Постанова

від 10.04.2014 по справі 816/929/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/929/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Супруненка В.В.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біоактив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2014 року Приватне підприємство "Біоактив" (далі - ПП "Біоактив", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.02.2014 №0000492202/211 та №0000482202/210.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (р. 24 декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6789,00 грн та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 42118,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Укрпропангаз" у червні 2013 року повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.02.2014 №0000492202/211 та №0000482202/210.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №660 від 27.03.2014 та поясненнях №676 від 07.04.2014 (а.с. 121-125, 176).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "Біоактив" (ідентифікаційний код 37895679) 17.10.2011 зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 1 585 102 0000 007925 (а.с. 112-113). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

У період з 09.01.2014 по 14.01.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Біоактив" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Укрпропангаз" (код 36670686) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013.

За результатами перевірки контролюючим органом 20.01.2014 складено акт №151/16-03-22-02-12/37895679, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення (р. 24 декларації з ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6789,00 грн, у тому числі за червень 2013 року на суму 6789,00 грн, та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 42118,00 грн, у тому числі за червень 2013 року на суму 42118,00 грн (а.с. 85-100).

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними перевіряючими в акті перевірки №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014, направив до контролюючого органу заперечення від 03.02.2014 №03/02-1 на вказаний акт (а.с. 101-105), за результатами розгляду якого Кременчуцька ОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ПП "Біоактив" вимог податкового законодавства (лист-відповідь від 12.02.2014 №3678/10 /а.с. 105-109/).

На підставі акта перевірки №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014, Кременчуцькою ОДПІ 17.02.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000492202/211, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6789,00 грн (а.с. 110);

- №0000482202/210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 52648,00 грн, в тому числі 42118,00 грн - за основним платежем та 10530,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 111).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Як слідує зі змісту акта перевірки №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014, письмових заперечень та пояснень Кременчуцької ОДПІ №660 від 27.03.2014 та №676 від 07.04.2014, висновок про порушення ПП "Біоактив" вимог податкового законодавства відповідач обґрунтовує висновками акту Кременчуцької ОДПІ №2063/16-03-22-02-12/36670686 від 20.09.2013 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Укрпропангаз" (код 36670686) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Виробничо-комерційна фірма "Карелія" (код 24422444) за період з 01.06.2013 по 30.06.2013", згідно яких в ході перевірки ТОВ "Укрпропангаз" встановлено порушення останнім вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104956,20 грн, в тому числі за червень 2013 року в сумі 104956,20 грн, та завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104956,20 грн, в тому числі за червень 2013 року у сумі 104956,20 грн.

Крім того, контролюючий орган вказував на ненадання позивачем під час перевірки та до матеріалів справи: - актів матеріально відповідальної особи на підтвердження факту прийняття нафтопродуктів; - журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, доказів наявності у позивача сховищ (резервуарів), необхідних для зберігання дизельного палива та нафтопродуктів; - доказів обліку нафтопродуктів із записом у Журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП; - товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів у л за день, а також їх залишки на кінець дня.

Також контролюючий орган посилався на відсутність подорожніх листів та відсутність у товарно-транспортних накладних, наданих ПП "Біоактив" для підтвердження транспортування придбаних нафтопродуктів, записів щодо дати та часу прибуття до вантажоодержувача та дати і часу виїзду від вантажоодержувача.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, ПП "Біоактив" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 49081,80 грн в результаті господарських операцій з придбання у червні 2013 року в ТОВ "Укрпропангаз" бензину автомобільного А-95, А-92, А-80 загальною вартістю 294490,81 грн згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №0115 від 15.01.2013 (а.с. 18-22).

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії: заявок, рахунків-фактур №СФ-0000023 від 12.06.2013, №СФ-0000027 від 27.06.2013, видаткових накладних №РН-0000023 від 13.06.2013, №РН-0000027 від 27.06.2013 та податкових накладних №27 від 13.06.2013, №29 від 27.06.2013 (а.с. 23, 41, 48, 61 156-157, 186-187).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Укрпропангаз" на користь ПП "Біоактив" в результаті здійснення вказаних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, вони містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

Розрахунок з ТОВ "Укрпропангаз" за придбаний товар проведено позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №202 від 14.06.2013, №205 від 17.06.2013, №207 від 19.06.2013, №215 від 21.06.2013, №234 від 02.07.2013, №235 від 02.07.2013, №253 від 05.07.2013, №153 від 09.07.2013 та №259 від 09.07.2013 (а.с. 44-47, 63-67).

Слід зауважити, що матеріали справи містять документи, які підтверджують якість придбаних позивачем товарів (бензину автомобільного А-95, А-92, та А-80), а саме, сертифікати відповідності та паспорти якості на нафтопродукти, складені виробником нафтопродуктів ПАТ "Укртатнафта" (а.с. 161-165).

На підставі наданого позивачем витягу із книги обліку довіреностей судом встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженою особою ПП "Біоактив" ОСОБА_3 на підставі довіреностей №93 від 12.06.2013 та №102 від 27.06.2013 (а.с. 158-160).

Судом встановлено, що придбане ПП "Біоактив" у спірному періоді у постачальника ТОВ "Укрпропангаз" паливо, в асортименті: бензин автомобільний А-95 в кількості 9179 л, А-92 в кількості 17697 л, та А-80 в кількості 7554 л, 13 та 27 червня 2013 року отримувалося в м. Дніпропетровськ за адресою: вул. Героїв Сталінграда, 166А. Зазначені нафтопродукти завантажувалися перевізником позивача - ФО-П ОСОБА_4 на автомобіль МАЗ-5334 державний номер НОМЕР_1, причіп ПЦ-9-8357, державний номер НОМЕР_2, та транспортувалися із вказаного пункту навантаження до автозаправних станцій ПП "Біоактив", що розташовані за адресами: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Шкільна, 2а та Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чкалова, 213. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи: - товарно-транспортними накладними форми №1-ТТН (нафтопродукти); - договором №б/н від 09.01.2013, укладеним між ПП "Біоактив" та перевізником ФО-П ОСОБА_4; - актами про виконання автопослуг; - рахунками на оплату автопослуг; - ліцензією на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом Серія НОМЕР_3 (а.с. 24-26, 30, 49-50).

Про наявність у позивача АЗС, на адресу яких доставлявся придбаний ним товар, та ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів свідчать наявні у матеріалах справи: - договір від 26.10.2012 купівлі-продажу АЗС за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Шкільна, 2а; - витяг з Державного реєстру правочинів; - договір від 03.12.2012 оренди АЗС, розташованої за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чкалова, 213; - акт прийому-передачі стаціонарної автозаправної станції до договору купівлі-продажу від 26.10.2012; - акт приймання-передачі АЗС №2 до договору оренди від 03.12.2012; - паспорт на ємність для зберігання нафтопродуктів від 2004 року, з урахуванням додатків до нього; - паспорт на ємність для зберігання нафтопродуктів від 1997 року; - реєстри майна АЗС №2 та АЗС №3; - довідка про балансову вартість основних засобів АЗС ПП "Біоактив" (а.с. 24-26, 30, 49-50, 145-154, 188-189, 196-221).

Відтак, у зв'язку з представленням позивачем до матеріалів справи паспортів на ємності для зберігання нафтопродуктів, реєстрів майна АЗС №2 та АЗС №3 та довідки про балансову вартість основних засобів АЗС ПП "Біоактив", спростовуються посилання відповідача на відсутність у справі доказів наявності у позивача сховищ (резервуарів), необхідних для зберігання дизельного палива та бензину.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду справи, згідно кон'юнктури ринку наразі фактичним власником підприємства-виробника нафтопродуктів (ПАТ "Укртатнафта") являється фінансово-промислова група "Приват", головний офіс якої розташований в м. Дніпропетровськ. З моменту отримання оперативного контролю над підприємством-виробником нафтопродуктів (ПАТ "Укртатнафта") фактичний відпуск із заводу виробника дрібнооптовим покупцям по типу ПП "Біоактив" або не ведеться взагалі, або ведеться в дуже обмеженій кількості. Тому, не дивлячись на те, що завод-виробник нафтопродуктів розташований у м. Кременчуці (на відставні близько 8 км від АЗС позивача), придбати пальне безпосередньо у даного виробника за тих можливостей, які наявні у ПП "Біоактив" (дрібнооптовий покупець), не видається можливим.

З огляду на викладене, судом відхиляються доводи Кременчуцької ОДПІ з приводу відсутності обґрунтованих підстав здійснювати транспортування бензину на АЗС ПП "Біоактив" саме з м. Дніпропетровськ, враховуючи, що виробником палива згідно наданих паспортів та сертифікатів якості є ПАТ "Укртатнафта", яке знаходиться та здійснює свою діяльність у м. Кременчук.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на наявність недоліків у заповненні товарно-транспортних накладних щодо транспортування придбаних нафтопродуктів - відсутність у них дати та часу прибуття до вантажоодержувача та дати і часу виїзду від вантажоодержувача, судом оцінюються критично, оскільки долучені позивачем до матеріалів товарно-транспортні накладні, що складені за формою №1-ТТН (нафтопродукти), передбаченою Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція №281/171/578/155), містять дати прибуття до вантажоодержувача та дати виїзду від вантажоодержувача. З приводу відсутності у вказаних товарно-транспортних накладних часу прибуття до вантажоодержувача/виїзду від вантажоодержувача суд вважає за доцільне зазначити, що сама по собі наявність недоліків у оформленні окремих документів не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як слідує із матеріалів справи та підтверджувалося поясненнями представника ПП "Біоактив", 13 та 27 червня 2013 року оператор АЗС №2, розташованої за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чкалова, 213, та оператор АЗС №3, що розміщена за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Мала Кохнівка, вул. Шкільна, 2а, на підставі товарно-транспортних накладних від 13.06.2013 №23 та від 27.06.2013 №27 оприбуткували поставлений бензин А-95 (в загальній кількості на дві АЗС - 9179 л), А-92 (в загальній кількості на дві АЗС - 17697 л) та А-80 (в загальній кількості на дві АЗС - 7554 л), зробивши відповідні записи в Журналах обліку надходження нафтопродукту на АЗС за формою №13-НП (а.с. 31-32, 51-52). Про надходження та оприбуткування вказаних нафтопродуктів на АЗС позивача свідчать наявні у справі Х-звіти денні (а.с. 39-40, 59-60). Окрім цього, дані про оприбуткування придбаних ПП "Біоактив" нафтопродуктів на АЗС №2 та №3 були занесені до змінних звітів оператора за формою 17-НП за 13.06.2013 та 27.06.2013 (а.с. 33-38, 53-58).

З приводу доводів представника Кременчуцької ОДПІ щодо ненадання позивачем під час перевірки та до матеріалів справи актів матеріально відповідальної особи про прийняття нафтопродуктів, журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП, журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП та товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, що свідчить про безтоварність спірних господарських операцій між ПП "Біоактив" та ТОВ "Укрпропангаз", суд зазначає, що всі показники, які мають відображатись у зазначених формах актів, знайшли своє відображення у змінних звітах оператора за формою 17-НП (а.с. 33-38, 53-58). При цьому, слід відмітити, що у відповідності до положень Інструкції №281/171/578/155 акти матеріально відповідальної особи про прийняття нафтопродуктів складаються лише у випадках встановлення факту недостачі нафтопродуктів або невідповідності їх якості паспортам відповідності та сертифікатам якості на вказані нафтопродукти.

Як пояснив представник позивача в ході розгляду справи, придбання у ТОВ "Укрпропангаз" у червні 2013 року нафтопродуктів (бензину А-95, А-92, А-80) здійснювалося ПП "Біоактив" з метою провадження його господарської діяльності, що полягає у реалізації автомобільного бензину на власній та орендованій автозаправних станціях фізичним та юридичним особам.

Суд зауважує, що перевіряючими у акті №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014 підтверджено реалізацію придбаного бензину автомобільного, марок А-80, А-92, А-95, через роздрібну торгівлю на АЗС ПП "Біоактив" (аркуш 8 акту /а.с. 92/).

Необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Матеріали справи містять бухгалтерську довідку від 27.03.2014 про отримання економічної вигоди, відповідно до якої позивачем в результаті здійснення операцій з придбання у ТОВ "Укрпропангаз" у спірному періоді паливно-мастильних матеріалів отримано дохід у розмірі 40724,19 грн (а.с. 155). Вказана довідка підписана головним бухгалтером ПП "Біоактив" ОСОБА_5 та скріплена печаткою даного підприємства.

Стосовно контрагента позивача - ТОВ "Укрпропангаз", то слід зазначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом №18415337 від 26.03.2014 (а.с. 166-168).

Зі змісту акту перевірки №151/16-03-22-02-12/37895679 від 20.01.2014 слідує, що перевіряючі прийшли до висновку про неправомірне включення позивачем суми ПДВ у загальному розмірі 48907,00 грн до складу податкового кредиту червня 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ "Укрпропангаз", з огляду на висновки акту Кременчуцької ОДПІ №2063/16-03-22-02-12/36670686 від 20.09.2013 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Укрпропангаз" (код 36670686) .....", згідно яких в ході перевірки ТОВ "Укрпропангаз" встановлено порушення останнім вимог податкового законодавства, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на загальну суму 104956,20 грн та завищено суму податкового кредиту на загальну суму 104956,20 грн.

З цього приводу, суд вважає за доцільне зазначити слідуюче.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Так, у акті №2063/16-03-22-02-12/36670686 від 20.09.2013 перевіряючими зроблено висновок про те, що нафтопродукти, які реалізовувалися ТОВ "Укрпропангаз" на користь ПП "Біоактив" у червні 2013 року, придбавалися ТОВ "Укрпропангаз" у ПП "Виробничо-комерційна фірма "Карелія", господарські операції між якими, за результатами проведеної перевірки та дослідження первинних бухгалтерських документів, є безтоварними.

Однак, слід відмітити, що відповідачем в ході судового розгляду справи не було документально підтверджено того, що саме реалізовані на користь ПП "Біоактив" за спірними господарськими операціями нафтопродукти, придбавалися контрагентом позивача ТОВ "Укрпропангаз" у ПП "Виробничо-комерційна фірма "Карелія" в результаті здійснення безтоварних господарських операцій, які полягали лише у їх документальному оформленні.

Крім того, матеріали справи не містять доказів визначення контролюючим органом на підставі висновків акту №2063/16-03-22-02-12/36670686 від 20.09.2013 грошових зобов'язань ТОВ "Укрпропангаз", в тому числі й за наслідками операцій з позивачем у справі, у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення.

Суд також вважає за доцільне відмітити, що як було встановлено в ході перевірки та підтверджено судовим розглядом, загальна сума господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укрпропангаз" з придбання нафтопродуктів у спірному періоді складає 294490,81 грн, в тому числі ПДВ - 49081,80 грн . При цьому, перевіряючі дійшли до висновку, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ лише в розмірі 48907,00 грн, оскільки контрагент-продавець відобразив податкове зобов'язання в сумі 174,73 грн. З вказаного слідує висновок про визнання відповідачем спірної господарської операції товарною на суму ПДВ 174,73 грн та безтоварною на суму ПДВ 49081,80 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 49081,80 грн до складу податкового кредиту за червень 2013 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході судового розгляду справи не було доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Біоактив" щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2014 №0000492202/211 та №0000482202/210.

Зважаючи на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2014 №0000492202/211 та №0000482202/210 та визнати їх протиправними та скасувати.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як свідчить наявна у матеріалах справи квитанція №2021/з16 від 07.03.2014, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом ПП "Біоактив" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 182,70 грн.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПП "Біоактив" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

В силу пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Біоактив" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17.02.2014 №0000492202/211 та №0000482202/210.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Приватного підприємства "Біоактив" (ідентифікаційний код 37895679) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 15 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава