Рішення

від 10.04.2014 по справі 911/546/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2014 р. Справа № 911/546/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства «Сніжинка», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 27601,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Яндульський Д.В. (дов. № 3025-О від 17.09.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Сніжинка» (далі - відповідач) про стягнення 27601,13 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р., з яких 19692,62 грн. заборгованості за кредитом, 4988,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1333,38 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1586,34 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 19692,62 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 4988,79 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1333,38 грн. В зв'язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 3.18.5.1. Умов та правил надання банківських послуг нараховано відповідачу 1586,34 грн. пені.

Представник позивача в судових засіданнях 11.03.2014 р., 27.03.2014 р. та 10.04.2014 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судові засідання 11.03.2014 р., 27.03.2014 р. та 10.04.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг № 219409 від 12.03.2014 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2011 р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (банк) та приватним підприємством «Сніжинка» (клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку № 26000053100748 та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої відповідач погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 року у справі № 15/5007/1293/12.

Згідно п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди.

Згідно з п. 3.18.1.5. Умов кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта поверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку.

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Відповідно до умов договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000053100748 в національній валюті у сумі 1000,00 грн., 23.05.2011 р. вказаний кредитний ліміт було збільшено позивачем до 13500,00 грн., а 04.02.2013 р. - до 16900,00 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою вих. № 08.7.0.0.0/131227110858 від 27.12.2013 р. про розмір встановлених кредитних лімітів.

В порушення вимог ухвал суду від 11.03.2014 р. та 27.03.2014 р., доказів, які б підтверджували факт повідомлення відповідача про встановлення та зміну кредитного ліміту, як це передбачено п. 3.18.1.6. Умов, позивачем надано не було, оскільки, як зазначив позивач в довідці від 10.04.2014 р., дана інформація зберігається протягом 6 місяців і на даний час знищена згідно встановлених Банком наказів про строки зберігання даної інформації в ПАТ КБ «Приватбанк».

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - «Угода»).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як встановлено господарським судом, відповідно умов договору позивачем протягом періоду дії договору від 12.05.2011 р. було надано відповідачу кредит у розмірі 4116,65 грн. , що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за період з 12.05.2011 р. по 07.03.2014 р.

Відповідно до п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2 Умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов встановлено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10 Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг, змінити умови кредитування та вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. перед ПАТ КБ «Приватбанк» щодо повернення кредиту виконав у повному обсязі, сплативши в період з 19.12.2012 р. по 20.12.2012 р. грошові кошти у сумі 4116,65 грн. , що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку відповідача за період з 12.05.2011 р. по 07.03.2014 р., відповідними меморіальними ордерами та доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, на виконання умов договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р. позивачем в період з 08.02.2013 р. по 16.04.2013 р. було надано відповідачу кредитні кошти у сумі 30000,00 грн.

27.05.2013 р. відповідно до меморіального ордеру надані відповідачу кредитні кошти у сумі 30000,00 грн. були винесені позивачем на прострочення.

05.07.2013 р. відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором банківського обслуговування на суму 10307,38 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 0093 від 05.07.2013 р., в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 19692,62 грн.

05.01.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензією вих. № 10221KIY0S00A від 27.12.2013 р., що підтверджується фіскальним чеком № 2604 від 05.01.2014 р. та списком згрупованих поштових відправлень № 187, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі у сумі 26710,83 грн., з яких 19692,62 грн. заборгованості за тілом кредиту, 4594,94 грн. заборгованості за відсотками, 978,92 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом та 1444,35 грн. заборгованості з пені.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача 27601,13 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р., з яких 19692,62 грн. заборгованості за кредитом, 4988,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1333,38 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1586,34 грн. пені.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 3.12. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 27601,13 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р.

Як на підставу позовних вимог про стягнення з відповідача 27601,13 грн. заборгованості позивач посилається на порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом.

Проте, як вже зазначалось, відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. перед ПАТ КБ «Приватбанк» щодо повернення кредиту виконав у повному обсязі, сплативши в період з 19.12.2012 р. по 20.12.2012 р. грошові кошти у сумі 4116,65 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку відповідача за період з 12.05.2011 р. по 07.03.2014 р., відповідними меморіальними ордерами та доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2013 р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та приватним підприємством «Сніжинка» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку № 26000053100748 та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої відповідач погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Тобто, починаючи з 08.02.2013 р. відносини сторін щодо банківського обслуговування поточного рахунку відповідача № 26000053100748 регулювались договором банківського обслуговування від 08.02.2013 р.

Відповідно до довідки вих. № 08.7.0.0.0/131227110858 від 27.12.2013 р. про розмір встановлених кредитних лімітів 15.03.2013 р. відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000053100748 в національній валюті у сумі 30000,00 грн.

Враховуючи те, що кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000053100748 у сумі 30000,00 грн. було встановлено позивачем відповідачу 15.03.2013 р., а кредитні кошти у сумі 30000,00 грн. були надані відповідачу в період з 08.02.2013 р. по 16.04.2013 р., тобто після підписання сторонами заяви від 08.02.2013 р. про відкриття поточного рахунку № 26000053100748 та картки зі зразками підписів і відбитком печатки, то господарський суд дійшов висновку, що встановлення позивачем вказаного кредитного ліміту та надання кредитних коштів у сумі 30000,00 грн. було здійснено ним на виконання умов договору банківського обслуговування від 08.02.2013 р.

В судовому засіданні 10.04.2014 р. судом оглянуто оригінал заяви про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитком печатки від 08.02.2013 р., при цьому оригінал заяви про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів і відбитком печатки від 12.05.2011 р. позивачем надано не було з посиланням на те, що заборгованість у сумі 27601,13 грн. утворилась саме за договором банківського обслуговування від 08.02.2013 р.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення кредиту у сумі 30000,00 грн. та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 19692,62 грн. грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 4988,79 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1333,38 грн. та заборгованість з пені у сумі 1586,34 грн., є порушенням умов договору банківського обслуговування від 08.02.2013 р., а не договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р., на який як на підставу своїх позовних вимог посилається позивач в позовній заяві.

Водночас, як встановлено господарським судом та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, станом на момент підписання сторонами договору банківського обслуговування від 08.02.2013 р. на поточному рахунку відповідача № 26000053100748 рахувалось нульове дебетове сальдо, що свідчить про відсутність у відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. в розумінні п. 3.18.4.1.4. Умов.

Таким чином, встановлені фактичні обставини справи свідчать про те, що у відповідача відсутня заборгованість за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. у сумі 27601,13 грн., з яких 19692,62 грн. заборгованості за кредитом, 4988,79 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1333,38 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1586,34 грн. пені, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, які обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування від 12.05.2011 р.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 16.04.2014 р.