Постанова

від 01.04.2014 по справі 818/623/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р. Справа №818/623/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кохан Т.І.,

представника позивача - Гордієнко А.В., Каратеєва А.Л.,

представника відповідача - Петренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Науково-технічний центр "Промтехкомплект" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Науково-технічний центр "Промтехкомплект", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції м. Сумах, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001072203 від 06 листопада 2013, №000192203 від 30 січня 2014 року та №0000182203 від 30 січня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ у м. Сумах було проведено планову виїзну перевірку ПП НТЦ «Промтехкомплект», результати якої викладено в акті №1302/2203/31209190/10 від 14.10.2013р.

На підставі наведеного вище акту було видані оскаржувані податкові повідомлення - рішення з якими позивач не згоден та обґрунтовує наступним:

В акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначає, що в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, ПП НТЦ «Промтехкомплект» включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість відповідно до податкових накладних на наступним контрагентам: ТОВ «ТД «Содружество», TOB «Прайд», ТОВ «Аратта», ТОВ ПМ ТЦ «Промснаб», ТОВ «Ферріт -Д».

Позивач зазначає, що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Крім того, податкові накладні, реєстрація яких обов'язкова в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в такому реєстрі. Отже, зазначений факт підтверджує виконання своїх обов'язків контрагентами в повному обсязі.

Позивач вважає, що ПП НТЦ «Промтехкомплект» не може нести відповідальність за діяльність або бездіяльність продавців - контрагентів та не повинен зазнавати негативні наслідки з цього.

Також, позивач зазначає, що з акта взагалі не зрозуміло, за якими саме операціями, за яким саме порушенням та за якими саме податковими накладними було відмовлено в праві ПП НТЦ «Протехкомплект» на податковий кредит за березень 2012 року на загальну суму 14273,08 грн.

Крім того, в акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначає, що в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП НТЦ «Промтехкомплект» віднесло до податкового кредиту з ПДВ по придбаному насосному обладнанню, яке відвантажувалось на експорт. При цьому, з послання на порушення п. 198.1 ст. 198, ДПІ у м. Сумах безпідставно вважає, що зазначені операції є збитковими і такими, що суперечать меті підприємницької діяльності. Позивач вважає, що в порушення норм діючого законодавства ДПІ у м. Сумах було фактично враховано у складі собівартості товару суми податку на додану вартість, що сплачений постачальнику, що призвело до безпідставного висновку про продаж товару дешевше собівартості.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне.

Перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено, що причиною завищення бюджетного відшкодування та донарахування податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки ПП НТЦ «Промтехкомплект» податкового кредиту: на суму витрат, понесених по операціях з придбання товарів/послуг у контрагентів ТОВ «ТД «Содружество», TOB «Прайд», TOB «Аратта», TOB ПМ ТЦ «Промснаб», TOB «Ферріт - Д»; на суму витрат, понесених по операціях з придбання насосного обладнання та їх подальшого експорту.

Так, по ТОВ «ТД «Содружество», ТОВ «Прайд» ТОВ «Аратта», ТОВ ПМ ТЦ «Промснаб», ТОВ «Ферріт - Д», сума податкового кредиту ПП НТЦ «Промтехкомплект» більше ніж сума податкового зобов'язання даних підприємств.

Також, перевіркою встановлено, що позивачем було придбано насосне обладнання яке в подальшому експортовано контрагенту ООО «Промтехкомплект» (м. Курськ, Російська Федерація).

Плановою виїзною перевіркою констатовано, що операції з продажу насосів мають збитковий характер, що свідчить про направлення даних операцій на зменшення податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на додану вартість.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Сумах було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства Науково - технічного центру «Промтехкомплект», за результатами якої складено акт №1302/2203/31209190/10 від 14.10.2013р. «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства Науково- технічного центру «Промтехкомплект» , код ЄДРПОУ 31209190 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013р.» (далі - акт перевірки, а.с. 12-68).

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем, зокрема, були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0001062203 від 06 листопада 2013 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 998653,75 грн., а саме основного платежу 798923,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 199730,75 грн.;

- №0001072203 від 06 листопада 2013 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 215013 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 53753,25 грн. (а.с. 111)

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано первинну скаргу до Головного управління Міндоходів у Сумській області №491 від 19.11.2013р.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №486/10/18-28-10-01-105-151/159ск від 15.01.2014р. Головним управлінням Міндоходів у Сумській області частково було задоволено зазначену скаргу а також відповідно до п. 3.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків від 28.11.2012 № 1236 за результатами розгляду скарги ПП НТЦ «Промтехкомлект» було вручено податкове повідомлення - рішення:

- №000192203 від 30 січня 2014 року щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму на загальну суму 925408, 75 грн., а саме основного платежу 740327,00 грн. та штрафних фінансових санкцій 185081,75 грн. (а.с 109);

- №0000182203 від 30 січня 2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1083 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 270,75 грн. (а.с 110)

В акті перевірки податковим органом зроблено висновки про порушення позивачем підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 798923 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на суму 71951 грн., за листопад 2011 року на суму 167335 грн., за грудень 2011 року на суму 284986 грн., за січень 2012 року на суму 19819 грн., за березень 2012 року на суму 11964 грн., за вересень 2012 року на суму 151558 грн., за жовтень 2012 року на суму 91310 гривень;

- зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів на загальну суму 215013 грн., у тому числі за вересень 2011 року на суму 14315 грн., за грудень 2011 року на суму 43211 грн., за січень 2012 року на суму 36303 грн., за березень 2012 року на суму 6318 грн., за липень 2012 року на суму 105872 грн., за грудень 2012 року на суму 8994 грн.

Підставою висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало зменшення за результатами перевірки ПП НТЦ «Промтехкомплект» податкового кредиту на суму ПДВ по операціях з придбання товарів/послуг у контрагентів: ТОВ «ТД «Содружество», TOB «Прайд», TOB «Аратта», TOB ПМ ТЦ «Промснаб», TOB «Ферріт - Д»; та на суму ПДВ по операціях з придбання насосного обладнання та їх подальшого експорту.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи виходячи з наступного.

З матеріалів справи суд вбачає, що ПП НТЦ «Промтехкомплект» протягом серпня - листопада 2011 року придбавало товарно - матеріальні цінності (круги, металовироби) у ТОВ «ТД «Содружество» в зв'язку з чим віднесло до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 49509,87 грн. на підставі отриманих податкових накладних (т.1 а.с. 138, 141, 146, 150, 157, 162, 168, 170, 178, 186).

Фактична поставка товару була здійснена відповідно до видаткових накладних, товар доставлявся за рахунок позивача безпосередньо на склад покупця ПП «НТЦ «Промтехкомплект» за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, б. 4. Перевезення вантажу здійснювалось на замовлення ПП «НТЦ «Промтехкомлект» автоперевізниками відповідно до рахунків фактур, актів виконаних робіт та товарно - транспортних накладних (т.1 139-192).

Також, ПП НТЦ «Промтехкомплект» протягом березня, травня 2012 року було отримано від ТОВ «Прайд» транспортні послуги відповідно до договорів №01/03-2 від 01.03.2012р., №1903/1А від 19.03.2012р., №26.03.04 від 26.03.2012р., №80501 від 07.05.2012р., №250502 від 24.05.2012р. (т.1 а.с. 198, 207, 212, 226, 231).

Зазначені послуги було надано в повному обсязі, про що свідчить товарно - транспортні накладні та акти виконаних робіт, на суму податку на додану вартість ТОВ «Прайд» було видано податкові накладні. Послуги оплачені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями (т.1 а.с. 195-232).

Між ТОВ «Аратта» (продавець) та ПП НТЦ «Промтехкомпелкт» (покупець) було укладено договір поставки товару №0211-1/11 від 11 лютого 2011 року, обсяг поставки було узгоджено відповідно до специфікацій (т. 1 а.с. 244 - 246). Фактична поставка товару була здійснена відповідно до видаткових накладних, товар доставлявся за рахунок позивача безпосередньо на склад покупця ПП «НТЦ «Промтехкомплект» за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, б. 4. Перевезення вантажу здійснювалось як позивачем самостійно так і на замовлення ПП «НТЦ «Промтехкомлект» автоперевізниками відповідно до рахунків фактур, актів виконаних робіт та товарно - транспортних накладних. ТОВ НТЦ «Промтехкомлект» була здійснена попередня оплата товару платіжними дорученнями, на ПДВ, що сплачено у складі попередньої оплати було ТОВ «Аратта» видано податкові накладні (т.2 а.с. 1-25, 55-89).

На підставі договору купівлі-продажу товарів №120301 від 12 березня 2012 року, між ТОВ ПМ ПВ «Промснаб» (Продавець), та ПП НТЦ «Промтехкомлпект» (покупець), було поставлено товар (патрон токарний) відповідно до видаткової накладної. Оплату вартості товару здійснено в безготівковому порядку відповідно до банківської виписки, на суму податку на додану вартість у складі вартості товару ТОВ ПМТП «Промснаб» було виписано податкову накладну. Перевезення товару здійснювалось за рахунок ПП НТЦ «Промтехкомплект» з залученням ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується товарно-транспортною накладною, оплата послуг за перевезення здійснено на підставі рахунку фактури, виконання послуг з перевезення підтверджено актом (т.2 а.с. 28-38).

Також, в листопаді 2012. ПП НТЦ «Промтехкомплект» від ТОВ «Ферріт-Д» (ПП»Панір») було за видатковою накладною отримано товар лист 60мм ст 45. На суму ПДВ у складі вартості товару було видано податкову накладну, товар оплачено в повному обсязі згідно платіжного доручення. Перевезення товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Транспортна компанія "САТ" відповідно до товарно-транспортної накладної. Послуги з перевезення виконані в повному обсязі, про що свідчить акт наданих послуг, послуги перевезення оплачені в повному обсязі згідно платіжного доручення (т.2 а.с. 47 - 54).

Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договорів.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи щодо операцій по виконанню зазначених вище договорів між позивачем та його контрагентами мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, то, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що зазначені вище правочини були реальними, товар та послуги були отримані на підставі зазначених угод, оплата товару (послуг) здійснена через банк, фактів невідповідності господарської діяльності не встановлено.

При цьому, єдиною підставою на яку посилається податковий орган в обґрунтування висновків викладених в акті перевірки, є те що зазначені вище контрагенти не включили до складу податкового зобов»язання ПДВ по переліченим господарським операціям.

Суд зазначає, що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого кредиту та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідальність платника податку у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, настає лише у разі не підтвердження податковими накладними на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту. Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Також, судом встановлено, що податкові накладні, реєстрація який обов'язкова в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в такому реєстрі, отже, зазначений факт підтверджує виконання своїх обов'язків контрагентами в повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до договору купівлі - продажу №11/01 - 10 від 11.01.2010 р. ТОВ НТЦ «Промтехкомплект» було придбано товар (насоси) у ЗАТ «НВП «Нафтогазова техніка», що підтверджено відповідними видатковими накладними (т.2 а.с. 130 - 143). Транспортування товару здійснювалось за рахунок ПП НТЦ «Промтехкомплект» транспортом ПП НТЦ «Промтехкомплект» відповідно до товарно- транспортних накладних. На суму ПДВ у складі вартості товару ЗАТ «НВП «Нафтогазова техніка» було видано податкові накладні (т.2 а.с. 151 - 155, 162-165, 172-179, 186-193, 200 - 204, 211 - 216).

Також, відповідно до договору поставки №4021 від 02.04.2012р. ТОВ НТЦ «Промтехкомплект» було придбано товар (насоси) у ТОВ «Сумська насосна техніка», що підтверджено відповідними видатковими накладними (т.2 а.с. 217-218). Транспортування товару здійснювалось за рахунок ПП НТЦ «Промтехкомплект» транспортом ПП НТЦ «Промтехкомплект» відповідно до товарно - транспортних накладних. На суму ПДВ у складі вартості товару ТОВ «Сумська насосна техніка» було видано податкові накладні (т.2 а.с. 225-229, 236-242, т.3 а.с. 1-8, 17-24, 32-37).

На підставі зазначених документів позивачем було включено ПДВ в загальній сумі 878245,00 грн. до складу податкового кредиту відповідних періодів.

В подальшому зазначене насосне обладнання позивачем було експортовано контрагенту ТОВ «Промтехкомплект» (м. Курськ, Російська Федерація), що підтверджується відповідними контрактами та вантажно - митними деклараціями. Експорт товару здійснювався безпосередньо ТОВ НТЦ «Промтехкомлект».

В акті перевірки ДПІ у м. Сумах зазначає, що в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП НТЦ «Промтехкомплект» віднесло до податкового кредиту суми ПДВ по придбаному насосному обладнанню, в зв'язку з тим, що при реалізації насосного обладнання на експорт ціна насосів не покрила витрат у зв'язку з їх придбанням на внутрішньому ринку. Відповідач стверджує, що операції з продажу насосів на експорт мають збитковий характер, оскільки в ціні товару не враховані суми податку на додану вартість, сплачені при його придбанні на внутрішньому ринку. При цьому в обґрунтування факту порушення відповідач посилається на наказ Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, яким затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», щодо включення до первісної вартості запасів суми непрямих податків у зв'язку з придбання запасів, які не відшкодовуються підприємству (п.9).

Суд зазначає, що вказана норма передбачає включення до первісної вартості запасів виключно непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству. При цьому, тим же пунктом Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», визначено що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, зокрема, з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків.

Відповідно до п.п. 14.1.178. ст.14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Зазначеним розділом Податкового кодексу України передбачено відшкодування податку на додану вартість.

Отже, враховуючи що податок на додану вартість є податком який відшкодовується підприємству, він не підлягає включенню до собівартості та первісної вартості запасів.

Аналогічні норми містить і п. п. 139.1.6. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого не включаються до складу витрат, суми податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Таким чином, в порушення зазначених вище норм законодавства ДПІ у м. Сумах було фактично враховано у складі собівартості товару суми податку на додану вартість, що сплачений постачальнику, що призвело до безпідставного висновку про продаж товару дешевше собівартості.

Виходячи з аналізу перелічених норм законодавства, та згідно до порядку обліку податку на додану вартість, що встановлений Інструкцією Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість», та нормами Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість не впливають на склад доходів та витрат підприємства.

Отже, суми ПДВ, що сплачені постачальнику в ціні товару не є витратами підприємства.

Відповідно до 14.1.179 ст. 14 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) постачальником є податковим зобов'язанням такого постачальника, відтак, суми податку на додану вартість, як непрямого податку, який сплачений покупцем у складі вартості товару, є податковим зобов'язанням продавця товару. Таким чином, саме продавцем товару суми отриманого від покупця податку на додану вартість буде сплачено до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить жодних зауважень, щодо порушення порядку відображення продавцями товару своїх податкових зобов'язань. Всі податкові накладні, по описаним вище господарським операціям, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, свої обов'язки щодо сплати податку на додану вартість виконані в повному обсязі всіма учасниками операції, а саме ПП НТЦ «Промтехкомплект» та всіма продавцями товару, даний факт не заперечується і податковим органом.

В свою чергу, у покупця товару ПП НТЦ «Промтехкомплект», відповідно до п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, на підставі отриманої податкової накладної від постачальника, виникає право на зменшення на цю суму своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Пунктом 198.3 Податкового кодексу України передбачено право підприємства на податковий кредит у разі дотримання мети використання таких товарів у оподатковуваних операціях та у межах господарської діяльності.

Відповідно до п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з реалізацією товарів, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Доходом, у розумінні п. 14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України, є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.Отже, судом встановлено, що придбаний позивачем товар в повному обсязі був використаний в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, у межах його господарської діяльності, що підтверджується актом перевірки.

При цьому, твердження відповідача про те що зазначені операції з продажу насосів мають збитковий характер, що свідчить про направлення даних операцій на зменшення податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на додану вартість, суд вважає безпідставним з огляду на наступне.

Статтею 195 Податкового кодексу України передбачено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, законодавством чітко визначено, що при реалізації товару на експорт податок на додану вартість до бюджету не сплачується.

Враховуючи, що актом перевірки та матеріалами справи в повному обсязі підтверджено отримання ПП НТЦ «Промтехкомплект» доходу від продажу товару на експорт, то висновок відповідача про те, що придбання такого товару не пов'язане з господарською діяльності є безпідставним.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Науково-технічний центр "Промтехкомплект" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001072203 від 06 листопада 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №000192203 від 30 січня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області №0000182203 від 30 січня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Науково-технічний центр "Промтехкомплект" (код 31209190, 40020, Сумська область, м.Суми, вул. Ковпака, буд. 4) судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек