовувалися позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем. На час укладання та виконання спірних угод сторони були у належному порядку зареєстровані платниками ПДВ та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Також податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" №3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Рішення Європейського суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" п.38.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3271,98 гривень, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Агрегат-ресурс" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУМ у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003962204 від 04.10.2013 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003962204 від 04.10.2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агрегат-ресурс" (код ЄДРПОУ 34315591) судові витрати у розмірі 3271 (три тисячі двісті сімдесят одна) гривня 98 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко