Постанова

від 05.06.2014 по справі 916/463/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2014 р.Справа № 916/463/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

суддів: Головей В. М. та Шевченко В.В.

(склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 810 від 07.05.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.

за участю представників :

Служби зовнішньої розвідки України - Мельник А.Р. (на підставі доручення),

ТОВ „Каскад Квант" - Золотарьов І.В. (на підставі доручення),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Каскад -Квант" на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2014 р. по справі № 916/463/14 за позовом Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад -Квант" про стягнення 87 827, 40грн.,

ВСТАНОВИЛА:

13.02.2014 р. (вх. № 478/14) Службою зовнішньої розвідки України (далі позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Каскад -Квант" (далі відповідач) про стягнення 87 827,40 грн., з яких 53093,40 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 02.07.2013 р. по 16.10.2013 р. і 34734,00 грн.-штрафу за прострочення виконання зобов'язання більше 30 днів. Позивач також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Свої позовні вимоги, з посиланням на умови контакту та норми ГК і ЦК України, позивач мотивував тим, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами цього спору контракту на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №792/12 від 07.12.2012р. не поставив йому у встановлені строки продукцію, а тому повинен нести передбачену умовами контракту відповідальність у вигляді зазначених штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №916/463/14( а.с.1)

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2014 року (повний текст якого складено та підписано суддею Гут С.Ф. 16.04.2014 р.) позовні вимоги задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача з 53093,40 грн. - пені за прострочення викання зобов'язання за період з 02.07.2013 р. по 16.10.2013 р., 34 734,00 грн. - 7% штрафу за прострочення виконання зобов'язання більше 30 днів та 1827,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду, вмотивовано тим, що позивач довів належними доказами, що він оплатив відповідачу у визначені контрактом строки продукцію, яку повинен був поставити йому відповідач, однак останній поставив її позивачу у порушення встановлених контрактом строків, що є підставою для стягнення з нього передбачених контрактом штрафних санкцій.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач звернувся з до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у який просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та без надання судом належної оцінки фактичним обставинам справи.

Так скаржник зазначив, що місцевим господарським судом не враховано, що позивачем розраховано розмір пені і штрафу з суми 496 200,00 грн., тоді як п. 5.1. контракту вартість продукції дорівнює 413 500,00 грн., тобто розмір штрафних санкцій розраховано неправильно з завищенням розміру сум що підлягають стягненню. Крім того судом не враховано надані ним докази того, що він (відповідач) 20.06.2013 р. передав в/ч К-1415 продукцію за контрактом на суму 153 249,60 грн., а також факту виконання відповідачем до 16.10.2013 р. (дати з якою позивач пов'язує одержання від відповідача обладнання за контрактом) робіт по встановленню та монтажу поставленого відповідачем обладнання на території вказаної військової частини.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.06.2014 р. об 11:00 год., про що всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.

У письмовому відзиві на скаргу позивач просив суд залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду підтримав скаргу і просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове яким позов задовольнити частково, з урахуванням часткового виконання зобов'язань та виходячи з вартості продукції без урахування ПДВ.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив суд залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 07.12.2012 р. між сторонами цього спору було укладено контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням №792/12 (далі Контракт) за умовами якого відповідач (виконавець) на замовлення позивача (замовника) зобов'язувався виготовити та поставити замовнику продукцію (засоби технічного озброєння).

Згідно умов Контракту загальна вартість продукції становить 496 200,00 грн. (в т.ч. вартість продукції без ПДВ 413 500,00грн.

Виконавець зобов'язаний поставити продукцію замовнику відповідно до правил „Інкотермс" за адресою м. Київ протягом шести календарних місяців після здійснення попередньої оплати.

Датою виконання виконавця зобов'язання, щодо поставки продукції є дата приймання продукції представником замовника за приймання передачі продукції (накладної).

Пунктом 24 Контракту сторони передбачили, що у разі прострочення виконавцем строків поставки продукції виконавець сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 % від вартості продукції за кожний день прострочення, а якщо прострочення поставки склало понад 30 днів виконавець одноразово доплачує на користь замовника штраф у розмірі семи відсотків від вартості продукції.

До Контракту сторони уклали специфікації, у яких визначили найменування та кількість продукції, кошторис витрат виробника та цикл її виробництва виробником.

Змістовний аналіз умов Контракту та з урахуванням правового статусу замовника (позивача) надає можливість зробити висновок, що виниклі між сторонами господарські зобов'язання за своєю правовою природою є договором поставки продукції - державним контрактом, укладеним суб'єктом господарювання що належить до державного сектору економіки.

Матеріали справи свідчать, що позивач оплатив передбачену умовами договору загальну вартість контракту в розмірі 496 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ) 27.12.2012 р. платіжним дорученням №11146.

Враховуючи умови Контракту відповідач повинен був здати позивачу продукцію - 28.06.2013р.

Позивач зазначає, що відповідач передав йому продукцію лише 16.10.2013 р., що підтверджується видатковою накладною №1610 від 16.10.2013 р.

Відповідач визнає факт передачі продукції в повному обсягу на вказану дату, однак зазначає, що частину продукції на суму 153 249,60 грн. передав в/ч К-1415 на зберігання ще 20.06.2013 р., а тому позивач невірно визначив розмір пені і штрафу.

Слід зазначити, що відповідач не надав суду доказів того, що позивач прийняв в нього згідно умов контакту (актом приймання передачі чи накладною) частину продукції 20.06.2013 р. на суму153 249,60 грн., а саме з складанням цих документів у контракті пов'язується дата виконання зобов'язання.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що при визначені розміру штрафних санкцій сторони узгодили, що вони нараховуються, по-перше у разі несвоєчасної поставки всього обсягу продукції, тобто в незалежності чи була частина продукції поставлена у встановлені строки, а по-друге, виходячи з всієї вартості продукції, тобто в незалежності від частини вартості продукції яка була поставлена у встановлені строки.

За таких обставин сам по собі факт поставки частини продукції у встановлені строки або нездійснення цієї часткової поставки не мають значення, оскільки з суті умов контракту вбачається, що строки порушення його умов щодо поставки продукції розраховуються з дня коли продукція повинна була бути поставлена в повному обсягу до повної її поставки.

Посилання скаржника на те, що при розрахунку штрафних санкцій позивач завищив розмір з якого вони нараховані не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Дійсно згідно п. 5 контракту вартість продукції без ПДВ дорівнює 413 500грн., однак загальна вартість продукції згідно чинного законодавства та умов контракту розраховується з урахуванням ПДВ і дорівнює згідно умов договору 496 200,00 грн. і саме з цієї суми слід розраховувати штрафні санкції.

Можливість стягнення зазначених у позивачем у позові штрафних санкцій (пені та штрафу) за вказаною методикою передбачена умовами контакту та ст.. 231 ГК України, тобто вимога позивача про стягнення цих санкцій в з урахування встановленого факту прострочення відповідачем строків поставки продукції в т.ч. більше 30 днів обґрунтована.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу колегія суддів дійшла висновку, що його зроблено правильно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 22.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову в повному обсягу.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-105, ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2014 р. по справі № 916/463/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Каскад -Квант" - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.06.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.