Ухвала

від 16.04.2014 по справі 635/7651/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 635/7651/13ц

Провадження №22ц/790/2857 /14

Головуючий1 інстанції: Бобко Т.В.

Категорія: земельні Доповідач: Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до садівничого товариства «Кріобіолог», Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної Академії наук України, третя особа - ОСОБА_5, про поновлення порушених прав користування земельною ділянкою, -

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- поновити її право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 та садовим будинком в садівничому товаристві «Кріобіолог»;

- зобов'язати керівника садівничого товариства «Кріобіолог» (далі СТ) Крячко А.П. не перешкоджати позивачці в користуванні зазначеним майном.

.

Посилалась на те, що членом названого товариства була ОСОБА_7 і за її згодою з 2001 року спірною земельною ділянкою користувалась позивачка, яка тривалий час перебувала в дружніх стосунках з сім'єю ОСОБА_7. У 2008 році остання померла. Після її смерті, керівник СТ Крячко А.П. вписав до членів СТ сина ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який помер у 2011 році. За заявою спадкоємця останнього - ОСОБА_9 позивачка була «вписана» до членів СТ, чим фактично було визнано її членство в товаристві. З 2011 року вона сплачувала внески за земельну ділянку. У 2013 році ОСОБА_9 помер і після цього керівник СТ заборонив позивачці користуватися спірним майном, чим порушив її право.

Відповідачі, в особі своїх представників, позов не визнали, посилаючись на те, що ОСОБА_2 будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки немає.

Третя особа ОСОБА_5 та її представник проти позову заперечували, посилались на те, що ОСОБА_5 претендує на членство в СТ та на спірну земельну ділянку, оскільки прийняла спадщину після смерті свого чоловіка - ОСОБА_9

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року у задооленні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обгрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Матеріалами справи встановлено, та визнається сторонами, що Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної Академії наук України на підставі державного акту на право користування землею серії Б №072949, виданому виконавчим комітетом Харківської районної ради народних депутатыв трудящих у 1980 році, на праві безстрокового та безоплатного користування належать 4,98 га землі, яка надавалась для створення колективних садів.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області від 08 жовтня 1999 року №77 зазначена земельна ділянка була збільшена на 4 га та передана безкоштовно в приватну власність членам СТ «Кріобіолог» для ведення садівництва.

СТ «Кріобіолог» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за організаційно правовою формою є обслуговуючим кооперативом, керівником якого є Крячко А.П.

У своїй діяльності СТ керується Статутом, що відповідає положенням ч.6 ст.35 ЗК України, відповідно до якої використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Позивачкою заявлені вимоги про поновлення її права на користування земельною ділянкою НОМЕР_1 та садовим будинком в Садівничому товаристі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не набула права на користування спірною земельною ділянкою та садовим будинком, а відтак правових підстав для поновлення такого права не існує.

Такий висновок районного суду грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні письмових доказів у справі, показам свідків, яким надана правильна правова оцінка.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, ОСОБА_2, як позивач повинна довести той факт, що у неї виникло право на користування спірним майном і таке право порушується відповідачами.

Такі докази в матеріалах справи відсутні, не надано їх і суду апеляційної інстанції.

Сам по собі факт того, що ОСОБА_2, тривалий час з дозволу члена товариства ОСОБА_7 користувалась земельною ділянкою НОМЕР_1 в СТ, не свідчить про набуття позивачкою будь-яких законних прав щодо спірної земельної ділянки.

Хибним є і посилання ОСОБА_2 на те, що вона за згодою керівника, бухгалтером була «вписана» до членів СТ, замість померлого ОСОБА_9, оскільки відповідно до Статуту товариства (п.5.2) прийняття рішень щодо членства в товаристві, володіння, користування та розпорядження майном товариства відноситься до виключної компетенції Загальних зборів Товариства, а таке рішення відносно позивачки Загальними зборами не приймалось.

Та обставина, що ОСОБА_2 з 2010 року сплачувала внески до товариства, також не може свідчити про набуття останньою права на користування земельною ділянкою НОМЕР_1 в СТ.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки досліджених і правильно оцінених судом доказів.

Вищенаведене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, не допустив порушень вимог закону при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже таке є законним і обгрунтованим.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді