Постанова

від 01.04.2014 по справі 815/7769/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7769/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Федусика А.Г.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання - Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Охоронно-детективне агентство «Форт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Охоронно-детективне агентство «Форт» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

08.11.2013р. приватне підприємство «Охоронно-детективне агентство «Форт» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.11.2013р. № 0004802202 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 63 499 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 50 799 грн. та штрафними санкціями в розмірі 12 700 грн., та № 0004792202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66 674 грн., в т.ч. за основним платежем на 53 339 грн. та штрафними санкціями - 13 335 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій по отриманню послуг від ТОВ «ОФ «Оплот» є неправомірними, оскільки позивач отримав послуги, використав у своїй господарській діяльності, що підтверджується первинними документами.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що господарські операції позивача з ТОВ «ОФ «Оплот» підпадають під ознаки нікчемності. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Охоронно-детективне агентство «Форт» ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, та прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачається з матеріалів справи наступні обставини.

Проведеною ДПІ документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП «Охоронно-детективне агентство «Форт» взаємовідносин з ТОВ «ОФ «Оплот» за лютий 2012р., за результатами якої 18.10.2013р. складений акт № 39/22-213/35640378-659, встановлено порушення ст.139 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 53 339 грн., а також порушення ст.198 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 50 799 грн.

В обґрунтування своїх доводів ДПІ в акті перевірки зазначала, що в зв'язку з неможливістю здійснити зустрічну звірку контрагента позивача - ТОВ «ОФ «Оплот», а також відсутністю цього підприємства за місцезнаходженням, відсутністю в нього умов для ведення діяльності, господарські операції позивача з цими контрагентами підпадають під ознаки нікчемності.

За висновками акту перевірки 01.11.2013р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 0004802202 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 63 499 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 50 799 грн. та штрафними санкціями в розмірі 12 700 грн., та № 0004792202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66 674 грн., в т.ч. за основним платежем на 53 339 грн. та штрафними санкціями - 13 335 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності доводів ДПІ щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «ОФ «Оплот» та обґрунтованості прийнятих ППР.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту та валових витрат у періоді, що перевірявся, визначається ст.ст.138,139,198 ПК України, відповідно до яких не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами (розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), а також суми витрат на придбання або виготовлення товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Під час проведення перевірки на підтвердження правильності формування податкового кредиту та валових витрат у лютому 2012р. та реальності господарських операцій з ТОВ «ОФ «Оплот» позивачем надані: копія договору № 01/11-01 від 01.11.2009р., відповідно до якого ТОВ «ОФ «Оплот» зобов'язується перед ПП «О-ДА «Форт» забезпечити охорону об'єктів за визначеним переліком адрес, додаткові угоди № 3 та № 4 від 01.02.2012р. до договору від 01.11.2009р., якими визначений перелік об'єктів для здійснення охорони протягом лютого 2012р. із зазначенням вартості послуг, акти надання послуг, податкові накладні. Також позивачем наданий договір № 1/3-11/1 від 01.03.2011р., відповідно до якого позивач отримує в суборенду у ТОВ «ОФ «Оплот» обладнання зовнішнього спостереження. Згідно додатку до договору в суборенду передаються 20 шт. відеокамер та 20 шт. відеорегістраторів. Відповідно до п.5.1 договору строк його дії встановлений до 01.03.2012р. На виконання цього договору у лютому 2012р. позивачем наданий акт здачі-прийняття робіт, податкова накладна, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631, якими підтверджується факт оплати наданих послуг.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних цим контрагентом-постачальником, а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Доводячи реальність господарських операцій з ТОВ «ОФ «Оплот» позивач надав копію ліцензії № 343435 серії АВ, яка видана ТОВ «ОФ «Оплот» 02.08.2007р. МВС України на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності у період з 02.08.2007р. по 02.08.2012р.

Необхідність укладання для позивача договорів про надання послуг з охорони об'єктів із зазначеним контрагентом викликана відсутністю у позивача достатніх власних трудових ресурсів для виконання основного виду діяльності - діяльність приватних охоронних служб (КВЕД 80.10) по охороні об'єктів згідно договорів, укладених позивачем із ТОВ «Стікон», ТОВ «Автомобільний Дім Одеса», ВАТ «Одеса-Авто», КУ «Одеський академічний український музикально-драматичний театр ім.В.С.Василька».

Судова колегія звертає увагу, що податковим органом не встановлено з боку позивача порушень податкового законодавства при врахування сум по господарським операціям з ТОВ «ОФ «Оплот» по іншим звітним періодам, враховуючи, що договірні відносини існували тривалий час.

На спростування доводів податкового органу, що вчинені господарські операції позивача з ТОВ «ОФ «Оплот» не спрямовані на реальне настання наслідків, позивачем підтверджений факт оплати наданих послуг, що підтверджує дійсний намір сторін на зміну їх майнового стану.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання послуг від ТОВ «ОФ «Оплот» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Таким чином, ДПІ не довела наявність умислу у сторін по договору при його укладанні та виконанні на порушення публічного порядку, посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Наведене свідчить про відсутність підстав для визнання укладених договорів позивача з його контрагентом нікчемними.

Відповідачем не надано доказів визнання недійсними зазначених правочинів, які за своєю природою є оспорюваними.

Крім посилань на акт ДПІ від 30.10.2012р. № 45588/7/22-5/11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОФ «Оплот» в зв'язку із незнаходженням підприємства за місцем реєстрації, відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання товарів у цього контрагента. В той же час зазначений акт ДПІ не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Судова колегія звертає увагу, що згідно даних акту ДПІ від 30.10.2012р. № 45588/7/22-5/11 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОФ «Оплот» вбачається, що останній задекларував свої зобов'язання по операціям з ПП «О-ДА «Форт» (а.с.93-97).

Доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, що відсутність у контрагента позивача достатніх трудових ресурсів позбавляла останнього здійснювати виконання послуг по охороні об'єктів, судова колегія вважає такими, що є недостатніми для здійснення висновків про нереальність проведених господарських операцій.

Так, за звітними даними за 1 квартал 2012р. у ТОВ «ОФ «Оплот» рахувалось 7 осіб. Дійсно, виконання умов договору, укладеного з позивачем на охорону об'єктів, вимагало наявність значно більшої кількості працівників.

Разом з цим, судова колегія погоджується з доводами позивача про його необізнаність стосовно реальної кількості осіб, які рахувались за ТОВ «ОФ «Оплот», та можливого порушення останнім вимог податкового законодавства щодо залучення до виконання робіт по договору неофіційно найнятих осіб.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини незаконної діяльності свого контрагента на момент проведення з ним господарських операцій, в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальне вчинення господарських операцій з ТОВ «ОФ «Оплот».

Судова колегія також враховує пояснення позивача, що орендуючи у ТОВ «ОФ «Оплот» обладнання спостереження, він використовував його при виконання договорів охорони об'єктів із ТОВ «Стікон», ТОВ «Автомобільний Дім Одеса», ВАТ «Одеса-Авто», КУ «Одеський академічний український музикально-драматичний театр ім.В.С.Василька». Здійснюючи охорону об'єктів, позивач не надавав послуги по відеоспостереженню. Спосіб та методи здійснення охорони та нагляду за об'єктами входять до обов'язків охоронного підприємства, тому не потребують окремого визначення в договорі. Крім того, встановлення та демонтаж зазначеного обладнання не потребувало спеціальних знань та кваліфікації та здійснювалось охоронцями ПП «О-ДА «Форт».

Тому, судова колегія приходить до висновку, що доводи суду першої інстанції про нереальність договору суборенди обладнання в зв'язку із відсутністю у договорах на охорону об'єктів відомостей про використання та встановлення такого обладнання, доказів оплати цих робіт, не ґрунтуються на належних доказах.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу та суду першої інстанції про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ОФ «Оплот» ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для визнання законним рішення про зменшення податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум по господарським операціям з цим контрагентом. Отже, винесені спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, судова колегія скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову про задоволення позову.

Згідно ст.94 КАС України судова колегія стягує з Державного бюджету України на користь позивача всі здійснені ним та документально підтверджені судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що позивачем оплачений судовий збір при подачі позову в розмірі 208,28 грн. та при подачі апеляційної скарги в розмірі 913,50 грн., всього в розмірі 1 121,78 грн., який і підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Охоронно-детективне агентство «Форт» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про задоволення позову приватного підприємства «Охоронно-детективне агентство «Форт».

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 01.11.2013р. № 0004802202 та № 0004792202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Охоронно-детективне агентство «Форт» (код за ЄДРПОУ 35640378) судовий збір в розмірі 1 121 (одну тисячу сто двадцять одну) грн. 78 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: А.Г.Федусик

Суддя: К.В.Кравченко