Рішення

від 11.04.2014 по справі 916/463/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2014 р.Справа № 916/463/14

За позовом Служби зовнішньої розвідки України

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Квант"

про стягнення 87827,4 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Дученко О.В., довіреність від 03.03.2014р.:

Від відповідача: Золотарьов І.В., довіреність №11/03 від 07.03.2014р.

В судовому засіданні 11.03.14р. по справі було оголошено перерву до 11.04.14р. о 10:00 в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Служба зовнішньої розвідки України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Квант" про стягнення заборгованості у розмірі 87827,40грн., а саме пені у розмірі 53093,40грн. та штрафу у розмірі 34734грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.14р. порушено провадження у справі №916/463/14.

11.03.2014р. відповідач надав клопотання (вх.ГСОО№5959/14 від 11.03.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи документи.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

11.04.2014р. відповідач надав клопотання (вхюГСОО№9156/14 від 11.04.2014р.), відповідно до якого просить суд залучити до матеріалів справи документи.

Надане клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено з доданими документами до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.04.2014р. відповідач надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував та просив суд у позові відмовити у повному обсязі, при цьому вимог ухвали суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

07.12.2012р. між Службою зовнішньої розвідки України (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-Квант" (надалі виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №792/12, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити і поставити замовникові з дотримання вимог законодавства засоби технічного озброєння - Апарату електрозв'язку, код 32.20.2 Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-97 (лот №1 Спеціальне обладнання для трансляції широкосмугових сигналів надвисокочастотного діапазону на базі оптичних технологій (за специфікацією), а саме: апарату спеціального призначення, яка використовується для потреб зв'язку спеціального призначення - продукцію, зазначену в специфікації продукції, що поставляється за державним оборонним замовленням, а Замовник - прийняти та оплатити таку продукцію. Підставою для укладення контракту є основні показники державного оборонного замовлення на 2012р., затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2012р. №360-4.

Відповідно до п.4 контракту замовник оплачує за встановленою на підставі акцептованої пропозиції конкурсних торгів за результатами конкурсного відбору виконавця державного оборонного замовлення (протокол комітету з конкурсних торгів від 08.11.2011р. №66/2), ціною, яка становить 496200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті)грн.

Пунктом 5 контракту передбачено, що вартість продукції без урахування податку на додану вартість визначається згідно установленого ціною та становить 413500 (чотириста тринадцять тисяч п'ятсот)грн. Податок на додану вартість 82700 (вісімдесят дві тисячі сімсот)грн. Загальна вартість продукції з урахування податку на додану вартість становить 496200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті)грн.

Згідно з п. 6 контракту, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на строк до 6 (шести) календарних місяців у розмірі 496200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті)грн. Термін виробництва продукції складає більше трьох місяців відповідно до довідки щодо тривалості циклу виробництва продукції згідно з додатком. Після здійснення попередньої оплати протягом 6 (шести) календарних місяців виконавець звітує перед замовником про використання коштів шляхом передачі продукції замовнику згідно з актом приймання передачі продукції (накладної).

Відповідно до п. 7 контракту, усі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець протягом 3 (трьох) днів з моменту реєстрації бюджетних зобов'язань у Державній казначейській службі Україні надає замовникові рахунок.

Пунктом 8 контракту передбачено, що поставка виконавцем та приймання замовником продукції за контрактом оформлюється актом приймання-передачі продукції (накладної) за формою, встановленою замовником.

Відповідно до п. 8.1 контракту, днем початку відліку строку поставки продукції є день перерахування замовником на рахунок виконавець попередньої оплати в розмірі, що встановлений у пункті 6 цього договору.

Згідно з п. 13 контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки продукції є дата прийняття продукції представником замовника за актом приймання-передачі продукції (накладної).

Умовами п. 14 контракту, виконавець зобов'язаний поставити продукцію замовникові протягом 6 (шести) календарних місяців після здійснення попередньої оплати.

Відповідно до п. 24.1 контракту, за порушення строку поставки продукції виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 24.2 контракту встановлено, що якщо прострочення строку поставки склало понад 30 (тридцять) календарних днів від дня, коли поставка на умовах контракту мала завершитися, виконавець одноразово додатково сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості продукції.

Згідно з п. 24.3 контракту, нарахування пені за прострочення строку поставки припиняється в день прийняття продукції представником замовника за катом приймання передачі (накладної) у відповідності до специфікації до специфікації та технічних вимог.

Відповідно до п. 24.4 контракту, нарахування пені за прострочення строку поставки припиняється через 6 (шість) календарних місяців від дня, коли зобов'язання з поставки мало бути виконаним.

Пунктом 31 контракту встановлено, що контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє: щодо бюджетних зобов'язань до 31 грудня 2012р., щодо поставки продукції до 30 червня 2013р., а стосовно виконання інших зобов'язань, взятих сторонами цим контрактом - до їх повного виконання.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач за рахунок коштів Державного бюджету України здійснив попередню оплату на строк, що не перевищує 6 календарних місяців, у розмірі 100% вартості виготовлення і поставки засобів технічного озброєння, що становить 496200грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №11146 від 27.12.2012р.

Проте, в порушення умов договору, акт приймання-передачі продукції (накладної) було підписано між сторонами лише 16.10.2013р., таким чином, відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо поставки продукції на 107 календарних днів, з 02.07.2013р. по 16.10.2013р.

07.01.2013р. за №5/3/1443-Б позивач направив на адресу відповідача претензію, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром на кореспонденцію, направлену через фельд'єгерську службу №604ПБ та фіскальним чеком УДППЗ „Укрпошта" від 16.01.2014р. №0572, з вимогою сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 87827,40грн.

Проте, відповідач надіслав лист вих. №01/01 від 15.01.2014р. щодо претензії №5/3/1443-Б від 07.11.2013р. відповідно до якого зазначив, що частково поставка обладнання була виконана та передана в/ч К-1415 на відповідальне збереження 20.06.2013р. В процесі постачання другої частки необхідного обладнання, а саме при тестуванні оптичних конвекторів виявилося, що вони не відповідають технічних вимогам. Про що було інформовано своєчасно. Остаточна поставка, перевірка, та необхідне тестування обладнання згідно з контрактом було закінчено 16.10.2013 р. Саме витрачений час на заміну, в зв'язку з банкрутством постачальника, привів до порушень строків постачання згідно з Державним контрактом №792/12 від 07.12.2012р., та виникнення штрафних санкцій на суму 60702,22 грн., здійсненого ТОВ "Каскад-Квант". Складні фінансово-господарські умови не дозволяють ТОВ «Каскад-Квант» саме зараз сплатити штрафні санкції. На даний час, можливим варіантом сплати штрафних санкцій є постачання додаткового обладнання яке не було передбачено контрактом, а саме: блоку живлення ОУ-98В для конвекторів (1 шт.), патч-кордів (35 шт.) та виконання допоміжних робіт. Також протягом лютого та березня 2014 р. ТОВ «Каскад-Квант» бере участь в тендерах на виконання ремонтно-обслугованих робіт, що дозволяє гарантувати в термін до кінця серпня 2014 року сплату штрафних санкцій.

18.02.2014р. ТОВ "Каскад-Квант" надав гарантійний лист, в якості відповіді на лист №20/1/260 від 11.02.2014р., відповідно до якого підтверджує необхідність сплати штрафних санкцій, розрахованих за претензією №5/3/1443-Б від 07.11.2013р. та зобов'язується сплатити штрафні санкції в повному обсязі до 31.08.2014р.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 87827,40грн., а саме пеню у розмірі 53093,40грн. та штраф у розмірі 34734грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивач на виконання умов договору здійснив передоплату у розмірі 100% на суму 496200грн., проте відповідач, в поршення умов договору прострочив поставку товару на 107 календарних днів. ТОВ "Каскад-Квант"надав усні пояснення, відповідно до яких зазначив, що порушив умови поставки з поважних причин, посилаючись на розписку від 15.07.2013р., відповідно до якої зазначає, що ОСОБА_4 отримав від ТОВ "Каскад-Квант", а саме Золотарьова І.В. на зберігання спеціальне обладнання для трансляції широкосмугових сигналів надвисокочастотного діапазону на базі оптичних технологій. Однак, суд, оглянувши надані розписки, дійшов всиновку, що вони не є належним доказом підтвердження обставин знаходження спеціального обладнання у позивача. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач без поважних причин порушив умови договору щодо поставки товару та прострочив виконання зобов'язання на 107 календарних днів.

Враховуючи викладене, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з "Каскад-Квант" пені у розмірі 53093,40грн. за період прострочення з 02.07.2013р. по 16.10.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 24.1 контракту, за порушення строку поставки продукції виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1% від вартості продукції за кожний календарний день прострочення.

Згідно з п. 24.3 контракту, нарахування пені за прострочення строку поставки припиняється в день прийняття продукції представником замовника за катом приймання передачі (накладної) у відповідності до специфікації до специфікації та технічних вимог.

Відповідно до п. 24.4 контракту, нарахування пені за прострочення строку поставки припиняється через 6 (шість) календарних місяців від дня, коли зобов'язання з поставки мало бути виконаним.

Отже, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку що він здійснений належним чином, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме на суму 53093,40грн.

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем строків поставки товару на 107 календарних днів, а пунктом 24.2 контракту встановлено, що якщо прострочення строку поставки склало понад 30 (тридцять) календарних днів від дня, коли поставка на умовах контракту мала завершитися, виконавець одноразово додатково сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вартості продукції, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 34734грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні Служби зовнішньої розвідки України підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Квант" суми заборгованості у розмірі 87827,40грн., а саме: пені у розмірі 53093,40грн. та штрафу у розмірі 34734грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Квант" (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, код ЄДРПОУ32901242, р/р 26006222857 в АТ „Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1, код ЄДРПОУ 33240845, р/р35218001018126 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) пеню у розмірі 53093 (п'ятдесят три тисячі дев'яносто три)грн. 40коп., штраф у розмірі 34734 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири)грн. та витрати сплаті судового збору на суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім )грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.04.2014р.

Суддя Гут С.Ф.