Рішення

від 15.04.2014 по справі 904/567/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.14р. Справа № 904/567/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вівастрол", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південспецбуд", м. Запоріжжя

Відповідача-2: Приватного підприємства "Нормер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 90 894,49 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Деркунський К.Л., довіреність № б/н від 31.05.2013 р.

Від відповідача-1: Бичков В.В., дов. б/н від 07.03.2014р.

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» та Приватного підприємства «Номер» солідарно заборгованість за поставлені товари в сумі 85 147,47 грн., пені - 3 905,81 грн., 3% річних - 901,34 грн., інфляційних втрат - 939,87 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем-1 умов договору поставки №1609/04 від 13.09.13р. та відповідачем-2 - умов договору поруки № 1609/04 від 13.09.13р. в частині оплати за відповідача-1.

Позивачем 03.03.2014р. через канцелярію суду надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій він просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» та Приватного підприємства «Нормер» солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» заборгованість за поставлений товар у сумі 200,00 грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» заборгованість за поставлені товари у сумі 84 947,47 грн., пеню - 3 905,81 грн., 3% річних - 901,34 грн., втрат від інфляції - 939,87 грн. та судові витрати по справі у розмірі 1 827,00 грн.

Свою заяву позивач мотивує тим, що 16.09.13р. між ним та ПП «Нормер» було укладено додаткову угоду№1 до договору поруки № 1609/04, якою зменшено обсяг відповідальності ПП «Нормер» , як поручителя перед ТОВ «Вівастрол» до 200,00грн.

Враховуючи, що заява про уточнення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач-1 надав відзив на позов в якому проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що

- Акти про надання автопослуг з перевезення вантажу не відносяться до спірного договору поставки, а відносини з перевезення між сторонами регулюються іншим договором,

- позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки договір поруки забезпечує зобов'язання виключно за договором постачання та не стосується стягнення вартості перевезень,

- заявляючи позовні вимоги про стягнення автопослуг, позивач не надав доказів виконання цих послуг,

- обсяг поставленого товару за двома видатковими накладними приймався позивачем формально та не переважувалася, а станом на дату розгляду справи між сторонами ведуться переговори про залучення експерта для встановлення дійсного обсягу поставленого товару.

Викладені обставини відповідач-1 вважає підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідач - 2 до судового засідання не заявився, направив до суду заяву про визнання позову, у якій позовні вимоги визнає частково у розмірі 200,00 грн. на підставі Додаткової угоди №1 до Договору поруки від 13.09.2013р. № 1609/04 та просить розглянути справу без його участі.

Розгляд справи відкладався з 18.02.2014р. до 11.03.2014р., з 11.02.2014р. до 24.03.2014р., з 24.03.2014р. до 14.04.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В судовому засіданні 14.04.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівастрол" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південспецбуд" (далі - покупець, відповідач-1) був укладений договір поставки №1609/04 (далі - договір).

Відповідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується на протязі дії даного договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (далі за текстом товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на встановлених договором умовах.

Найменування, одиниця виміру товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його співвідношення (асортимент, номенклатура), визначається за всіма видатковими накладними відповідно до умов договору на протязі його дії (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 1.3. Договору загальна сума договору складає суму цін товару, вказаних у видаткових накладних протягом дії договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що датою передачі і моментом переходу до покупця право власності на товар вважається дата передачі товару покупцю за накладною.

Передача товару здійснюється на умовах поставки СРТ - об'єкт покупця: «Реконструкція дренажно - паводкового каналу «Гнилокиш» на ділянці від Донецького шосе до р. Дніпро в районі Центрального мосту» м. Дніпропетровськ, безпосередньо покупцю або його представнику за довіреністю (п.3.2. Договору).

Відповідно п. 4.1. Договору ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і становить 152,87 грн. за 1 м3, де ПДВ - 25,48 грн. Вартість транспортування товару внесена в її ціну.

Відповідно до матеріалів справи, Позивачем умови договору виконано у повному обсязі, поставлено відповідачу -1 товар на загальну суму 85 147,47 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2-00000006 від 16.09.2013р. на суму 2 509,92 грн. (а.с. 21), актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2-00000036 на суму 7 120,76 грн. (а.с. 23), видатковою накладною № 2-00000007 від 23.09.2013р. на суму 19 680,96 грн. (а.с. 24), актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2-00000037 на суму 55 835,83 грн. Отримання товару по вказаним видатковим накладним підтверджується підписом повноважного представника (довіреності № 04/09 від 16.09.2013р. (а.с. 22) та № 05/09 від 23.10.2013р. (а.с. 25)) та відтиском печатки підприємства відповідача -1.

Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на умовах цього договору вартість товару на рахунок постачальника протягом 3 календарних днів (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 8.5. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та закінчується 13.09.2014р.

Відповідач-1 за поставлений товар не розрахувався.

Як наслідок, за відповідачем-1 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 85 147,47 грн.

Враховуючи не оплату відповідачем -1 отриманого по Договору товару, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України)

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача -1 основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 3 905,81 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами - 901,34 грн. за період з 17.09.2013р. по 29.01.2014р. та інфляційні втрати - 939,87 грн. за період жовтень - грудень 2013р.

Відповідно до п. 6.1. Договору сторона, яка не виконує свої зобов'язання, взяті на себе відповідно до умов цього договору, несе відповідальність у порядку та в розмірах, визначених цим договором та чинним законодавством України.

За порушення строків розрахунку за поставлений товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості за кожен день прострочення оплати (п. 6.5. Договору).

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені встановив, що розмір пені, яка підлягає до стягнення за період прострочення з 17.09.2013р. по 29.01.2014р. складає 3 905,81 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат за період прострочення з жовтня по грудень 2013р. та 3% річних за період з 17.09.2013р. по 29.01.2014р., судом встановлено, що до стягнення підлягає 939,87 грн. інфляційних втрат та 901,34 грн. - 3% річних.

Враховуючи викладене до стягнення підлягає 90 894,49 грн., з яких: 85 147,47 грн. - сума основного боргу, 3 905,81 грн. - пеня, 901,34 грн. - 3% річних та 939,87 грн. - інфляційні втрати.

На забезпечення виконання відповідачем-1 його зобов'язань по договору поставки №1609/04 від 13.09.2013р. між Приватним підприємством «Нормер» (далі - поручитель, відповідач -2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (далі - кредитор, позивач) було укладено договір поруки № 1609/04 від 13.09.2013р. (далі - договір поруки).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку товариством з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» (69041, Запорізька область, м. Запоріжжя, провулок Вологодський, будинок 30, код ЄДРПОУ 34975625, надалі іменується боржник) перед кредитором за договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р., укладеним між кредитором та боржником, (надалі іменується договір постачання № 1609/04 від 13.09.2013р.). Поручитель зобов'язується сплатити кредиторові вартість всього товару, отриманого боржником, а також, включаючи, але не обмежуючись, штрафні санкції, пеню, інші витрати передбачені договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р., додатками та додатковими угодами до нього (п.1.1. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений із змістом вищезазначеного договору постачання № 1609/04 від 13.09.2013р.

Пунктом 2.1. Договору поруки встановлено, що у разі порушення боржником обов'язків за договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р. поручитель відповідає перед кредитором солідарно, тобто кредитор вправі на власний розсуд пред'явити вимогу про сплату вартості отриманих боржником послуг за вказаним договором поставки № 1609/04 від 13.09.2013р. до боржника або до поручителя, або до обох одночасно.

Поручитель відповідає перед кредитором по всій вартості товару, що має бути оплачений за вказаним договором поставки № 1609/04 від 13.09.2013р., включаючи, сплату штрафних санкцій, пені, інших втрат передбачених договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р. (надалі іменується сума боргу) (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору поруки у разі несплати боржником вартості отриманого товару протягом строків передбачених вказаним договором поставки № 1609/04 від 13.09.2013р., додатками та додатковими угодами до нього, кредитор вправі пред'явити вимогу про сплату платежів, що мають бути сплачені, до поручителя.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених статтею 559 Цивільного кодексу України (п.п. 5.1., 5.2. Договору поруки).

16.09.2013р. Приватним підприємством «Нормер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки від 13.09.2013р. № 1609/04, відповідно до п. 1 якої сторони керуючись чинним законодавством України, домовились на підставі п.п. 6.4. п. 6 Договору поруки внести зміни до п.п.1.1. пункту 1, п.п. 2.2. пункту 2 Договору поруки та викласти їх в наступній редакції:

Пункт 1.1. пункту 1 Договору поруки:

«В порядках та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язків товариством з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» (69041, Запорізька область, місто Запоріжжя, провулок Вологодський, будинок30, код ЄДРПОУ 34975625, надалі іменується «Боржник») перед Кредитором за Договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р., укладеним між Кредитором та Боржником, (надалі іменується «Договір поставки № 1609/04 від 13.09.2013року»). Поручитель зобов'язується сплатити Кредиторові загальну суму у розмірі 200.00 грн. у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за Договором поставки № 1609/04 від 13.09.2013р., додатками та додатковими угодами до нього.»

Підпункт 2.2. пункту 2 Договору поруки:

«Поручитель відповідає перед Кредитором у обсязі зазначеному у п.п. 1.1. пункту 1 Договору поруки.»

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 статті 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем на адресу відповідача-2 направлена вимога від 20.01.2014р. (а.с. 57), в якій позивач вимагає сплатити на його рахунок суму боргу 85 147,47 грн.

Враховуючи, що Договором поруки в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору поруки від 13.09.2013р. № 1609/04 (п.1.1.) передбачена відповідальність поручителя (відповідача-2) перед кредитором (позивачем) у сумі 200,00 грн. у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за Договором постачання № 1609/04 від 13.09.2013р., то слід стягнути частину суми основного боргу у розмірі 200,00 грн. солідарно (п.1.1. Договору поруки в редакції Додаткової угоди № 1).

Заперечення відповідача судом не приймаються з наступних підстав.

- Щодо віднесення Актів про надання автопослуг з перевезення вантажу не до спірного договору:

Відповідно до п.4.1. Договору поставки ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і становить 152,87 грн. за 1 м3 , де ПДВ - 25,48 грн. Вартість транспортування товару внесена в її ціну.

Згідно видаткової накладної від 16.09.13р. № 2-00000006 відповідач-1 по довіреності № 04/09 від 16.09.13р. отримав від позивача шлак металургійний ніздрюватий у кількості 63 м3 на суму 2 509,92 грн. та по довіреності 23.09.13р. № 06/09 за видатковою накладною від 23.09.13р. № 2-00000007 - у кількості 494 м3 на суму 19 680,96 грн . (а.с.21,22, 24, 25) .

Згідно Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2-00000036 вартість автопослуг з перевезення товару за видатковою накладною № 2-00000006 склала 7 120,76грн. (а.с. 23), та згідно Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2-00000036 на суму 7 120,76 грн. вартість автопослуг з перевезення товару за видатковою накладною № 2-00000007 склала 55 835,83 грн . (а.с.26).

Отже, загальна вартість товару поставленого та перевезеного за накладною від 16.09.13р. № 2-00000006 склала 2 509,92 грн. + 7 120,76 грн. = 9 630,68 грн . , а загальна вартість товару поставленого та перевезеного за накладною від 23.09.13р. за видатковою накладною від 23.09.13р. № 2-00000007 становить 19 680,96 грн. + 55 835,83 грн. = 75 516,79 грн.

Тобто, ціна 1 м.куб. продукції складає:

- за видатковою накладною від 16.09.13р. № 2-00000006 - 9 630,68 грн. : 63 м3 = 152, 87 грн.,

- за видатковою накладною від 23.09.13р. № 2-00000007 - 75 516,79 грн. : 494 м3 = 152 , 87 грн.

Враховуючи викладене, вартість 1 м3, поставленого за спірними видатковими накладними становить 152,87 грн., що відповідає вимогам п.4.1. Договору поставки.

Також слід зазначити, що умовами Договору поставки не заборонено виставлення покупцю для оплати окремо вартості поставленого товару та вартості його транспортування.

- Щодо ненадання позивачем доказів виконання послуг з транспортування:

Як вбачається з матеріалів справи Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) підписані з боку Відповідача-1 директором ТОВ «Південспецбуд» та завірені печаткою підприємства.

До того ж відповідач-1 не заперечує проти отримання товару за Договором поставки, а доказів поставки товару іншими засобами відповідач-1 суду не надав.

Отже факт виконання позивачем послуг з транспортування за Договором поставки № 1609/04 від 13.09.2013р., підтверджений матеріалами справи.

- Заперечення відповідача-1 щодо порушення позивачем правила об'єднання позовних вимог, оскільки договір поруки забезпечує зобов'язання виключно за договором постачання та не стосується стягнення вартості перевезень спростовується вищевикладеним.

- Заперечення відповідача-1 щодо невизначеності дійсного обсягу поставленого товару також не приймаються судом на підстави нижченаведеного.

Згідно ч. 1 ст. 680 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу

Приписами ст. 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993р. N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо -технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6) та якістю (П-7), а також договором.

Так, відповідно до п.3.4. Договору поставки, у випадку передачі товару неналежної якості або не в повній комплектності, сторони складають акт приймання товару та акт про недоліки.

Доказів складання таких актів відповідачем-1 суду не надано, як і не надано доказів приймання товару відповідно до вимог Інструкції П-6.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, а відповідачем-1, всупереч вимогам законодавства, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростовано, заборгованість не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають повному задоволенню з солідарним стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» та Приватного підприємства «Нормер» частини заборгованості за поставлені товари в сумі 200,00 грн.; та стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» частини заборгованості за поставлені товари в сумі 84 947,47 грн., пені - 3 905,81 грн., 3% річних - 901,34 грн., інфляційних втрат - 939,87 грн.

Позивач також просить стягнути солідарно з відповідача -1 та відповідача - 2 витрати по сплаті судового збору.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Солідарне стягнення судових витрат господарським процесуальним законодавством не передбачено.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як вже зазначалося вище, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, протягом розгляду справи ні Відповідач-1, ні Відповідач -2 не виконали своїх обов'язків щодо погашення боргу за жодним з договорів, у зв'язку з чим суд задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає, що оскільки вина, як Відповідача-1 так і Відповідача -2 матеріалами справи підтверджена, позовні вимоги як відносно відповідача-1 так і відносно Відповідача-2 задоволено на 100%, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору, тобто по 913,50 грн. на Відповідача-1 та на Відповідача -2.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 553, 610, 611, 625, 655, 663 Цивільним кодексом України, ст.ст. 193, 230-232 Господарським кодексом України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» (69041, м. Запоріжжя, провулок Вологодський, буд 30, код ЄДРПОУ 34975625) та Приватного підприємства «Нормер» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, код ЄДРПОУ 36840461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, к. 113, код ЄДРПОУ 34410422) суму основного боргу у розмірі 200,00 грн . (двісті грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південспецбуд» (69041, м. Запоріжжя, провулок Вологодський, буд 30, код ЄДРПОУ 34975625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, к. 113, код ЄДРПОУ 34410422) суму основного боргу у розмірі 84 947,47 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок сім грн. 47 коп.), пені - 3 905,81 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ять грн. 81 коп.), 3 % річних - 901,34 грн. (дев'ятсот одна грн. 34 коп.), інфляційних втрат - 939,87 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 87 коп.), витрати по сплаті судового збору - 913,50 грн . (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «Нормер» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, код ЄДРПОУ 36840461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівастрол» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 74, корп. А-4, к. 113, код ЄДРПОУ 34410422) витрати по сплаті судового збору - 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 16.04.2014р.