Рішення

від 16.04.2014 по справі 904/1249/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.14р. Справа № 904/1249/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-КОЛОР", м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м.Дніпропетровськ

про стягнення 232 054,08грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Рябуха О.В., представник за дорученням № 260214/1 від 26.02.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-КОЛОР" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення 232 054,08 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.14р. порушено провадження у справі № 904/1249/14, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 27.03.14р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.14р. відкладено розгляд справи на 16.04.14р.

16.04.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджують надані позивачем докази (а.с.55-57).

Повноважний представник позивача наполягає на розгляді справи в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Господарський суд бере до уваги надані позивачем докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с.55-57) та вважає, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.04.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 511130536 (далі - Договір поставки), відповідно до умов п. 1.1. якого на умовах, викладених в розділах цього Договору, позивач зобов'язався поставити, відповідач прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі товар. Найменування, асортимент, номенклатура, асортимент, кількість, ціна, умови і постачання товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою.

В п. 2.1. Договору поставки зазначено про те, що ціна товару, що поставляється за цим Договором, встановлена в еквіваленті євро і вказана в Специфікаціях, що додаються до цього Договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України.

Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до цього Договору (п. 2.2. Договору поставки).

Як зазначено у п. 2.3. Договору поставки ціна товару, вказана в Додатках до цього Договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню.

Згідно з п. 2.4. Договору поставки сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Умовами п. 3.2. Договору поставки визначено, що товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.9. Договору поставки, датою постачання товару і датою переходу права власності є дата підписання сторонами Акту приймання-передачі або дата, зазначена відповідачем на товарно-транспортній накладній при прийманні товару. Сторони у відповідній Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на товар.

Пунктом 4.1. Договору поставки передбачено, що розрахунки за цим Договором проводяться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок позивача в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до Договору. Розрахунки здійснюються в національній валюті України, виходячи з еквіваленту ціни товару, вираженою в євро і перерахованою в гривні по міжбанківському курсу продажу євро на момент закриття біржі продажу євро на дату, попередню даті відвантаження, керуючись довідковою інформацією на сайті... При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться відповідачем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

В разі невчасного здійснення розрахунків за цим Договором, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 7.5. Договору поставки).

Цей Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.13р., а в частині не виконаних зобов'язань по Договору до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору поставки).

28.02.13р. між сторонами підписано протокол розбіжностей № 1 до Договору поставки.

19.03.13р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 Договору поставки.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, позивач здійснив ряд поставок відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 445 790,65 грн., відповідно до наступних видаткових накладних:

- № 0603СК0001 від 06.03.13р. на суму 162 660,60 грн.,

- № 1203СК0001від 12.03.13р. на суму 54 976,45 грн.,

- № 1911СК0001 від 19.11.13р. на суму 228 153,60 грн.

При цьому, оплата за поставлений товар відповідачем була здійснена частково, а саме 06.11.13р. сплачено 217 637,05 грн. в рахунок погашення заборгованості по видатковими накладними № 0603СК0001 від 06.03.13р. на суму 162 660, 60 грн. та № 1203СК0001 від 12.03.13р. на суму 54 976,45 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що згідно Специфікації № 2 до Договору поставки на суму 228 153,60 грн. (поставка згідно видаткової накладної № 1911СК0001 від 19.11.13р. на суму 228 153,60 грн.), оплата за поставлену згідно даної Специфікації партії товару повинна здійснюватись протягом 60 календарних днів з моменту поставки.

Однак, як зазначає позивач, оплата за товар, поставлений по видатковій накладній №1911СК0001 від 19.11.13р. на суму 228 153,60 грн., відповідачем досі не здійснена.

Враховуючи зазначене, позивач зазначає про те, що станом на 26.02.14р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 228 153,60 грн.

На виконання умов п. 9.1. Договору поставки позивач намагався досягти згоди з відповідачем шляхом переговорів, в зв'язку з чим, позивач направив відповідачу претензію про погашення заборгованості № 026СК від 23.01.14р. Проте відповідачем вимога щодо погашення заборгованості не була виконана.

Позивач зазначає про те, що кінцева дата оплати по видатковій накладній №1911СК0001 від 19.11.13р. настала 19.01.14р., зважаючи на що строк прострочення оплати по вказаній накладній станом на 26.02.14р. складає 39 днів.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору поставки, позивачем на підставі п. 7.5. Договору поставки була нарахована пеня у розмірі 3 169,14 грн.

Крім того, відповідно ч. 2. ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 731,34 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 228 153,60 грн., пеню у розмірі 3 169,14 грн., 3% річних у розмірі 731,34 грн., всього 232 054,08 грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договору поставки виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу товар без будь-яких зауважень, що підтверджують видаткова накладна, довіреності на отримання цінностей та товарно-транспортна накладна (а.с.21-23).

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за поставлений товару розмірі 228 153,60 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.5. Договору поставки передбачено, що у разі невчасного здійснення розрахунків за цим Договором, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.5. Договору поставки, позивачем була нарахована пеня у розмірі 3169,14 грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 731,34 грн., розрахунок яких судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпропетровськ, вул.Столєтова, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛТА-КОЛОР" (юридична адреса: 49038, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна В.І. Леніна, буд. 1-А; поштова адреса: 49023, м. Дніпропетровськ, вул.Радистів, буд. 5А, оф. 402, код ЄДРПОУ 32999225) заборгованість за поставлений товар у розмірі 228 153,60 грн. (двісті двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят три грн. 60 коп.), пеню у розмірі 3 169,14 грн. (три тисячі сто шістдесят дев'ять грн. 14 коп.), 3% річних у розмірі 731,34 грн. (сімсот тридцять одну грн. 34 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 4641,08 грн. (чотири тисяча шістсот сорок одну грн. 08 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 16.04.14р.