Ухвала

від 26.11.2014 по справі 815/1614/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1614/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Авто-Лідер» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Авто-Лідер» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ПП «Авто-Лідер» звернулось з адміністративним позовом скасування податкового повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Авто-Лідер» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн», за наслідками якої складено акт №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Авто-Лідер» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. На підставі висновків зазначених у акті перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002432202 від 08.11.2013р. Позивач не погоджувався з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що господарські відносини з ПП «Салон-Юкрейн» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість за лютий 2012 року на загальну суму 81 864грн. є неправомірним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПП «Авто-Лідер» подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Авто-Лідер» (код ЄДРПОУ 37305881) зареєстроване 17.11.2010р. як юридична особа Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків.

У період з 10.09.2013р. по 14.10.2013р. ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Авто-Лідер» (код ЄДРПОУ 37305881) з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) за період лютий 2012 року, за результатами якої складено акт №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Авто-Лідер» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та зазначено, що документально не підтверджено господарські відносини у лютому 2012 року із ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) внаслідок чого зменшено податковий кредит за лютий 2012 року на суму 81 864,41грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за поточний звітній період, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за звітній період лютий 2012 року на суму 81 864грн.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки, ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішенням №0002432202 від 08.11.2013р., яким ПП «Авто-Лідер» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 81 864грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 466грн.

Відповідно до акту №706/15-03-22-02/37305881 від 18.10.2013р. у ході перевірки були досліджені господарські відносини позивача з ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) у лютому 2012 року та перевіркою не визнано по ланцюгу постачання податковий кредит на суму 81864,41грн., що сформований ПП «Авто-Лідер» від постачальника ПП «Салон-Юкрейн». Так, у акті перевірки зазначено, що згідно автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності, а саме, завищення податкового кредиту по платнику ПП«Салон-Юкрейн» на суму 81864,41грн. Також, згідно зазначеного акту ПП «Авто-Лідер» до перевірки не було надано товаросупроводжувальних документів. Крім того, при проведенні перевірки було враховано, що відповідно до акту ДПІ у м. Херсоні №85/15-3/36505348 від 01.06.2012р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, березень та квітень 2012року» ПП «Салон-Юкрейн» не знаходиться за юридичною адресою, за результатами відпрацювання ГВПМ ДПІ у м. Херсоні вказаного підприємства встановлено, що ПП «Салон-Юкрейн» зареєстроване за місцем проживання керівника у АДРЕСА_1 та використовується для незаконного формування податкового кредиту і валових витрат підприємств реального сектору економіки, а також те, що зазначене підприємство формує власний податковий кредит від підприємств, які ймовірно надають послуги з незаконної конвертації грошових коштів. Крім того, у акті №85/15-3/36505348 від 01.06.2012р. зазначено, що у ПП «Салон-Юкрейн» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період лютий, березень та квітень 2012 року мають ознаки нікчемності.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності встановленого податковим органом порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та документального не підтвердження господарських відносин у лютому 2012 року із ПП «Салон-Юкрейн».

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

На підставі п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За змістом п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За правилами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити реальність здійснюваних операцій.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2012р. між ПП «Салон-Юкрейн» (постачальник) та ПП «Авто-Лідер» (покупець) було укладено договір поставки №1, згідно якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити автомобільні шини та акумулятори, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити таку продукцію. Загальна кількість продукції, що є предметом поставки за договором, її дольового співвідношення (асортимент, номенклатура, за марками, типами, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру) визначається у специфікаціях, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Позивачем до суду, у підтвердження придбання шин у ПП «Салон-Юкрейн» надано накладну №86 від 29.02.2012р. на отримання 6 шин та №87 від 29.02.2012р. на отримання 50 шин, однак зазначені документи не відповідають вимогам до первинних документів, оскільки у них не зазначено прізвище та посаду особи яка отримувала товар та була відповідальна за здійснення вказаної господарської операції і на підставі якого документу було отримано товар.

Позивачем до суду надано специфікацію №1 до вказаного договору поставки на поставку 6 шин, при цьому будь - яких документів щодо узгодження поставки 50 шин до суду не надано.

Також, у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій позивачем до суду надано виписані ПП «Салон-Юкрейн» податкові накладні №86 від 29.02.2012р. на суму 30 000грн. у тому числі ПДВ 5000,00грн. та №88 від 29.02.2012р. на суму 260 000, 40грн. у тому числі 43 333,40грн. та рахунок №86 від 29.02.2012р. на оплату 30 000грн. При цьому, у вказаному рахунку не зазначено особу яка його виписала, що не дає змогу ідентифікувати особу відповідальну за здійснення господарської операції.

До того ж, позивачем до суду у підтвердження реальності придбання вказаних шин у ПП«Салон-Юкрейн» надано товарно-транспортні накладні від 29 лютого 2012 року автомобіля НОМЕР_1 під керуванням керівника ОСОБА_1 При цьому, вказані товарно-транспортні накладні мають однаковий номер №29022012 однак містять різні дані про товар. Пункт навантаження товару зазначено у місті Одесі, однак, на час зазначених господарських операцій ПП «Салон-Юкрейн» було зареєстровано у м. Херсон та структурних підрозділів не мало, а в ході судового розгляду представник позивача зазначив, що шини були отримані на Овідіопольській трасі, зазначити де саме не зміг. За таких обставин, суд не приймає їх у якості доказів реальності здійснюваної господарської операції ПП «Авто-Лідер» з ПП «Салон-Юкрейн».

Інших первинних документів на підтвердження господарських операцій згідно договору поставки №1 від 28.02.2012р. з ПП «Салон-Юкрейн» на пропозицію суду ПП«Авто-Лідер» надано не було.

Також, 28.02.2012р. між ПП «Салон-Юкрейн» (виконавець) та ПП «Авто-Лідер» (замовник) було укладено договір №1 на сервісне обслуговування автомобілів, згідно якого виконавець виконує роботи по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, які належать замовнику.

ПП «Авто-Лідер» на підтвердження виконання вказаного договору з ПП «Салон-Юкрейн» надано до суду акт здачі-приймання виконаних робіт №290289 від 29.02.2012р. з додатками до нього. При цьому, у вказаному акті здачі-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування автомобілів не зазначено з боку замовника прізвище ім'я по-батькові особи, що його підписала, що не дає можливості ідентифікувати особу відповідальну за оформлення такого документу. Крім того, у вказаному акті та додатках до нього підставою для їх складання зазначено договір №2 від 28.02.2012р., а не договір №1 від 28.02.2012р., а місцем складання зазначено м. Іллічівськ, де не було структурних підрозділів ПП «Салон-Юкрейн».

Також, позивачем надано до суду рахунок на оплату послуг технічного обслуговування №89 від 29.02.2012р. у якому не зазначено особу яка його виписала.

Водночас, позивачем надано до суду податкову накладну №89 від 29.02.2012р. на суму 59 999,40грн., у тому числі ПДВ 9999,90грн., виписану ПП «Салон-Юкрейн», однак, зазначена податкова накладна не може бути прийнята у якості беззаперечних доказів реальності виконання зазначеного договору, оскільки податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про дійсне виконання господарської операції.

Інших первинних документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій згідно договору №1 від 28.02.2012р. на сервісне обслуговування автомобілів з ПП «Салон-Юкрейн» на пропозицію суду ПП «Авто-Лідер» надано не було.

Разом з тим, 28.02.2012р. між позивачем (замовником) та ПП «Салон-Юкрейн» (виконавець) було укладено договір транспортного експедирування №1, згідно якого виконавець бере на себе зобов'язання за плату та за рахунок замовника виконати послуги експедирування, а саме: забезпечувати відправку і одержування вантажу одержувачем; вибирати оптимальні маршрути для перевезення вантажу; оформлення товарно-транспортної документації, забезпечити цілісність та збереження вантажу в повному обсязі.

Позивачем у підтвердження виконання зазначеного договору з ПП «Салон-Юкрейн» від 28.02.2012р. надано акти здачі-прийому виконаних робіт від 29.02.2012р. №290290 на суму 98 968,48грн., у тому числі ПДВ 16 494,75грн. та №290287 на суму 42 218,17грн., у тому числі ПДВ 7036,36грн. При цьому, у вказаних актах для надання доказової сили не зазначено прізвище та посада особи яка підписала їх з боку замовника. У наданих до суду рахунках на оплату також не зазначено особу яка їх виписала. Інших документів з яких можливо було б встановити які саме послуги з експедирування були надані ПП «Салон-Юкрейн» позивачу з 28 по 29 лютого 2012 року до суду не надано.

Надані позивачем до суду виписані ПП «Салон-Юкрейн» податкова накладна №87 від 29.02.2012р. на суму ПДВ 7036,36грн. та №90 від 29.02.2012р. на суму ПДВ 16494,75грн. не є беззаперечним доказом реальності вказаної господарської операції.

Водночас, за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. При цьому, з урахуванням віддаленості ПП «Салон-Юкрейн» за місцезнаходженням, відсутності філій, на вимогу суду, позивачем не зазначено фактори, якими керувалося ПП «Авто-Лідер» при виборі постачальника на відповідному ринку товарів та послуг.

До того ж, видами діяльності, якими має право займатись ПП «Салон-Юкрейн» визначено - оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; оптова торгівля твердими, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними обладнанням; складське господарство; консультування з питань інформатизації; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, що не відповідає видам тих послуг, отримання яких від ПП «Салон-Юкрейн» задекларовано ПП «Авто-Лідер».

Також слід зазначити, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Отже, на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Водночас варто враховувати наявність розбіжностей у декларуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Авто-Лідер» та ПП «Салон-Юкрейн».

Вирішуючи спір, колегія суддів також зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких фактичних даних, які б спростували висновки за актом перевірки.

Несплата позивачем податків у встановленому законодавства України порядку руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави та формування дохідної частини Державного бюджету України, що суперечить моральним засадам суспільства. Наявним вбачається намір позивача одержати економічний ефект за рахунок формування податкового кредиту по договором, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, з ціллю заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Такі дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки не сплачені підприємством ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною бюджету та власністю держави.

Провадження ПП Авто-Лідер своєї діяльності призвело до штучного завищення податкового кредиту та витрат.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. В ході судового розгляду представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача. При цьому звернення позивача з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів суд оцінює обраний спосіб ухилення від відповідальності за встановлені порушення.

З огляду на викладене, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності встановленого податковим органом порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та документальне не підтвердження господарських відносин у лютому 2012 року із ПП «Салон-Юкрейн» (код ЄДРПОУ 36505348) внаслідок чого зменшено податковий кредит за лютий 2012року на суму 81864,41грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за звітній період лютий 2012року на 81864 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги позовом приватного підприємства «Авто-Лідер» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Авто-Лідер» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі № 815/1614/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян