Постанова

від 14.04.2014 по справі 815/1614/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1614/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Лакотош Д.В. (за довіреністю від 29.10.2013р.),

представника відповідача - Смірнової А.В. (за довіреністю №034/10-007 від 30.08.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авто-Лідер» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Авто-Лідер» (далі - ПП «Авто-Лідер») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Авто-Лідер» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн», за результатами якої складено акт №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Авто-Лідер» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р. Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що господарські відносини з ПП «Салон-Юкрейн» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2012 року на загальну суму 81 864грн. є неправомірним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Авто-Лідер» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн», за результатами якої складено акт №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Окрім того, представник відповідача зазначила, що у постачальника ПП «Салон-Юкрейн» за рахунок якого ПП «Авто-Лідер» сформований податковий кредит відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а також те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та згідно частини 1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України укладені угоди у лютому 2012 року мають ознаки нікчемності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ПП «Авто-Лідер» (код ЄДРПОУ 37305881) зареєстроване 17.11.2010р. як юридична особа Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10, 20-21) та перебуває на обліку ДПІ у м.Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків. (а.с.22)

У період з 10.09.2013р. по 14.10.2013р. ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Авто-Лідер» (код ЄДРПОУ 37305881) з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) за період лютий 2012 року, за результатами якої складено акт №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. (а.с.94-103)

Перевіркою встановлено порушення ПП «Авто-Лідер» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та зазначено, що документально не підтверджено господарські відносини у лютому 2012 року із ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) внаслідок чого зменшено податковий кредит за лютий 2012 року на суму 81 864,41грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за поточний звітній період, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за звітній період лютий 2012 року на суму 81 864грн.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішенням №0002432202 від 08.11.2013р., яким ПП «Авто-Лідер» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 81 864грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 466грн. (а.с.104)

Відповідно до акту №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. у ході перевірки були досліджені господарські відносини позивача з ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) у лютому 2012 року та перевіркою не визнано по ланцюгу постачання податковий кредит на суму 81864,41грн., що сформований ПП «Авто-Лідер» від постачальника ПП «Салон-Юкрейн». Так, у акті перевірки зазначено, що згідно автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності, а саме, завищення податкового кредиту по платнику ПП«Салон-Юкрейн» на суму 81864,41грн. Також, згідно зазначеного акту ПП «Авто-Лідер» до перевірки не було надано товаросупроводжувальних документів. Крім того, при проведенні перевірки було враховано, що відповідно до акту ДПІ у м.Херсоні №85/15-3/36505348 від 01.06.2012р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень та квітень 2012року» ПП «Салон-Юкрейн» не знаходиться за юридичною адресою, за результатами відпрацювання ГВПМ ДПІ у м.Херсоні вказаного підприємства встановлено, що ПП «Салон-Юкрейн» зареєстроване за місцем проживання керівника у АДРЕСА_1 та використовується для незаконного формування податкового кредиту і валових витрат підприємств реального сектору економіки, а також те, що зазначене підприємство формує власний податковий кредит від підприємств, які ймовірно надають послуги з незаконної конвертації грошових коштів. Крім того, у акті №85/15-3/36505348 від 01.06.2012р. зазначено, що у ПП «Салон-Юкрейн» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період лютий, березень та квітень 2012 року мають ознаки нікчемності.

У відповідності до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

При цьому, суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити реальність здійснюваних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2012р. між ПП «Салон-Юкрейн» (постачальник) та ПП «Авто-Лідер» (покупець) було укладено договір поставки №1, згідно якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити автомобільні шини та акумулятори, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити таку продукцію. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольового співвідношення (асортимент, номенклатура, за марками, типами, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру) визначається у специфікаціях, що додається до договору і є його невід'ємною частиною. (а.с.78-80)

Позивачем до суду, у підтвердження придбання шин у ПП «Салон-Юкрейн» надано накладну №86 від 29.02.2012р. на отримання 6 шин та №87 від 29.02.2012р. на отримання 50 шин (а.с.76-77), однак зазначені документи не відповідають вимогам до первинних документів, оскільки у них не зазначено прізвище та посаду особи яка отримувала товар та була відповідальна за здійснення вказаної господарської операції і на підставі якого документу було отримано товар.

Позивачем до суду надано специфікацію №1 до вказаного договору поставки на поставку 6 шин (а.с.80), при цьому будь - яких документів щодо узгодження поставки 50 шин до суду не надано.

Також, у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій позивачем до суду надано виписані ПП «Салон-Юкрейн» податкові накладні №86 від 29.02.2012р. на суму 30 000грн. у тому числі ПДВ 5000,00грн. та №88 від 29.02.2012р. на суму 260 000, 40грн. у тому числі 43 333,40грн. (а.с.65,67) та рахунок №86 від 29.02.2012р. на оплату 30 000грн. (а.с.63). При цьому, у вказаному рахунку не зазначено особу яка його виписала, що не дає змогу ідентифікувати особу відповідальну за здійснення господарської операції.

Крім того, позивачем до суду у підтвердження реальності придбання вказаних шин у ПП«Салон-Юкрейн» надано товарно - транспортні накладні від 29 лютого 2012 року автомобіля MAN НОМЕР_1 під керуванням керівника ОСОБА_3(а.с.61-62) При цьому, вказані товарно - транспортні накладні мають однаковий номер №29022012 однак містять різні дані про товар. Пункт навантаження товару зазначено у місті Одесі, однак, на час зазначених господарських операцій ПП «Салон-Юкрейн» було зареєстровано у м.Херсон та структурних підрозділів не мало, а у судовому засіданні представник позивача зазначив, що шини були отримані на Овідіопольській трасі, зазначити де саме не зміг. За таких обставин, суд не приймає їх у якості доказів реальності здійснюваної господарської операції ПП «Авто-Лідер» з ПП «Салон-Юкрейн».

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору поставки №1 від 28.02.2012р. з ПП «Салон-Юкрейн» на пропозицію суду ПП«Авто-Лідер» надано не було.

Також, 28.02.2012р. між ПП «Салон-Юкрейн» (виконавець) та ПП «Авто-Лідер» (замовник) було укладено договір №1 на сервісне обслуговування автомобілів, згідно якого виконавець виконує роботи по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, які належать замовнику. (а.с.81-82)

ПП «Авто-Лідер» на підтвердження виконання вказаного договору з ПП «Салон-Юкрейн» надано до суду акт здачі-приймання виконаних робіт №290289 від 29.02.2012р. з додатками до нього (а.с.38-55). При цьому, у вказаному акті здачі-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування автомобілів (а.с.38) не зазначено з боку замовника прізвище ім'я по-батькові особи, що його підписала, що не дає можливості ідентифікувати особу відповідальну за оформлення такого документу. Крім того, у вказаному акті та додатках до нього підставою для їх складання зазначено договір №2 від 28.02.2012р., а не договір №1 від 28.02.2012р., а місцем складання зазначено м. Іллічівськ, де не було структурних підрозділів ПП «Салон-Юкрейн».

Також, позивачем надано до суду рахунок на оплату послуг технічного обслуговування №89 від 29.02.2012р. у якому не зазначено особу яка його виписала (а.с.72).

Разом з цим, позивачем надано до суду податкову накладну №89 від 29.02.2012р. на суму 59 999,40грн., у тому числі ПДВ 9999,90грн., виписану ПП «Салон-Юкрейн» (а.с.68), однак, зазначена податкова накладна не може бути прийнята у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору , оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.

Інших первинних документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій згідно договору №1 від 28.02.2012р. на сервісне обслуговування автомобілів з ПП «Салон-Юкрейн» на пропозицію суду ПП «Авто-Лідер» надано не було.

Окрім того, 28.02.2012р. між позивачем (замовником) та ПП «Салон-Юкрейн» (виконавець) було укладено договір транспортного експедирування №1 (а.с.70-71), згідно якого виконавець бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок замовника виконати послуги експедирування, а саме: забезпечувати відправку і одержування вантажу одержувачем; вибирати оптимальні маршрути для перевезення вантажу; оформлення товарно-транспортної документації, забезпечити цілісність та збереження вантажу в повному обсязі.

Позивачем у підтвердження виконання зазначеного договору з ПП «Салон-Юкрейн» від 28.02.2012р. надано акти здачі-прийому виконаних робіт від 29.02.2012р. №290290 на суму 98 968,48грн., у тому числі ПДВ 16 494,75грн. та №290287 на суму 42 218,17грн., у тому числі ПДВ 7036,36грн. (а.с.74-75) При цьому, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника. У наданих до суду рахунках на оплату також не зазначено особу яка їх виписала (а.с.64,73) Інших документів з яких можливо було б встановити які саме послуги з експедирування були надані ПП «Салон-Юкрейн» позивачу з 28 по 29 лютого 2012 року до суду не надано.

Надані позивачем до суду виписані ПП «Салон-Юкрейн» податкова накладна №87 від 29.02.2012р. на суму ПДВ 7036,36грн. та №90 від 29.02.2012р. на суму ПДВ 16494,75грн. (а.с.66, 69) не є беззаперечним доказом реальності вказаної господарської операції.

Разом з цим, за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. При цьому, з урахуванням віддаленості ПП «Салон-Юкрейн» за місцезнаходженням, відсутності філій, на вимогу суду, позивачем не зазначено фактори, якими керувалося ПП «Авто-Лідер» при виборі постачальника на відповідному ринку товарів та послуг.

Крім того, видами діяльності, якими має право займатись ПП «Салон-Юкрейн» визначено - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; оптова торгівля твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням; складське господарство; консультування з питань інформатизації; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, що не відповідає видам тих послуг, отримання яких від ПП «Салон-Юкрейн» задекларовано ПП «Авто-Лідер».

До того ж суд зазначає, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

При цьому, суд враховує наявність розбіжностей у декларуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Авто-Лідер» та ПП «Салон-Юкрейн».

Посилання представника позивача на те, що оскаржене податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню оскільки відповідно до постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі №2-а-2514/12/2170 було визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС щодо складання акту перевірки ПП «Салон-Юкрейн» від 01.06.2012р. №85/15-3/36505348 суд не приймає до уваги, так як встановлені у вказаному рішенні суду порушення податкового органу при проведенні перевірки ПП «Салон-Юкрейн» не спростовують встановлені судом у ході розгляду вказаної справи обставини та не встановлюють реальність здійснюваних господарських операцій. Крім того, доказів набрання законної сили вказаним рішенням на час розгляду справи до суду не надано.

Враховуючи зазначені обставини, встановлені судом у ході офіційного з'ясування обставин справи, суд вважає, що ПП «Авто-Лідер» не підтверджено відповідними первинними документами реальність господарських операцій з ПП «Салон-Юкрейн» у перевіреному періоді, що свідчить про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримання податкової вигоди, а тому право зазначеного платника на податковий кредит не можна вважати законним.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, щодо правомірності встановленого податковим органом порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та документальне не підтвердження господарських відносин у лютому 2012 року із ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) внаслідок чого зменшено податковий кредит за лютий 2012року на суму 81864,41грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за звітній період лютий 2012року на 81864грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р. та підстави для його скасування відсутні, а тому адміністративний позов Приватного підприємства «Авто-Лідер» про скасування зазначеного податкового повідомлення -рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Авто-Лідер» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 14.04.2014р.

Суддя /підпис/ К.О. Танцюра

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Авто-Лідер» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

14 квітня 2014 року.