Рішення

від 10.04.2014 по справі 924/207/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2014 р.Справа № 924/207/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, м. Хмельницький

до Хмельницького районного споживчого товариства, с. Розсоша, Хмельницький район

про відшкодування шкоди в розмірі 6713,03 грн.

Представники сторін:

позивача: Атаманюк Л.В. - за довіреністю №134/06 від 08.01.2014р.

відповідача: Мазур А.А. - голова правління (у судовому засіданні 02.04.2014р.)

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 10.04.2014р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій Хмельницького районного споживчого товариства та відшкодування завданої шкоди в розмірі 6713,03 грн.

Ухвалою від 24.02.2014р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Хмельницького районного споживчого товариства припинено. Предметом спору є відшкодування завданої шкоди в розмірі 6713,03 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилався на ті обставини, що внаслідок надання відповідачем довідки, що містила недостовірну інформацію, громадянину ОСОБА_3 управлінням ПФУ за період з 01.02.2010р. по 30.09.2010р. була надмірно виплачена сума пенсії в загальному розмірі 6609,92 грн. та витрати на виплату та доставку даної пенсії в сумі 103,11 грн.

Відзначає, що згідно довідки №79 від 22.04.2010р., виданої відповідачем, ОСОБА_3 працював повний робочий день в Хмельницькому виробничому комплексі і виконував обслуговування аміачно-холодильної установки. Підставою для видачі даної довідки зазначено первинні документи, а саме відомості про заробітну плату та книга наказів у відділі кадрів.

Відповідач у відзиві на позов та у судовому заіданні проти позову заперечив. Повідомив, що Хмельницький виробничий комплекс був окремим юридичним підприємством із власним розрахунковим рахунком, статутом та печаткою. ОСОБА_3 не приймався та не звільнявся з роботи правлінням Хмельницького районного споживчого товариства. Згідно постанови №319 від 20 серпня 1999 року правління Хмельницької облспоживспілки п. 1 передано з балансу Чорноострівського торгово-заготівельного виробничого підприємства Хмельницького райспоживтовариства цілісний майновий об'єкт - Хмельницький виробничий комплекс в с.Мацьківці на баланс правління облспоживспілки в зв'язку з чим правління Хмельницького районного споживчого товариства рахує, що правонаступником виробничого комплексу фактично стала Хмельницька обласна спілка споживчих товариств. Документи Хмельницького виробничого комплексу по вказівці правління облспоживспілки знаходяться на зберіганні в приміщенні райспоживтовариства. Відповідач просить не визнавати правонаступником Хмельницького виробничого комплексу Хмельницьке районне споживче товариство, а довідку за №79 від 22.04.2010р., видану ОСОБА_3, рахувати помилково виданою та недійсною.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

22.04.2010р. Хмельницьким районним споживчим товариством ОСОБА_3 видано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за №79, згідно якої ОСОБА_3 працював повний робочий день в Хмельницькому виробничому комплексі і за період з 01.10.1985р. по 07.07.1997р. виконував обслуговування аміачно-холодильної установки за посадою машиніст холодильних установок, що передбачена Списком 2, затвердженого Постановю КМУ від 11.03.1994р. №162. Підставою для видачі даної довідки зазначено відомості про заробітну плату та книга наказів у відділі кадрів.

Довідка №79 видана за підписом голови правління РайСТ Мазура А.А., начальника відділу кадрів Краковецької І.О. та головного бухгалтера Магери В.І.

22.04.2010р. ОСОБА_3 призначено відповідну пільгову пенсію, яка виплачувалась йому з лютого 2010 року по вересень 2010 року включно. Сума виплати становить 6609,92 грн., про що свідчить довідка УПФУ в Хмельницькому районі №168/836 від 27.01.2014р. Витрати на виплату та доставку даної пенсії в сумі 103,11 грн. підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

06.04.2010р. спеціалістом по призначенню пенсії Хмельницького районного управління Пенсійного фонду України Драган С.Л., в присутності начальника відділу економіки та статистики „Хмельницьке районне споживче товариство", проведено зустрічну перевірку документів про стаж та заробітну плату для оформлення на пенсію громадянина ОСОБА_3

За результатами даної перевірки встановлено, що з 01.10.1985р. ОСОБА_3 працював в м'ясоперероблюючому комплексі на посаді машиніста аміачно-холодильних установок та звільнений з 03.07.1997р. з посади машиніста аміачно-холодильних установок Хмельницького виробничого комплексу.

Згідно довідки №11 від 16.02.2010р., наданої Хмельницьким РСТ, м'ясопереробний комплекс перейменовано на виробничий комплекс ОСС, який в подальшому переданий на баланс коопзаготпрому Хмельницької РСС, а останній реорганізовано в Хмельницьке районне споживче товариство.

17.09.2010р. управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі було надіслано повідомлення №17 до Хмельницького районного споживчого товариства для відшкодування витрат на виплату та доставку виплаченої пільгової пенсії, яке отримано згідно поштового повідомлення про вручення 22 вересня 2010 року на суму 6713,03 грн.

27.09.2010р. на адресу управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі надійшов лист від Хмельницького РСТ в якому зазначено, що довідку №79 від 22.04.2010р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії вважати помилковою і недійсною, так як ОСОБА_3 ніколи не працював в Хмельницькому районному споживчому товаристві, мотивуючи це тим, що відповідно до Статуту Хмельницького районного споживчого товариства Хмельницький виробничий комплекс не входить до складу Хмельницького РСТ.

В якості доказів переплати пенсії позивачем надано довідку про розмір переплати пенсії №1 від 27.01.2014 року та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2010 року.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Положення ст. 81 Закону України „Про пенсійне забезпечення" передбачають, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1993р. №637 основним документом для призначення пенсії є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.

Згідно п. 20 Порядку у таких випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступниками.

Приписи ст. 101 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначають, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У випадку невиконання договору або за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальної шкоди. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Виходячи з аналізу ст. 1116 Цивільного кодексу України вбачається, що шкода, завдана майну особи, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням, тобто, для застосування деліктної відповідальності необхідною умовою є наявність складу правопорушення, які складаються із наступних елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому перші три елементи належать до об'єктивного складу правопорушення, а решта - вина - є суб'єктивною стороною цивільного правопорушення. Наявність чотирьох вищенаведених елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності у формі відшкодування шкоди, за виключенням лише випадків, встановлених законом. Відсутність хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення виключає можливість для притягнення до відповідальності у виді відшкодування шкоди.

Згідно з чинним законодавством саме на позивача покладено обов'язок щодо перевірки даних, необхідних для призначення, перерахунку пенсії. Позивачем не подано суду належних доказів протиправності дій відповідача щодо складання довідки від 22.04.2010р. №79. Наявний в матеріалах справи акт зустрічної перевірки документів не містить висновку щодо неправильності даної довідки.

Таким чином, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що мала місце протиправна поведінка відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача, та відповідно, не є доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Крім того, встановлення факту протиправності поведінки особи не є одночасним свідченням наявності її вини.

Позивачем при зверненні з позовом не враховано, що за загальним правилом під шкодою розуміють знищення або зменшення майнового блага, яке охороняється законом, що спричинило для потерпілого певні негативні матеріальні наслідки (шкоду). Відтак, свідченням заподіяння позивачу шкоди може бути фактична виплата пенсії з коштів Пенсійного фонду у розмірі більшому, ніж передбачено законодавством, що підтверджується належними в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2012р. по справі №5023/2653/12.

Крім того, судом враховується, що відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та п. п. 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України сума на доставку витрат включається до складу витрат на сплату пенсії призначеної на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для висновку ні щодо заподіяння шкоди, ні щодо протиправної поведінки відповідача, ні щодо його вини, а ні причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди. Тобто, позивачем не доведено, що відповідач, заподіяв йому шкоду.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В порушення наведених норм закону позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відсутності належних правових підстав для задоволення позову на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України. Тому у позові належить відмовити.

Питання про розподіл витрат на судовий збір не вирішується, так як позивача звільнено від його сплати (п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір").

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, м. Хмельницький до Хмельницького районного споживчого товариства, с. Розсоша, Хмельницький район про відшкодування шкоди в розмірі 6713,03 грн. відмовити.

Повне рішення складено 15 квітня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3, 4 - відповідачу (Хмельницький район, с. Розсоша; м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 170).