Постанова

від 10.04.2014 по справі 804/3231/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 р. Справа № 804/3231/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Чемезової Н.В.

представника відповідача - Гребенюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Системний інтегратор" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Системний інтегратор" (далі - ПП "Системний інтегратор", Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська, Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2013 року №0002442290.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Системний інтегратор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АТМ» за вересень 2012 р., за результатами якої складено акт № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р. та виявлено порушення ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст.656 Цивільного кодексу України в частині недодержання позивачем в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено завищення суми податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у вересні 2012 р. від ПП «АТМ» на загальну суму 35 183,34 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 35 183,34 грн. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що в якості підстави для висновків щодо порушення Позивачем норм чинного податкового законодавства України Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська необґрунтовано та протиправно вказує у Акті перевірки про нереальність правочину ПП "Системний інтегратор" з ПП «АТМ» та порушення з боку Позивача норм цивільного права. Позивач не погоджується з встановленими податковим органом висновками акту перевірки. Оскільки ПП «Системний інтегратор» у повній відповідності до норм чинного законодавства було укладено та виконано умови договору з ПП «АТМ» та складено повний перелік необхідних первинних документів, які стали належною та достатньою підставою для визначення Позивачем об'єкту оподаткування та сплати податків. ПП "Системний інтегратор" та ПП «АТМ», будучи сторонами договору поставки в момент укладання правочину розраховували на визначені в такому договорі правові наслідки, настання яких було можливим, виконували умови вищевказаного договору, чим і підтвердили факт його укладення. Представник позивача окремо зазначав, що правочин ПП "Системний інтегратор" з ПП «АТМ» до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку, відсутні будь-які судові рішення, які набрали законної сили, за якими правочин, вчинений ПП "Системний інтегратор" з ПП «АТМ», визнаний відповідним судом недійсним, тому Відповідач неправомірно застосовує в даному випадку норми ст. 203 ЦК України, оскільки правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що підтверджується належними та достатніми первинними та іншими документами. Також представник позивача наголошував на тому, що законом не передбачена можливість визначення контролюючою установою під час проведення перевірки суб'єкта господарювання на підставі припущень, що відповідні господарські операції проведені з певними контрагентами було здійснено без наміру створення правових наслідків. Акт перевірки Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, не містить викладення та опису суті порушення, допущеного ПП "Системний інтегратор". В своїй основній частині зміст Акта перевірки зведений лише до ствердження про наявність порушень з боку інших осіб, які жодним чином не розкриваються через аналіз показників саме первинних документів. Окрім того, невідповідність ведення бухгалтерського обліку або інші винні дії контрагента та інших суб'єктів господарювання, вказаних в Акті перевірки, жодним чином не можуть свідчити про ступінь реальності і належного здійснення господарських операцій між ПП «АТМ» та саме ПП "Системний інтегратор". Враховуючи вищевикладене, ПП "Системний інтегратор", не погоджуючись з висновками перевірки, фактами та даними щодо порушень ПП "Системний інтегратор" норм Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України, що викладені у Акті перевірки № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р., вважає, що прийняте Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2013 р. № 0002442290 не відповідає та суперечить чинному законодавству України, а отже підлягає скасуванню. З огляду на вищевикладене представник позивача позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Системний інтегратор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АТМ» за вересень 2012 р., якоб було встановлено, що Позивачем до складу податкового кредиту включено податкові накладні від контрагента ПП «АТМ» в деклараціях з податку на додану вартіст за вересень 2012 року. В свою чергу до податкового органу надійшов акт №7198/22-4/22-4/24606641 від 21.12.12 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за період листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. Відповідно до зазначеної перевірки ПП «АТМ» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ПП «АТМ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям. Враховуючи те, що ПП «АТМ» фінансово-господарською діяльністю не займалось, а займалось діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вимоги, правочини між ПП "Системний інтегратор" від ПП «АТМ» на думку податкового органу не спричинили реального настання правових наслідків. З огляду на викладене Позивачем на порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у вересні 2012 р. від ПП «АТМ» на загальну суму 35 183,34 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 35 183,34 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. Враховуючи вищевикладене представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Позивач - Приватне підприємство "Системний інтегратор" (код ЄДРПОУ 36639955) перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній Державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

З 04.06.2013 року по 10.06.2013 року посадовою особою Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська на підставі наказу №634 від 03.06.2013 р., відповідно до п.79.2 ст.79, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Системний інтегратор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «АТМ» за вересень 2012 р.

За результатами перевірки було складено Акт № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р. (надалі - Акт перевірки), на підставі якого було встановлено порушення ПП "Системний інтегратор":

1. ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

2. п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п.201.1, 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено суму податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у вересні 2012 р. від ПП «АТМ» на загальну суму 35 183,34 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 35 183,34 грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними у Акті перевірки Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р., ПП «Системний інтегратор» були подані до податкової інспекції Заперечення на Акт перевірки вих. № 0713-1 від 12 липня 2013 р.

Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська вищевказані заперечення ПП "Системний інтегратор" залишені без задоволення, а Акт перевірки - без змін.

На підставі Акту перевірки № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р. Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення- рішення від 24 липня 2013 р. № 0002442290, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 43 979,18 грн., в тому числі: 35 183,34 грн. за основним платежем, 8 795,84 грн. за штрафними санкціям.

ПП «Системний інтегратор», не погоджуючись з винесеними Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська вищевказаним податковим повідомленнями-рішенням, подало до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області Скаргу від 11.09.2013 року №0913-4 на податкове повідомлення- рішення від 24 липня 2013 р. № 0002442290.

Рішенням від 06 листопада 2013 р. № 3688/10/04-36-10-04-09 про результати розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишило без змін податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 24 липня 2013 р.№0002442290, а скаргу ПП "Системний інтегратор" - без задоволення.

Не погоджуючись з винесеним ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Рішенням від 06 листопада 2013 р. № 3688/10/04-36-10-04-09 ПП «Системний інтегратор» подало до Міністерства доходів і зборів України Скаргу від 19.11.2013 року №1113-7 на Рішення Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 06 листопада 2013 р. №3688/10/04-36-10-04-09.

Рішенням від 23 січня 2014 р. № 1198/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинних скарг, залишило без змін, а скаргу ПП "Системний інтегратор" - без задоволення.

Судом встановлено, що Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська в якості обґрунтування своїх доводів посилається на акт №7198/22-4/22-4/24606641 від 21.12.12 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за період листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, якою було встановлено, що ПП «АТМ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у ПП «АТМ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам покупцям.

Враховуючи те, що ПП «АТМ» фінансово-господарською діяльністю не займалось, а займалось діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вимоги Відповідач прийшов до висновку, що правочини між ПП "Системний інтегратор" від ПП «АТМ» не спричинили реального настання правових наслідків.

Вищенаведена позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини з ПП «АТМ» на підставі договору поставки № 0912-1 від 10.09.2012 р. із специфікацією (копія міститься в матеріалах справи). Фактичне здійснення господарських операцій сторонами за зазначеним договором у спірний період підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які надавалися до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: видаткова накладна № 3433 від 10.09.2012 р. та податкова накладна № 387 від 10.09.2012 р. на суму 56 279,44 грн., в т.ч. ПДВ 9 379,91 грн.; видаткова накладна № 3434 від 11.09.2012 р. та податкова накладна № 388 від 11.09.2012 р. на суму 59 126,17 грн., в т.ч. ПДВ 9 854,36 грн.; видаткова накладна № 3435 від 14.09.2012 р. та податкова накладна № 389 від 14.09.2012 р. на суму 49 677,11 грн., в т.ч. ПДВ 8 279,52 грн.; видаткова накладна № 3436 від 17.09.2012 р. та податкова накладна № 390 від 17.09.2012 р. на суму 46 017,29 грн., в т.ч. ПДВ 7 669,55 грн. Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 19.09.2012 р. на суму 211 100,00 грн., в т.ч. ПДВ 35 183,33 грн. Вищенаведена операція відображена ПП "Системний інтегратор" в бухгалтерському та податковому обліку. Згідно п. 2.1. договору поставки № 0912-1 від 10.09.2012 p. Продавець здійснює передачу товару Покупцю в строк не пізніше 28 днів з дати підписання вищевказаного договору. На виконання договірних зобов'язань товар доставлявся продавцем покупцю автомобільним транспортом партіями, кожна з яких була оформлена сторонами відповідною видатковою накладною: партія товару, поставка якого була здійснена 10 вересня 2012 p., оформлена видатковою накладною № 3433 від 10.09.2012 р.; партія товару, поставка якого була здійснена 11 вересня 2012 p., оформлена видатковою накладною № 3434 від 11.09.2012 р.; партія товару, поставка якого була здійснена 14 вересня 2012 p., оформлена видатковою накладною № 3435 від 14.09.2012 р.; партія товару, поставка якого була здійснена 17 вересня 2012 p., оформлена видатковою накладною № 3436 від 17.09.2012р. Конкретне місце поставки товару було узгоджено сторонами та визначено за місцем розташування складського приміщення Позивача (фотозображення складського приміщення містяться в матеріалах справи), яке було спеціальним чином улаштовано за місцезнаходженням ПП "Системний інтегратор" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Донецьке шосе, буд. 121, кв. 238 (відповідно до діючого на той час Статуту ПП "Системний інтегратор", зареєстрованого 26.08.2009 р. № запису 1 224 102 0000 047292).

Посилання відповідача на те, що видаткові накладні підписані невизначеною особою, спростовуються з огляду на наступне.

Видаткові накладні № 3433 від 10.09.2012 p., № 3434 від 11.09.2012 p., № 3435 від 14.09.2012 p., № 3436 від 17.09.2012 р. з боку Позивача були підписані Директором ПП "Системний інтегратор" ОСОБА_3, яка, діючи на підставі Статуту ПП "Системний інтегратор", зареєстрованого 26.08.2009 р. № запису 1 224 105 0000 047292, підписала договір поставки № 0912-1 від 10.09.2012 р. та інші документи за правочином з ПП «АТМ», а її підпис скріплено печаткою ПП "Системний інтегратор". Засвідчені належним чином копії документів про обрання Директора ПП "Системний інтегратор" - Рішення засновника ПП "Системний інтегратор" № 1 від 25.08.2009 р. та Наказу № 1 від 26.08.2009 р. містяться в матеріалах справи.

В зв'язку з вищевикладеним необхідності у наданні та зазначенні у видаткових накладних № 3433 від 10.09.2012 p., № 3434 від 11.09.2012 p., № 3435 від 14.09.2012 p., №3436 від 17.09.2012 р. про довіреність, як підтвердження повноважень підписанта, немає.

Також той факт, що видаткові накладні № 3433 від 10.09.2012 p., № 3434 від 11.09.2012 p., № 3435 від 14.09.2012 p., № 3436 від 17.09.2012 р. були підписані саме ОСОБА_3, підтверджується Висновком експертного дослідження Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру від 08.04.2014 р. № 56/4, в якому зазначено, що підписи в графі «Отримав (ла)» розміщені в видатковій накладній № 3433 від 10.09.2012 p., видатковій накладній № 3434 від 11.09.2012 p.. видатковій накладній № 3435 від 14.09.2012 p., видатковій накладній № 3436 від 17.09.2012 p., виконані гр. ОСОБА_3, а не іншою особою (копія висновку експертного дослідження міститься в матеріалах справи).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що не зазначення посади та ПІБ підписанта ПП "Системний інтегратор" у видаткових накладних № 3433 від 10.09.2012 p., № 3434 від 11.09.2012 p., № 3435 від 14.09.2012 p., № 3436 від 17.09.2012 р. жодним чином не може вплинути на їх дійсність, реальність здійснення господарських операцій, що підтверджені цими документами, та законодавчо обумовлену обов'язковість відображення відповідних операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Адже оформлені ПП «АТМ» та Позивачем первинні документи дають змогу ідентифікувати контрагента Позивача та сам товар, містять достатні дані про зміст господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому та бухгалтерському обліку, а такому не можуть бути самі по собі підставою для неможливості включення сум ПДВ за такою операцією до податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду у справах №К-60198/09 від 15 березня 2012 p., № К-20630/10 від 21 червня 2012р., № К/800/7790/13 від 17 липня 2013 р.

В свою чергу поставлене ПП «АТМ» по Договору поставки № 0912-1 від 10.09.2012 р. обладнання було використано ПП "Системний інтегратор" у власній господарській діяльності, а саме: в ході виконання договірних зобов'язань по монтажу, лаштуванню, наладці системи контролю доступу на об'єктах ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» за Договором підряду № 1807-1 (11522-00) від 18.07.2012 р. (06.08.2012 р.) (копія міститься в матеріалах справи). Виконання сторонами взаємних зобов'язань за вказаним договором підтверджують складені належним чином та достатні первинні документи: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. (ф.КБ-3), Акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 р. (ф.КБ-2в), Акт вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт, податкова накладна № 10 від 11.09.2012 р. з розрахунком коригувань № 12 від 15.11.2012 p., податкова накладна № 11 від 26.10.2012 p. (копії містяться в матеріалах справи). Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 121073 від 11.09.2012 р. та №142322 від 21.12.2012 р.

Як на час укладення вищевказаних правочинів Позивача із ПП «АТМ» так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В акті перевірки позивача зазначено, що ПП "Системний інтегратор" у перевіряємий період був платником ПДВ згідно свідоцтва від 07.10.2009 р. №100248674, зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Окрему увагу суд вважає за необхідне звернути на ту обставину, що відповідач складаючи акт перевірки № 2334/227/36639955 від 17 червня 2013 р. керувався актом перевірки контрагента позивача з його контрагентами: акт №7198/22-4/22-4/24606641 від 21.12.12 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та реконструкція» за період листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за період червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за період вересень 2011 року, БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Суд вважає посилання відповідача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача з його контрагентами безпідставним, оскільки з аналізу норм права вбачається, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р. №К/9991/32048/12.

Суд звертає увагу, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що на підтвердження факту виконання умов договору поставку №0912-1 від 10.09.2012 р. ПП «АТМ» було виписано на адресу ПП "Системний інтегратор" податкові та видаткові накладні. Позивач до матеріалів справи надав платіжне доручення, яке в повній мірі підтверджують витрати понесені позивачем в результаті оплати по договором, укладеним з ПП «АТМ».

На момент складання вказаних документів ПП "Системний інтегратор" та ПП «АТМ» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових накладних та видаткових накладних. Наведені документи відповідають вимогам Закону № 996 - вони складені на паперових носіях, мають всі необхідні реквізити, передбачені нормами даного закону, підписані відповідальними особами та скріплені печатками сторін, що брали участь у здійсненні господарської операції та підтверджують факт надання ПП «АТМ» позивачу ТМЦ, які в подальшому були використані позивачем в своїй господарській діяльності.

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що ПП "Системний інтегратор" мав достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих товарів до складу валових витрат.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем ст.ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ПП «АТМ» договір не віднесено законом до нікчемного, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ПП "Системний інтегратор" та ПП «АТМ» при вчиненні угоди були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ПП "Системний інтегратор" та ПП «АТМ» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ПП "Системний інтегратор" було відомо про порушення ПП «АТМ» та його постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваними правочинами, реально настали для всіх сторін цих угод (позивачем було отримано товар, а постачальником отримані кошти за наданий товар).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ПП «АТМ» та відображенні таких операцій в податковому обліку ПП "Системний інтегратор" мети суперечної інтересам держави та суспільства.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем та його контрагентом не мають реального характеру через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2013 року №0002442290.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Системний інтегратор" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2013 року №0002442290.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Системний інтегратор" судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 квітня 2014 року.

Суддя І.В. Юхно