Ухвала

від 01.04.2014 по справі 826/15307/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15307/13-а ( в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Ренап» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2013 року у справі за його позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

АТЗТ «Ренап» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 року № 0005782280 та № 0005792280.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, АТЗТ «Ренап» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період із 05 по 08 квітня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 12 квітня 2013 року складено акт № 1070/22.8-15/21540953 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "РМА-Груп" за період із 01 січня по 31 грудня 2010 року.

На підставі акту перевірки, 26 квітня 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0005782280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13447,00 грн. за основним платежем та у розмірі 3361,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0005792280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16809,00 грн. за основним платежем та у розмірі 4202,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що суду не надано достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Судова колегія погоджується з такою позицією з наступних підстав.

Перевірку проведено на підставі наказу від 02 квітня 2013 року № 668/22.8-02 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ "Ренап" (код ЄДРПОУ 21540953)" та за наявності повідомлення від 02 квітня 2013 року № 4346/10/22.8-20, копії яких направлено позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення 02 квітня 2013 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку про надання поштових послуг та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про безпідставне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту на підставі документів, складених між позивачем та ТОВ "РМА-Груп", ґрунтуються на факті наявності у вказаного товариства ознак "фіктивності", що у свою чергу, свідчить про нездійснення ним господарських операцій, направлених на отримання результатів (економічних наслідків) від легальної фінансово-господарської діяльності.

Зокрема, у матеріалах справи міститься копія вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року у справі № 1-1198/11, з якої вбачається, що директора ТОВ "РМА-Груп" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Під час судового розгляду вказаної справи з'ясовано, що у червні 2010 року директор ТОВ "РМА-Груп" вступив у попередню змову з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, про перереєстрацію на своє ім'я вказаного товариства. Ці особи домовились, що директор ТОВ "РМА-Груп" буде тільки рахуватись на зайнятій посаді та не матиме відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

Директор ТОВ "РМА-Груп" у ході вчинення фіктивного підприємництва, а саме під час перереєстрації вказаного товариства без мети здійснення господарської діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, підробив офіційні документи ТОВ "РМА-Груп" з метою їх подальшого використання.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року у справі № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду від 14 листопада 2012 року № 2379/12/13-12 "Щодо застосування ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України", диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом з тим, розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Враховуючи викладені обставини, які свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "РМА-Груп", а також зважаючи, що представником позивача не надано, окрім копій видаткових та податкових накладних і платіжних доручень, інших доказів, які б свідчили про наявність та реальність таких операцій, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про безпідставне заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі та проголошені його представником в судовому засіданні, не спростовують рішення суду першої інстанції.

За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу «Ренап» - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.