Рішення

від 16.04.2014 по справі 317/3733/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1687/14 Головуючий у 1 інстанції: Яркіна С.В.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Кочеткової І.В.

суддів Маловічко С.В.

Савченко О.В.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 13 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Головне управління Держземагенства у Запорізькій області про скасування рішень Балабинської селищної ради та визнання недійсним державних актів на землю, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Головне управління Держземагенства у Запорізькій області про скасування рішень Балабинської селищної ради та визнання недійсними державних актів на землю.

В обґрунтування позову зазначив, що йому та відповідачу ОСОБА_3 належить по 12 частки житлового будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 2009 кв. м. Йому стало відомо про приватизацію відповідачем ОСОБА_3 більшої частини цієї земельної ділянки, в тому числі і тієї, яка перебуває в його користуванні, однак до нього як до співвласника будинку відповідач не звернувся щодо надання дозволу на приватизацію їх спільної земельної ділянки. При виготовленні технічної документації зі складання державних актів відповідачу ОСОБА_3 не було встановлено в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки. Тому він вважає, що процес приватизації земельної ділянки пройшов з порушенням Порядку розробки проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 26.05.2004р., у зв'язку з тим, що проект відводу земельної ділянки не був узгоджений проектною організацією з ним як іншим землекористувачем і співвласником 12 частки будинку. Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати незаконними рішення Балабинської селищної ради № 14/2 від 30.05.2006 року про надання згоди ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 та рішення Балабинської селищної ради № 10/7 від 30.05.2006 року про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1500 га в межах населеного пункту по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 704269 на право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322155300:04:015:0250, виданий на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 704268 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,1500 га в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322155300:04:015:0251, виданий на ім'я ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію вказаних державних актів; скасувати в Поземельній книзі Державного земельного кадастру запис про земельні ділянки ОСОБА_3 площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 13 лютого 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним рішення Балабинської селищної ради № 14/2 від 30.05.2006 року про надання згоди ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт серії ЯГ № 704269 на право власності на земельну ділянку площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322155300:04:015:0250, виданий на ім'я ОСОБА_3 Запорізьким районним відділом земельних ресурсів, зареєстрований 24.01.2007 р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в їх задоволенні, оскільки висновки суду про порушення прав позивача оспорюваними рішенням селищної ради та державним актом про право власності на земельну ділянку не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦІІК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 набули право власності в порядку спадкування по 12 частці кожний в житловому будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 є власником 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Виходячи із технічної документації на будинок (технічного паспорту) станом на 1991 рік, коли була прийнята спадщина ОСОБА_4 та ОСОБА_7, жилий будинок був поділений на 2 частини: у володіння позивача перейшла квартира НОМЕР_1, а у володіння ОСОБА_7 - квартира НОМЕР_2, а також між співвласниками була поділена земельна ділянка по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого відповідач ОСОБА_3 як єдиний спадкоємець прийняв спадщину у вигляді 12 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Запорізькою районною державною нотаріальною конторою 22.04.2005 року за р. № 965, в якому зазначена загальна площа земельної ділянки - 2000 кв. м.

Отже, суд встановив, що на час приватизації відповідачем ОСОБА_3 земельної ділянки у 2005р. власниками будинку в рівних частках по 12 частині були позивач та відповідач.

Відповідно до рішення 15/1, прийнятого 10.11.2005р. Балабинською селищною радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 надано згоду на підготовку та збір технічних матеріалів і документів для безоплатної передачі у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства з уточненням її меж та розміру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення № 14/2, прийнятого 30.05.2006р. Балабинською селищною радою, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів та передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,05 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 видано державний акт серія ЯГ № 704269 на право власності на земельну ділянку площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення № 13/3, прийнятого 10.11.2005 р. Балабинською селищною радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 надано згоду на підготовку та збір технічних матеріалів і документів для безоплатної передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення № 10/7, прийнятого 30.05.2006р. Балабинською селищною радою Запорізького району Запорізької області, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів та передано ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,15 га (ріллі) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення ОСОБА_3 видано державний акт серія ЯГ № 704268 на право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а власником іншої 1/2 частини цієї ж земельної ділянки є Балабинська селищна рада.

Позивач у позові про визнання незаконними рішень Балабинської селищної ради №

14/2 від 30.05.2006р. та №10/7 від 30.05.2006р. та визнання недійсними державних актів про право власності ОСОБА_3 на дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, вказує на порушення його права як землекористувача цих земельних ділянок та співвласника домоволодіння, а також на порушення чинного законодавства при приватизації цих земельних ділянок.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині незаконності приватизації земельної ділянки розміром 0,15 га, суд вказував, що ОСОБА_3 приватизована тільки 1/2 частина земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, що не позбавляє позивача ОСОБА_4 права приватизувати другу половину цієї земельної ділянки, а тому вважав, що права позивача такою приватизацією не порушені.

Позивач ОСОБА_4 рішення суду в цій часині не оскаржував.

Задовольняючи позов в частині визнання незаконним рішення Балабинської селищної ради № 14/2 від 30.05.2006р. та визнання недійсним державного акту про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0500 га для ведення особистого селянського господарства, суд виходив із того, що між співвласниками домоволодіння існував порядок користування земельною ділянкою під домоволодінням, вона фактично була поділена між ними із встановленням паркану, але на порушення ст.ст. 103, 106, 198 ЗК України межі наданої відповідачу земельної ділянки не погоджувались з ОСОБА_4 як суміжним землекористувачем.

Проте такі висновки суду не відповідають наявним матеріалам справи та вимогам норм матеріального права.

Відповідно до вимог статті 16 ЗК УРСР 1970р., надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Згідно з вимогами статей 7, 19, 22 ЗК УРСР 1992р., право користування земельними ділянками у громадян виникає на підставі рішення відповідної ради народних депутатів та після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та отримання документу, що посвідчує таке право.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЗК України 2002р., громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. За вимогами ст. 125 цього ж кодексу приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

З аналізу земельного законодавства з питання набуття права користування на земельну ділянку слідує, що з 1970р. земельні ділянки в користування громадянам надаються за рішеннями органів місцевого самоврядування, а з 2002р. також за рішеннями органів виконавчої влади.

Як вбачається з документів, що містяться в матеріалах справи, в них відсутні відомості про відповідне рішення органу місцевого самоврядування, яким є Балабинська селищна рада, про надання в користування будь-кому із спадкодавців, яким належав житловий будинок, земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 площею 2000 кв. м.

Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні апеляційного суду представник Балабинської селищної ради Бутенко Л.А., яка є спеціалістом-землевпоряд-

ником та зазначила, що рішення ради народних депутатів про закріплення земельної діля-

нки розміром 20 соток, якими фактично користувались всі попередні власники будинку АДРЕСА_1, не приймалось.

Ці пояснення об»єктивно узгоджуються з документами. Так, у свідоцтві про право власності на спадщину за законом, виданому ОСОБА_4 22.08.1991р., зазначається про приналежність йому ? частки житлового будинку АДРЕСА_1, але нічого не зазначається про розмір земельної ділянки за цією адресою ( а.с. 5). В технічному паспорті, складеному станом на 09.07.1991р., в графі про відведений розмір земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням, не мається взагалі ніяких даних, що додатково підтверджує, що за цим домоволодінням земельна ділянка у відповідності до чинного на той час земельного законодавства не закріплювалась ( а.с. 45). Маються тільки відомості щодо фактичного використання земельної ділянки розміром 2000 кв. м, але за відсутності рішення селищної ради про надання його в користування, не можна вважати таке фактичне користування законним.

Вперше розмір земельної ділянки площею 2000 кв. м за вказаною адресою фігурує в свідоцтві про право власності на спадщину за законом від 22 квітня 2005р., виданому ОСОБА_3, згідно якого останній в порядку спадкування набув право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 49). Але з пояснень представника Балабинської селищної ради слідує, що рішення радою так і не приймалось, а в свідоцтво був внесений фактичний розмір земельної ділянки, яка в такому розмірі використовувалась спадкодавцями сторін у справі ще за їх життя.

За вказаних обставин, коли ані спадкодавцям позивача, ані йому особисто земельна ділянка площею 2000 кв. м в користування у встановлений законом спосіб не надавалась, рішення з цього питання розпорядником земельної ділянки не приймалось, відведення її в натурі на місцевості не відбувалось, документа, що посвідчує право користування нею у позивача не мається, то висновки суду про порушення права позивача приватизацією частини цієї земельної ділянки ОСОБА_3 є неспроможними, оскільки суперечать як матеріалам справи, так і нормам матеріального права.

Беручи до уваги викладене, колегія вважає, що у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 13 лютого 2014 року у цій справі скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення Балабинської селищної ради № 14/2 від 30.05.2006р. та визнання недійсним державного акту серії ЯГ № 704269 на право власності на земельну ділянку площею 0,500 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, виданого на ім.»я ОСОБА_3, та відмовити ОСОБА_4 в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кочеткова І.В.

Судді: Маловічко С.В.

Савченко О.В.