Постанова

від 02.07.2014 по справі 911/546/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа№ 911/546/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення господарського суду Київської області від 10.04.2014

у справі № 911/546/14 (суддя: Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до Приватного підприємства «Сніжинка»

про стягнення 27601,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.04.2014 у справі № 911/546/14 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 10.04.2014 у справі № 911/546/14 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 № 911/546/14 у справі № 911/546/14 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 911/546/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 26.05.2014 об 11:45.

26.05.2014 представником скаржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

26.05.2014 відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

26.05.2014 розглянувши подане представником скаржника клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/546/14 відкладено на 16.06.2014 об 11:00.

16.06.2014 відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/546/14 відкладено на 02.07.2014 о 12:55.

02.07.2014 позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

12.05.2011 між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк) та приватним підприємством "Сніжинка" (клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку № 26000053100748 та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Згідно із заяви підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до Договору Відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26000053100748 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт в розмірі 30000.00 грн. (виписка по рахунку наявна в матеріалах справи).

Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 11.01.2014 року має заборгованість - 27601.13 грн. яка складається з наступного: 19692.62 грн. - заборгованість за кредитом; 4988.79 гри. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1586.34 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1333.38 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на те, що відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 12.05.2011 р. перед ПАТ КБ "Приватбанк" щодо повернення кредиту виконав у повному обсязі, сплативши в період з 19.12.2012 р. по 20.12.2012 р. грошові кошти у сумі 4116,65 грн.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможна з огляду на наступне.

Умовами Договору передбачено, що При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного. за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Отже, відповідач повинен не лише повернути суму отриманого кредиту, але й також сплатити відсотки за його користування та інші платежі, передбачені договором.

З огляду на зазначене, не можна погодитись, із висновком місцевого господарського суду, що після 20.12.2012р. відповідач не повинен був здійснювати будь-яких платежів на користь позивача за договором від 12.05.2011р.

До того ж, як вбачається з доданої до позову довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, 04.02.2013р., тобто ще до підписання відповідачем заяви від 08.02.2013р., йому був встановлений кредитний ліміт в сумі 16900 грн., пізніше 15.03.2013р. - встановлено кредитний ліміт в сумі 30000 грн.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача та пені.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п., п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту. Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши зроблені позивачем розрахунки пені колегія суддів погоджується з їх законність та обґрунтованість, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 10.04.2014 у справі № 911/546/14 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 10.04.2014 у справі № 911/546/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити повністю.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду Київської області від 10.04.2014 у справі № 911/546/14 викласти в наступній редакції:

«1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сніжинка» (код ЄДРПОУ 13707936, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 12, кв. 70) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), 19692 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 62 коп. заборгованості за кредитом, 4988 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 79 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1333 (одна тисяча триста тридцять три) грн. 38 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1586 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 34 коп. пені за несвоєчасне виконання договору, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.»

4. Стягнути з Приватного підприємства «Сніжинка» (код ЄДРПОУ 13707936, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 12, кв. 70) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/546/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко